Сидір Твердохліб, Детальна інформація

ЦАРІВНА ІРІС

Марусі

Царівна Іріс по млах походжає,

Райдугу злоту на світ напинає...

Кладе на хмари дрібонькі алмази,

Жар-аметисти, рубіни, топази,

Кожда хмаринка брильянтами грає,

Царівна Іріс по млах походжає.

Луком фонтанни жемчужить хмарини,

Міниться небо при заході синє...

Остань між нами, царівно фонтанни!

Великі сонця погасли. Останнє

Скане за хвилю... і зчиниться темно!..

Осяй, царівно, печаль нашу земну!

А хоч не зцілиш ні одної рани,

Царівно Іріс, з людьми най остане

Твій промінь ясний!..

ПЕРЕД СХОДОМ СОНЦЯ

- Мамо! Ти мовиш, що в день,

В якому я народився,

В білих коронах вишень

Весняний чар золотився,

Дзвінко лящів соловій,

Усе сміялось, а сонце

Брильянтів сипало рій

В світлицю, в наше віконце?

Чому ж, о матінко, тепер

Надворі дощ і хуртовина,

Чом солов'їний спів умер?..

Ой мамо, ніч на твого сина