Загартовування, Детальна інформація

Реферат на тему:

Загартовування

 Оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода) широко використовуються для зміцнення здоров’я та загартовування організму дитини.

У дошкільних закладах застосовують два види загартовуючих заходів: у повсякденному житті дітей та спеціальні загартовуючі процедури, загартуванню у повсякденному житті сприяють раціонально підібраний одяг і взуття, постіль; оптимальний температурний режим, застосування широкої аерації (провітрювання), використання прохолодної води для миття рук, ніг, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартовуючі процедури проводяться в певний час дня та при відповідних умовах. До них відносять повітряні і сонячні ванни, різноманітні водні процедури, денний сон на відкритому повітрі та ін.

Загартовування — пристосування організму до несприятливих дій довкілля. Загартовуючі процедури рідко застосовуються як самостійні, а частіше за все проводяться в комплексі з оздоровчим бігом, гімнастикою або іграми.

Загартовування відбувається за допомогою повітря, води, сонця.

Використання будь-якого засобу загартовування потребує дотримання певних обов'язкових правил. Основними з них є поступовість і систематичність.

Повітряні ванни. Так прийнято називати знаходження людини на відкритому повітрі в оголеному або напівоголеному вигляді. Завдяки термічному подразненню шкіри відбувається рефлекторне звуження і розширення кровоносних судин і поступово утворюється дуже досконалий механізм теплоутворення і тепловіддачі. Цей механізм забезпечує сталість умов внутрішнього середовища організму. Крім того, збільшуючи тонус м'язів, витривалість серцево-судинної системи, рівень гемоглобіну і еритроцитів в крові, загартовуючі процедури покращують роботу всіх органів і систем організму. Все це разом сприяє зміцненню здоров'я людини.

Загартовування повітрям, зазвичай, розпочинають у теплу пору року, як у приміщенні, так і на відкритому повітрі. Від теплих (20-30°) повітряних ванн поступово переходять до прохолодних (14-20°) і холодних (6-14°). Займаються в трусах, купальнику, у холодну пору року — у легкому тренувальному костюмі. Після розігрівання тіла фізичними вправами костюм на деякий час знімають, а потім знову одягають.

Науковими дослідженнями з'ясовано, що при температурі - 10° людина, якщо вона стоїть на місці або сидить, повинна мати одяг завтовшки 32 мм (!); під час швидкої ходьби їй достатньо товщини одягу 9 мм, під час бігу—всього 4 мм.

Найбільш ефективний спосіб загартовування повітрям — це біг вранці або увечері, коли літом у такі години ще прохолодно. Восени, взимку і весною - бігові вправи виконують легко одягненим. Добре розігрівшись за допомогою бігу і виконавши гімнастичні вправи, частину одягу скидають і продовжують біг.

Також ефективним засобом загартовування повітрям є нічний сон на відкритому повітрі при температурі до +10°. Необхідно, проте, добре накритися ковдрою або користуватись спальним мішком.

Ходьба босоніж. Це один з видів загартовування окремих частин тіла (так само, як загартовування рук, голови).

Починають процедури з декількохвилинної ходьби у кімнаті і, поступово збільшуючи тривалість цієї процедури, переходять згодом на відкрите повітря. В теплу пору року босоніж ходять по землі, але не по вологій. Ходьба і біг взимку по снігу — дуже сильна процедура і тому користуватися нею треба дуже обережно. Проте особливо турбуватись стосовно переохолодження не варто, оскільки чутливий температурний сигналізатор, який є в людини і контролює комфортність її відчуттів, відразу сповістить про це. Залишається тільки одягнути взуття.

Сонячні ванни. Сонячне проміння має велике значення для росту, розвитку і зміцнення здоров'я — за його допомогою в організмі синтезується вітамін Д.

Початкове знаходження під прямим сонячним промінням повинно тривати не більше як 5-10 хвилин. Краще, щоб перші сонячні ванни приймались у погоду без вітру, біля водойми і лісу у ранкові години (11-13 годин) при температурі повітря не нижче +20°. Рекомендується почергово змінювати положення тіла: підставляти сонячному промінню спочатку спину, після правий бік, живіт, лівий бік. У наступні дні тривалість сонячних ваші збільшують на 2-3 хвилини. Після перебування па сонці протягом 30 хвилин треба 15 хвилин відпочити в тіні. Один раз на тиждень треба робити перерву і користуватись лише повітряною ванною. Школярам слід пам'ятати, що під час порушень правил загартовування сонячним промінням у перші дні може статися обпік. Прагнення якомога швидше засмагнути призводить до головного болю, серцебиття і інших неприємний наслідків.

Водні процедури (обтирання, обливання, душ). Починають з розтирання шкіри сухим рушником, потім переходять до обтирання шкіри тканиною, змоченою у воді з температурою 28-30°. Поступово температуру води знижують. Розтирати треба всі основні ділянки тіла: шкіру рук, шиї, грудей, живіт, спину, стегна, застосовуючи енергійні рухи у напрямку від кистей рук і стоп ніг до серця. Груди і живіт розтирають коловими рухами за годинниковою стрілкою. Кожних 2-3 дні температуру води знижують на 1°С, поступово доводячи її до +15°, +16°С. Обтирання краще всього проводити після ранкової гімнастики.

Дуже сильним засобом тренування терморегулюючих механізмів є контрастний душ і купання в басейні з холодною водою після сеансу у лазні. Контрастний душ приймається наступним чином: протягом 1,5-2 хвилин потік води (37-40°) спрямовується на спину і груди. Потім на 10-30 с. стають під холодну воду (від +20° і нижче). Такі дії повторюють від трьох до п'яти разів, потім розтираються руками і рушником. В лазні після парної занурюються у басейн усього на декілька секунд.

Купання. Перші купання у відкритих водоймах проводять: для дітей 6-10 років при температурі повітря 24-25°, води — +20°, тривалість до декількох хвилин; для дітей 11-14 років — відповідно 22-23° і 18°, тривалість до п'яти хвилин; для 15-17-ргших-- 20-21 ° І 18°, також до п'яти хвилин. В подальшому перебування у воді, павіть за мінімальної температури, може бути поступово доведено у молодших школярів до 10-15 хвилин, в учнів середньою і старшого шкільного віку - до 15-20 хвилин. Чим прохолодніша вода, тим більше діти повинні рухатись: плавати, грати в м'яч тощо. Гранична міра охолодження тіла зазначається за наявності "гусячої шкіри", посиніння уст, не довільне притискання рук до грудей. Але не треба дочікуватись вказаних ознак, а після закінчення встановленого часу вивести всіх з води на берег.

Ударне загартовування — "моржування". Готуватись до зимового купання дозволяється по-різному: деякий час бігати і робити гімнастику у напівоголеному вигляді і босоніж, занурюватись у басейн з холодною водою після парної у лазні, занурюватись на одну-дві секунди у ванну з налитою у неї холодною водою (до речі, ця процедура переноситься краще, ніж стояти під холодним душем).

Починати купання восени у холодній воді також нескладно: у перший раз — треба лише зануритись у воду, потім — побути у воді 2-3, 4-5 секунд і т.д. Якщо людина за низької температури повітря роздягнута, не простуджується, тоді вона легко переносить і входження у воду з температурою 4-5° (зазвичай вода під кригою становить від + 0,2 до + 4° С).

Процедура купання може відбуватися в різних варіантах, наприклад: біг-гімнастика-купання-біг або біг-купання-гімнастика-біг (лижі).

Купання взимку щоденно не доцільне, проте практично це і не вдається: або час не дозволяє, або дуже морозна погода. Вистачає трьох-чотирьох разів на тиждень, або навіть двох-трьох разів. Головна умова — не робити дуже великих перерв. Тривалість купання залежить від міри загартованості людини і самопочуття у день тренування.

Всі ці засоби широко використовуються також у поєднані з фізичними вправами, наприклад, повітряні ванни під час ранкової гімнастики, водні процедури (душ) після занять фізичною культурою (влітку) тощо. Як свідчить спеціальні дослідження (В.П. Спірка, З.С. Нарова, Г.П.Юрко та ін.), загартовуючі процедури ефективні лише тоді, коли вони взаєпомов’язані з виконанням загальних педагогічних та гігієнічних вимог: обов’язковим виконанням режиму дня, раціональними умовами, оптимальною організацією всіх видів життєдіяльності дітей в дошкільному закладі.

Роль природних сил в організації навчально-виховного процесу дуже важлива.

Необхідною передумовою цих засобів фізичного виховання є їх доцільне та правильне застосування.