Театр Леся Курбаса, Детальна інформація

Уряд навіть змінив театрові “Березіль” назву і він став тепер Державним драматичним театром імені Т.Шевченка. А з початком 1934 року взагалі було заборонено вживати в мистецтві форми, які б мали будь-чого спільного з новаторськими естетичними шуканнями. Митцям, а зокрема – в театрі, довелося знизити свою творчість до рівня так званого “соціалістичного реалізму”.

Рутина, застій і глибокий провінціаналізм потроху взяли гору й надовго запанували в українському театрі...

З хроніки останніх днів “Березоля”

(з спогадів Йосипа Гірняка)

 Ціле літо 1933-го Курбас інтенсивно готував до вистави останню п’єсу Миколи Куліша “Максима Грача”. Прем’єру було заплановано на другу половину вересня.

1-го вересня увесь ансамбль “Максим Грача” повернувся до Харкова, щоб освоїтися з сценічним оформленням. Прем’єра була оголошена на 24 вересня.

Кілька днів перед “громадським переглядом” Курбас не прийшов на чергову пробу. По дорозі до театру його перехопив особливий уповноважений Сталіна на Україні, який делікатно пояснив Курбасу, що йому (Курбасу) треба переглянути і усвідомити весь свій пройдений шлях і зректися його; засудити політично-літературну діяльність Миколи Хвильового та ВАПЛіте.

Два дні пізніше Лесь Курбас запросив виконавців ролі у п’єсі “Максима Грага” до себе на вечерю. Після вечері він сказав таке: “За два дні відбудеться громадський перегляд, дуже можливо, останньої нашої спільної праці. Ситуація така, що ... вже може не стати між вами”.

22-ого вересня 1933 р. була запланована остання проба перед “громадським переглядом” прем’єри. На вулиці, по дорозі до театру Йосипа Гірняка зустрів Павло Тичина, який заскочив до того з питанням: “Що Лесь Курбас витіває? Чого він сам тиснеться в петлю? Таж сьогодні треба зміїним розумом пристосовуватися до обставин”.

Перед пробами Лесь Степанович зайшов до кімнати Гірняка, який тут же розповів про свою зустріч з Павлом Григоровичем та про його схвильовану репліку. Курбас нетерпляче відгукнувся: “Не перед Тичиною, а перед історією я відповідаю за свої вчинки”.

Проба тривала цілу ніч.

23-го вересня, о десятій годині рамку, режисер заявив, що потрібні ще деякі важливі корективи, тому прем’єру відкласти ще на один день.

Але через кілька годин комісар освіти В.Задонський наказав продемонструвати виставу перед штатом репертуарного комітету і політбюро ЦК КП(б)У сьогодні. Серед такого “сприятливого оточення” пролунала пісня великого режисера – Леся Курбаса і великого драматурга Микола Куліша.

Наступного дня, 24-ого вересня 1933 р. відбулась прем’єра останньої п’єси Миколи Куліша при переповненій залі друзів і недругів “Березоля” “Максима Грага” не сходила з афіші до 5-ого жовтня. Глядачі реагували на виставу як звичайно: дуже активно і прихильного. На диво, преса не поспішала зі своїми звітами про цю прем’єру. Нарешті, комісар освіти Задонський доручив комісії НЛО скликати спеціальне засідання, на якому мала бути розглянута – “справа Леся Курбаса і театру “Березіль”. Засідання було скликане на вечірні години 5-ого жовтня 1933 р. На цьому засіданні Андрій Миля прочитав постанову, у якій говорилось про Олександра Степановича Курбаса з обов’язків мистецького керівника “Березоля” і призначити та його місце – актора Мар’яна Крутинницького. А вечірнім поїздом Курбас виїхав до Харкова. 26 грудня 1933 р. його заарештували у Москві.