Дмитро Степанович БОРТНЯНСЬКИЙ, Детальна інформація

Не кожний чужинець міг ввійти в число жителів Глухова.

Треба було прийняти присягу на вірність «Її Імператорській

Величності». Степан Васильович Бортнянський не задумую –

чись прийняв цю присягу і став постійним жителем міста

Глухова.

У 1740-х роках постачав для глухівської козацької сотні

харчі та одяг,за що отримав подяку, де була відмічена його

службова «безпорочність».

Купив він у Глухові і будинок, але у 1748-му році у вели –

кій пожежі він згорів.Після цієї події оселився Степан Васильо-

вич уоднієї козачки, чоловік якої загинув. Вона мала дорослого си-

на – Івана,- який служив у Петербурзі при дворі на музичній по-

саді. Тому і мати його – Марина Дмитрівна –користувалась у

Глухові повагою.

Менше, чим через рік Степан Васильович і Марина Дмит-

рівна обвінчались. Потім народилась у них дочка, а слідом за

нею – син Тимофій, який помер у дитинстві. А у 1751-му ро-

ці Марина Дмитрівна народила ще одного сина, якого назвали

Дмитром.

Батьківщиною майбутнього композитора стало україн –

ське місто, один з центрів козацтва, де будуть розгортатися

події, що вплинуть на його долю.

Перша згадка про Глухів у літопису датована 1152-м ро-

ком. Місто знаходилось на кордоні чернігівських земель з Литвою

і Польщею.

У 1708-му році Петро 1 вирішив змінити місце гетьман –

ства в Україні, яке до того часу знаходилось у Батурині, і пере-

ніс його у Глухів. І місто почало розвиватись.

Як відомо, ще з середини 17-го ст. до Москви стали при-

ходити українські музиканти, що вносилс в російську музику