Планування аудиту, перевірка фірми, Детальна інформація

2. Планування аудиту.

Аудитор планує роботу таким чином, щоб забезпечити:

а) одержання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку об'єкта, що перевіряється;

б) визначення змісту, часу проведення й обсягу контрольних процедур, що підлягають виконанню.

У плані аудиторської перевірки повинні бути відбиті :

- обсяг виконуваних робіт;

- терміни проведення і тривалість робіт;

- способи і прийоми, застосовувані аудитором.

При цьому аудитор може обговорити план аудиторської перевірки з керівництвом і персоналом об'єкта, що перевіряється, що дозволяє підвищити дієвість проведеного аудиту і скоординувати аудиторські процедури з діяльністю органів керування об'єкта, що перевіряється. У випадку залучення до аудиторської перевірки чи співвиконавців експертів аудитор (як керівник робіт) повинний спланувати і їхню роботу.

У зв'язку з тим, що аудиторська перевірка (на малому і середньому об`єкті) обмежена в середньому двома тижнями , та чітке планування і координація дій усіх учасників перевірки в обов`язковому порядку підлягають письмової фіксації. У плані аудиторської перевірки необхідно передбачити схему перевірки за кожною ділянкою бухгалтерского обліку:

1. Що підлягає перевірці:

- наявність і оформлення первинних документів по ділянці обліку;

- відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку,

- оподатковування.

2. Задачі аудиту:

- перевірка правильності відображення в бухгалтерському й у налоговому обліку господарських операцій,

- встановлення вірогідності фінансової звітності даним первинного обліку.

3. Виявлення помилок і розбіжностей між даними обліку й звітності.

4. Формулювання висновків і рекомендацій для висновку аудитору.

Порядок проведення аудиторської перевірки.

Після формування плану аудиторської перевірки й уточнення термінів і виконавців, починається власне аудиторська перевірка.

Спочатку перевіряється організація системи внутрішнього обліку – від результатів цієї перевірки залежить висновок про відсутність системи внутрішнього контролю, на підставі чого аудитором може бути видане негативний аудиторський висновок, що передбачено нормативними документами .

При перевірці ефективності системи внутрішнього контролю зважується тактична задача: чи досить здійснювати обмежену (вибіркову) перевірку , чи потрібна суцільна перевірка.

Аудиторська перевірка проводиться за формою і змістом.

При перевірці первинних документів  за формою варто визначити дотримання нормативно-правових актів у процесі відображення господарських операцій у первинних документах. При цьому перевіряється правильність оформлення документації, її повнота і комплектність.

При перевірці первинних документів по змісту здійснюється критичний аналіз змісту документів: відповідність характеру відображеної господарської операції, достатність інформаційного овідображення, обґрунтованість, несуперечливість.

Рекомендується як одина з аудиторських процедур, так звана "зустрічна перевірка" на практиці скрутна у виконанні, тому що вимагає втручання в комерційну діяльність сторонніх організацій, які вправі і відмовитись від надання аудитору (не є державним посадовою особою) такого роду інформації. Разом з тим у якості одиночних процедур - з погляду підтвердження (чи спростування) сумнівних документів - зустрічні перевірки просто необхідні, що повинно обов'язково бути передбачене в Законі про аудиторську діяльність.

При перевірці первинної документації і відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку і звітності аудитор повинен виходити з наступних вимог:

1) дотримання протягом звітного року прийнятої облікової політики відображення окремих господарських операцій і оцінки майна й зобов`язань ;

2) повнота відображення в обліку за звітний період усіх господарських операцій, здійснених у цьому періоді;