Розвиток культури і літератури м. Рогатина, Детальна інформація

Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка. Автор багатьох книг поезій і прози, зокрема таких романів, як “Милява”, “Грань”, “Нікому тебе не віддам”, “Падіння давньої столиці”, “Гетьманська булава”.

Написав сценарії художніх фільмів “Малуша”, “Багряні береги”, “Данило – князь Галицький”. Написав також видатну поему “Земне весілля”.

Видатна історична постать – Микола Крина-Безгрішний – літератор, мистецтвознавець, редактор, учитель української мови і літератури гімназії ім. Володимира Великого в Рогатині.

Також був видатний скульптор Михайло Ситник – взявся за виготовлення меморіальної таблиці, яка буде встановлена на будинку-музею Миколи Крина-Безгрішного.

Дмитрів Григорій – лікар, громадський діяч радикального напрямку (1796 р. с. Черче, Рогатинського повіту).

Народився в селянській родині. Навчався у Рогатинській та Львівських гімназіях. Під час першої світової війни його родину евакуйовано під Відень, а Григорій два місяці відбув у концтаборі Тальргоф.

У 1915 р. його мобілізовано до війська. По війні поступив на медичний факультет Празького університету.

Восени 1925 р. повернувся до Рогатина. Нострифікував лікарський диплом у Варшавському університеті, а згодом у 1934 році виїхав до Парижа на курси рентгенології. Опісля практикував у Рогатині та займався громадською роботою в “Просвіті”.

У 1941 р. його заарештовано гестапо і він пробув 7 місяців у тюрмі. Навесні 1942 року був звільнений і почав працювати у Лейпцігу. Навесні 1944 року евакуйований до Німеччини, працював табірним лікарем.

Капітан Дмитро – 28.10.1900, с. Добринєв Рогатинського повіту. Після повернення зі Східної України, перенесення тифу, однорічного ув’язнення польською владою повернувся додому. В 1922 року закінчив Бережанську гімназію. Медичні студії почав у Віденському університеті, потім продовжував в Українському університеті, а закінчив медичний факультет у Краківському університеті. В 1939 році відкрив приватну практику в Калуші. За більшовицької влади завідував районним відділом охорони здоров'я в Перегінську, а за німецької окупації займав становище повітового лікаря на Калущині. Був заарештований гестапо як заложник. У 1949 році приїхав до США. В 1954 році нострифікував диплом, а в 1956 році перейшов на штатну посаду в Вястерський психіатричний центр.

Комарянський Мирослав – 14.06.1901 року. с. Сарники Рогатинського району. Народився в сім'ї священика. 17-літнім юнаком взяв участь у листопадовому зриві 1918 року у Львові, а потім у складі 8-ї бригади УПА пережив усі воєнні злигодні. У 1922 році закінчив Бережанську гімназію, виїхав до Відня на медичні студії. У лютому 1929 року закінчив Віденський університет, після нострифікації диплома відкрив приватну лікарську практику в с. Букачівцях біля Ждорова. Наприкінці другої світової війни виїхав до Відня, а потім до Ляндека, де працював лікарем у таборі для переселенців.

Онуфрик Петро – 1899 року с.Пукове Рогатинського повіту. Середню освіту здобув у приватній гімназії в Рогатині. Після війни закінчив медичні студії в Празі, де брав активну участь у студентському житті. Повернувшись у Галичину, нострифікував диплом і відкрив приватну лікарську практику у Рогатині. В роки другої світової війни став головним лікарем Рогатинської лікарні. Наприкінці війни виїхав на Захід, працював у британській зоні окупації Німеччини. Звідти емігрував до США. Помер від інфаркту міокарда.

Сайкевич Михайло – 1910, Бурштин Рогатинського повіту – лікар, громадській діяч. Закінчив Українську Академічну гімназію у Львові. після повернення до Львова спеціалізувався з рентгенології у “Народній лічниці”, а згодом працював рентгенологом в університетській клініці.

Юзич Володимир – лікар, громадський діяч.

Яворській Теофіль – лікар, працював військовим лікарем.

Використана література:

“Українські лікарі Прикарпаття”.

“Перевал” – літературно-художній і політичний журнал.

“Історія міст і сіл Івано-Франківської області”.