Управління утворенням прибутку підприємства, Детальна інформація
Управління утворенням прибутку підприємства
та (п-1) – ої одиниці товарообороту.
Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту тобто :
Пп = ТРп – ТСп ( ** )
Пп-1 = ТРп-1 – ТСп-1 ( *** )
де:
ТРп, ТРп-1 – відповідно загальний валовий доход від реалізації п-ої та
(п-1)-ої одиниці товарообороту;
ТСп, ТСп-1 – загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої
одиниці товарообороту;
Підставимо вирази ( ** ) і ( *** ) в рівняння ( * ), одержимо :
\x2206П = (ТRп – ТСп) – (ТRп-1 – ТСп-1) =
(ТRп – ТRп-1) – ( ТСп – ТСп-1) МR - МС
Оскільки
MR = TRп – TRп-1 ; МС = ТСп – ТСп-1.
Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обсязі товарообороту , коли збільшення обсягів реалізації не приведе до зміни обсягів прибутку тобто :
\x2206П = 0.
Це досягається при умові :
\x2206П = MR – MC = 0
тобто :
MR = MC.
Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигідно підприємству , тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку.
На другому етапі обгрунтування стратегій визначають обсяг товарообороту , який забезпечує одержання цільової суми прибутку. Для цього розраховують необхідний обсяг товарообороту , який відповідає попиту на товари і ресурсозабезпеченості обороту ( можливий обсяг закупки товарів , потужність торговельного підприємства і її визначення , чисельність робітників і продуктивність їх праці ).
Розробка асортиментної політики підприємства ( третій етап ) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення.
Обгрунтування цінової політики ( четвертий етап ) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізацій товарів , при яких досягається оптимальний обсяг товарообороту, а як наслідок – максимальний прибуток.
Формування ресурсної політики підприємства , яка здійснюється в ході п”ятого етапу обгрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів , які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності із найменшими затратами.
Шостий та сьомий етапи розробки стратегій пов”язані з розв”язанням завдань управління валовим доходом та поточними витратами торговельного підприємства. Результатом розробки стратегії є визначення можливого ( реального ) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий період , порівняння яких дозволяє оцінити можливий обсяг прибутку підприємства.
На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку ( П можл. ) необхідно порівняти з його цільовим розміром ( П ціл.) . Якщо відповідність досягнута, тобто ( П можл.) більше або рівне ( П ціл.), стратегічний план приймається до виконання ( дев”ятий етап ), здійснюються заходи контролю за ходом його реалізації.
Якщо відповідність не досягається , необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів , зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відкоригувати (зменьшити) цільову суму прибутку.
Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту тобто :
Пп = ТРп – ТСп ( ** )
Пп-1 = ТРп-1 – ТСп-1 ( *** )
де:
ТРп, ТРп-1 – відповідно загальний валовий доход від реалізації п-ої та
(п-1)-ої одиниці товарообороту;
ТСп, ТСп-1 – загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої
одиниці товарообороту;
Підставимо вирази ( ** ) і ( *** ) в рівняння ( * ), одержимо :
\x2206П = (ТRп – ТСп) – (ТRп-1 – ТСп-1) =
(ТRп – ТRп-1) – ( ТСп – ТСп-1) МR - МС
Оскільки
MR = TRп – TRп-1 ; МС = ТСп – ТСп-1.
Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обсязі товарообороту , коли збільшення обсягів реалізації не приведе до зміни обсягів прибутку тобто :
\x2206П = 0.
Це досягається при умові :
\x2206П = MR – MC = 0
тобто :
MR = MC.
Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигідно підприємству , тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку.
На другому етапі обгрунтування стратегій визначають обсяг товарообороту , який забезпечує одержання цільової суми прибутку. Для цього розраховують необхідний обсяг товарообороту , який відповідає попиту на товари і ресурсозабезпеченості обороту ( можливий обсяг закупки товарів , потужність торговельного підприємства і її визначення , чисельність робітників і продуктивність їх праці ).
Розробка асортиментної політики підприємства ( третій етап ) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення.
Обгрунтування цінової політики ( четвертий етап ) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізацій товарів , при яких досягається оптимальний обсяг товарообороту, а як наслідок – максимальний прибуток.
Формування ресурсної політики підприємства , яка здійснюється в ході п”ятого етапу обгрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів , які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності із найменшими затратами.
Шостий та сьомий етапи розробки стратегій пов”язані з розв”язанням завдань управління валовим доходом та поточними витратами торговельного підприємства. Результатом розробки стратегії є визначення можливого ( реального ) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий період , порівняння яких дозволяє оцінити можливий обсяг прибутку підприємства.
На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку ( П можл. ) необхідно порівняти з його цільовим розміром ( П ціл.) . Якщо відповідність досягнута, тобто ( П можл.) більше або рівне ( П ціл.), стратегічний план приймається до виконання ( дев”ятий етап ), здійснюються заходи контролю за ходом його реалізації.
Якщо відповідність не досягається , необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів , зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відкоригувати (зменьшити) цільову суму прибутку.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021