Податки з юридичних осіб, Детальна інформація

Реферат на тему:

Податки з юридичних осіб

Система податків та зборів України - це сукупність передбачених податковим законодавством України загальнодержавних та місцевих податків і зборів, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни, скасування, обчислення та сплати. Система податків і зборів в Україні встановлюється виключно податковим кодексом України.

Податок - це обов'язковий, індивідуальний, безвідплатний платіж, який сплачують до бюджету фізичні і юридичні особи у порядку, встановленому податковим законодавством України.

Збором є обов'язковий платіж, який сплачують юридичні та фізичні особи за вчинення державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами дій, які мають юридичне значення за подання певних прав, видачу дозволів і ліцензій, а також для забезпечення функціонування системи державного соціального страхування і державного соціального забезпечення.

Не є податком або збором платежі, що невстановлені податковими органами України, а також платежі у вигляді штрафів та інших майнових стягнень за порушення податкового законодавства.

Визначення та встановлення загальнодержавних податків та зборів відноситься до компетенції Верховної Ради України.

Встановлення підстав для сплати місцевих податків і зборів в порядку та розмірі ставок, передбачених податковим законодавством, відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування за наявності об’єктів оподаткування (оправлення збору), або умов, з якими пов”язане запровадження цих податків (зборів). Органи місцевого самоврядування можуть визначати додаткові пільги щодо платників податків по встановленим місцевим податкам лише в межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Податок на прибуток підприємства

Цей податок введено в дію Законом України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 року.

Платниками податку є суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, банки (крім НБУ), які є юридичними особами, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Також, платниками такого податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншій, ніж платник, територіальної громади.

Сума податку на прибуток філії за відповідний звітний період визначається розрахункове, виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розділеного пропорційно питомій вазі суми валових витрат філії та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Ставка податку на прибуток становить 30%, об’єкт оподаткування - прибуток підприємства. Необхідно зазначити, що якщо платник податку має збитки, дозволяється зменшення оподаткованого прибутку на суму збитків.

Особливість цього податку в західних державах полягає в тому, що вони, з одного боку, стабілізують економіку на рівні всієї країни, а з другого - регулюють ефективність діяльності окремого підприємства. Ця група податків значно більше, ніж будь-яка інша, переобтяжена завданнями нефіскального характеру. Прибуткові податки - це головні "делегати" держави в господарській системі. Вони впливають на прибутковість господарювання, загальну ефективність економіки, реальні грошові доходи населення. Вони ж використовуються, як коригувальний фіскальний інструмент антимонополістичної політики та засіб стимулювання капіталоутворень і капіталовкладень. Прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизації.

Податок на додану вартість

У загальній системі податків та обов'язкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце. Цей податок, що охоплює найбільшу кількість суб’єктів господарювання, є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету України.

Платником ПДВ є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 місяців (календарних) перевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України; особа, яка на митній території України надає послуги, пов’язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, ввезення товарів на митну територію України та вивезення за її межі.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування, об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20% бази оподаткування.

Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним податковим органом України. Порядок внесення ПДВ до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Основними документами, згідно яких справляється цей податок, є Закон України "Про внесення змін до "Закону України про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів " від 18 лютого 1997 року та Закон України "Про бюджетну систему" . Відрахування податку здійснюється за відповідними ставками з кожного сантиметра довжини, або кожного кіловата потужності двигуна залежно від типу транспортного засобу.

Плата за воду

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. Філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи платників зборів, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, сплачують збори за своїм місцезнаходженням.

Водокористувачі, що здійснюють забір води з водного об’єкта або використовують у встановленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, повинні мати дозвіл на спеціальне водокористування або договори на поставку води. Їм також затверджуються ліміти використання водних ресурсів.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за використання водних ресурсів щоквартально з наростаючим підсумком з початку року, виходячи з обсягів фактично використаної води ( підземної, поверхневої отриманої від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу витрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Даний збір проводиться за інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища, що розроблена на основі законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про підприємництво", "Про державну податкову службу в Україні", "Про відходи" на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. збір справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;