Стратегiї планування рiшень, Детальна інформація

Таким чином, визначаючи посл(довн(сть вх(дних вираз(в оператора, ми зада(мо схему упорядкування елемент(в п(дц(лей, як( виникають в процес( р(шення деякого класу задач.

Упорядкування елемент(в п(дц(лей ( характерним для (ВС, заснованих на процедурному засоб( представлення задач(.

Схеми упорядкування розробляються в процес( формал(зац(( задач на основ( докладного вивчення семантики проблемной галуз(.

Ор((нтац(я на непорушн( п(дц(л(

При ор((нтац(( на непорушн( п(дц(л( заборонено виб(р таких вар(ант(в оператор(в, як( руйнують досягнут( елементи п(дц(лей.

.

Ефективн(сть ор((нтац(( на непорушн( п(дц(л( залежить в(д класу задач(, що вир(шуються. (снують задачи, р(шення яких не може бути получено з використанням цього стратег(чного прийому (наприклад, задача, яка приведена в [2]).

Нов( стратег(чн( прийоми

Одн((ю з головних причин, що обумовлюють труднощ( вир(шення задач в складних середовищах, ( значне поширення обсягу пошуку шляху р(шення внасл(док зб(льшення к(лькост( застосованих оператор(в в кожн(й ситуац(( модел( середовища. Розглянемо нов( стратег(чн( прийоми, розроблен( для реал(зац(( процес(в р(шення в складних середовищах.

Ор((нтац(я на дек(лька п(дц(лей

Ор((нтац(я на дек(лька п(дц(лей ( розвиненою формою анал(зу “засоби-ц(л(“ ( поляга( в тому, що п(д час вибору оператора використову(ться (нформац(я, яка м(ститься в опису не одн(((, а дек(лькох п(дц(лей. З ус(х оператор(в вибира(ться той, який п(сля застосування в прямому ( зворотньому напрямку зобеспечу( найб(льшу ступ(нь досягненост( одн((( з п(дц(лей.

визнача(ться так:

;

= (1)

;

.

Пошук шляху р(шення при ор((нтац(( на дек(лька п(дц(лей викону(ться б(льш широким фронтом, н(ж при ор((нтац(( на одну п(дц(ль. Зfвдяки цьому зб(льшу(ться й(мов(рн(сть вибору оператора шляху р(шення задач с довгими шляхами р(шення.

Ор((нтац(я на конкретизован( п(дц(л(

При застосуванн( деяких оператор(в в зворотньому напрямку не вс( вх(дн( об((кти, що будуються по заданим вих(дним, виявляються ц(лком визначеними. В виразах, що описують так( об((кти, кр(м констант м(стяться зм(нн(. П(дц(л(, вирази яких м(стять зм(нн(, будемо називати неконкретизованими. Ор((нтац(я на конкретизован( п(дц(л( ( розвиненою формою використяння п(дц(лей для в(дбору оператор(в. Як ( ран(ш, черговий оператор вибира(ться так, щоб д(стати найб(льшу ступ(нь досягнутост( одн((( з п(дц(лей. Але в цьому випадку в(дб(р оператора супроводжу(ться уточненням вираз(в п(дц(лей шляхом п(дстановки на м(ста зм(нних констант, як( вид(лен( при сп(вставленн( п(дц(лей з вих(дними об((ктами оператор(в. При вибор( наступних оператор(в п(дц(л( упорядковуються з урахуванням ступен( (х конкретизац((.

визначаться таким чином:

= 0

= (2)

> 0

=1.

Ор((нтац(я на конкретизован( п(дц(л( призводить до зб(льшення (нформац(( про шляхи р(шення.

Ор((нтац(я на п(дц(л( та ситуац((

Цей прийом використову(ться в по(днанн( з R-двонаправленим пошуком ( ( подальшим розвитком ор((нтац(( на дек(лька п(дц(лей.

Черговий оператор р(шення вибира(ться так, щоб получити найб(льшу ступнь досягнення одн((( з п(дц(kей. Якщо ц(q вимоз( задов(льня( дек(лька оператор(в, перевагу в(дда(ться тим з них, як( мають найб(льшу ступень застосованност( в прямому напрямку.

для оператора визнача(ться таким чином:

= 0;