Походження та історичні типи моралі, Детальна інформація

і поваги називається честю.

Визнання цінності особистості багато в чому залежить від її репутації у суспільстві, у колективі. Репутація — це цілісне уявлення про людину, про її духовне багатство чи убозтво, про її практичні здібності, досягнення й недоліки. Репутація може бути позитивною і негативною і виявляється в думці більшості колективу про переважні чесноти чи вади індивіда. Позитивна репутація викликає суспільну повагу, що робить

честь людині.

Іноді в цілях завоювання певної репутації, людина може створювати свій певний образ в очах оточуючих, або імідж (імідж «рубахи-хлопця», інтелектуала, модниці, радикально мислячої людини тощо), що пов'язане з проявом продуманого відповідного стилю поведінки і стосунків. Ставлення колективу, групи до іміджу конкретного індивіда, його сприйняття, ухвалення поведінки можуть впливати на міру поваги, на

честь особистості.

Отже, категорія честі в етиці пов'язується із суспільною оцінкою і визнанням моральних заслуг і достоїнств людини як представника певної спільноти (нації, держави, міста, трудового колективу тощо) і як виконавця конкретної соціальної ролі, діяльності (батьків, професіонала, громадського працівника, військового, спортсмена тощо).

Насамкінець процитуємо Д. І. Писарєва: «Треба, можливо, пройти цілий курс моральної гігієни, який скінчиться не тим, що людина наблизиться до ідеалу, а тим, що вона зробиться особистістю»1. Моральні цінності, можливо, і складають той смисловий простір, у межах якого можливі моральне очищення, моральна гігієна, які дозволяють людині здійснитись як особистості.

Література:

Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности (философский анализ нравственной культуры). - К., 1996. - 196 с.

Аристотель. Никомахова этика // Аристотель. Соч. в 4 т. - М., 1984. - Т.4. - С. 54-77.

Бердяев Н А. О назначении человека. - М., 1993. - С.20-37.

Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. (Философские раздумья о жизненных проблемах) // Этическая мысль: научно-публицист. чтения. - М., 1990. - С. 16-57.

Гусейнов А.А. Введение в этику. - М.: МГУ, 1985. - 208 с.

Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. - М.: Гардарики, 2002. - С.9-40.

Гусейнов А.А., Ирлитц Г. Краткая история этики. - М., 1987. - 589 с.

Дробницкий О.Г. Понятие морали: Историко-критический очерк. - М., 1974. - С. 3-23, 214-228.

Етика: Навч. посібник / В.О.Лозовой, М.І.Панов, О.А.Стасевська та ін.; за ред.проф. В.О.Лозового. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С.5-13.

Етика: Навч. посібник / Т.Г.Аболіна, В.В.Єфименко, О.М. Лінчук та ін. - К.: Либідь, 1992. - 328 с.

Зеленкова И.Л., Беляева Е.В. Этика: Уч. Пособие и Практикум. - Минск, 1997. - 320 с.

Золотухина - Аболина Е.В. Современная этика: история и проблемы: Учебник для вузов. - Ростов-на-Дону, 1998. - 448 с.

Кропоткин П.А. Этика. - М., 1991. - С.22-35.

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. - 3-тє вид. - К.: Либідь, 2001. - С.15-40.

Рікер П. Етика і мораль // Рікер П. Навколо політики. - К., 1995. - С.269 - 283.

Словарь по этике // Под ред. И.С.Кона. - 5-е изд. - М.: Политиздат, 1983. - 445 с.

Степаненко В.Ф. Етика в проблемних і аналітичних задачах: Навч. посібник. - К., 1998. - 270 с.

Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Проблема человека в западной философии. - М., 1988. - С. 314-356.

Швейцер А. Культура и этика // Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М., 1992. - С. 83-108.

Шрейдер Ю.А. Этика: Введение в предмет. - М., 1998. - 271 с.

Этика: Словарь афоризмов и изречений / В.Н.Назаров, Е.Д.Мелешко (сост.). - М., 1995. - 335 с.

Этика: Учебник для студентов философских факультетов вузов / А.А.Гусейнов, Е.Л.Дубко, С.Ф.Анисимов и др. - М., 1999. - 495 с.