Податковий кредит, Детальна інформація

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Податковий кредит”Поняття про податковий кредит

1 січня 2004 року вступив у силу Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), що частково замінив декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який діяв з 1993 року. Нововведений Закон встановлює нове право фізичних осіб на зменшення річного оподатковуваного доходу.

Стаття 1.16 Закону визначає податковий кредит як суму (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

Наказом ДПА України від 22 вересня 2003 року № 442 затверджено Інструкцію про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, яка набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до Інструкції, платник податку – резидент, який має ідентифікаційний номер, має право на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року.

Для того, щоб отримати право на податковий кредит громадянин повинен подати до 1 квітня року, наступного за звітним, до податкового органу річну податкову декларацію із зазначенням підстав для його нарахування.

До складу податкового кредиту включаються тільки фактично понесені витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які підтверджують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року у вигляді заробітної плати. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

До складу податкового кредиту платник податку – резидент має право включити такі витрати фактично понесені ним протягом звітного податкового року:

- частину суми процентів, сплачених ним за іпотечним кредитом (з 01.01.2005 р.);

- суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більше п’яти відсотків від суми його загального річного оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму власних коштів, сплачених громадянином на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з його лікування або лікування члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі з придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування (набере чинності з початку року, наступного за роком набрання чинності Закону про загальобов’язкове медичне страхування);

- суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти протягом звітного податкового року, яку платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право включити до податкового кредиту, яка не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (в 2003 році така сума становить 510 гривень), помноженої на кількість місяців (повних або неповних) навчання протягом такого звітного податкового року;

- суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, що не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку – суму, визначену у пункті 6.5.1. пункту 6.5 статті 6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ “Про податок з доходів фізичних осіб”, тобто розміру, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 50 відсотків суми, визначеної в частині “а” цього підпункту.

Після закінчення 2004 року платник податку може скористатись податковим кредитом за такими витратами: пожертвування або благодійні внески, навчання, страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, на усиновлення дитини.

Платник податку зобов’язаний вести облік доходів та витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов’язаний Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплаченого податку, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Також громадянин повинен зберігати протягом строку давності, встановленого законом (1095 днів), документи, на підставі яких формується податковий кредит та на вимогу податкового органу пред’являти документи і відомості пов’язані з виникненням доходу та права на отримання податкового кредиту, обчисленням та сплатою податку з доходів фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Вже після закінчення 2004 року платник податку може скористатися податковим кредитом за такими витратами: пожертвування або благодійні внески, навчання, страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, на усиновлення дитини. Згідно з прикінцевими положеннями Закону витрати, пов'язані з оплатою лікування платника податку або членів його сім'ї (у тому числі придбання ліків), можна буде відносити до податкового кредиту з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування. А з 1 січня 2005 року, у разі набрання чинності законом, що регулює питання іпотеки, можливо буде включати до податкового кредиту витрати, пов'язані з оплатою частини процентів за іпотечним кредитом. Також з 1 січня наступного року, у разі набрання чинності законом, що регулює питання недержавного пенсійного страхування, до податкового кредиту можна буде включати витрати платника податку на оплату страхових внесків за договорами недержавного пенсійного страхування як платника податку, так і членів його сім'ї.

Однак слід зауважити, що до податкового кредиту можуть включатися тільки фактично понесені платником податку витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Ці документи не потрібно надсилати податковому органу, але їх слід зберігати протягом строку, достатнього для проведення податківцями перевірки правильності нарахування податкового кредиту (1095 днів). Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яку платник подаватиме до податкового органу за своєю адресою.

Отже, для того, щоб отримати право на податковий кредит, громадянин повинен подати річну декларацію до 1 квітня року, наступного за звітним.

Треба зазначити, що Закон містить також і обмеження права на нарахування податкового кредиту, а саме: податковий кредит може бути нараховано виключно резидентом, що має податковий ідентифікаційний номер, а загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Імпортний ПДВ і податковий кредит

ДПАУ в листі від 21.09.2004 р. № 8312/6/15-2415-8 розглянула питання віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при митному оформленні товарів, ввезених на митну територію України.

Відповідно до пп. 7.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва й основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації (далі - оподатковувані ПДВ операції). Підпунктом 7.4.5 Закону № 168/97 визначено, що не дозволяється віднесення до податкового кредиту яких-небудь витрат по сплаті ПДВ, не підтверджених податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) або банківським документом, що підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Таким чином, у платника ПДВ - імпортера право на отримання податкового кредиту буде виникати на підставі належним чином оформленої митної декларації, що підтверджує сплату ПДВ, і за умови використання завезених товарів в оподатковуваних ПДВ операціях. Оскільки право віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту залежить від наявності права на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат або складу основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, то до податкового кредиту відповідного звітного періоду можна віднести лише ту частину ПДВ, що доводиться на оподатковувані ПДВ операції.

Тобто, якщо після митного оформлення обладнання зменшується його вартість, що має підлягати амортизації, то до податкового кредиту необхідно віднести лише ту частину ПДВ, що доводиться на таку зменшену вартість (вартість, що підлягає амортизації).

Приклад 1

Припустимо, що ТОВ "Аверс" 30.09.04 р. було розмитнено автомобіль, митна вартість якого 120000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20000,00 грн. Дану суму ПДВ (20000,00 грн.) було віднесено до податкового кредиту підприємства за підсумками 3-го кварталу 2004 р. Після розмитнення автомобіля, в процесі введення його в експлуатацію (06.10.04 р.) були виявлені непоправні дефекти, що зменшують вартість автомобіля на 5000,00 грн. (без ПДВ). Як наслідок, надалі (після введення автомобіля в експлуатацію) амортизації буде підлягати вже не 100000,00 грн., а 95000,00 грн.