Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка»), Детальна інформація

1.      Факти господарської діяльності підприємства описуються у виді господарських операцій, що складаються з проводок. Проводка є мінімальною цеглинкою інформації.

2.      Кожна проводка описується набором аналітичних ознак. Кількість напрямків може бути необмеженим, введення аналітики не обов'язковим.

3.      Бухгалтерські рахунки використовуються як облікові регістри, що цілком відповідає їх призначенню. Подвійний бухгалтерський запис, тобто коли обов'язково вказується рахунок на який <мінусується> (кредитується) інформація і на який <плюсується> (дебетується) інформація, дозволяє контролювати правильність реєстрації інформації.

Якщо представити така побудова аналітичного обліку візуально, то вийде багатомірна матриця, що складається з перетинання аналітичних ознак і бухгалтерських рахунків. Відповідно, така модель легко <укладається> у терміни сучасних баз даних.

Переваги

1.      Кількість аналітичних напрямків нічим не обмежено.

2.      Абсолютно довільні вибірки інформації. При тім, що не потрібно попередньо цікавитися про наявність аналітики. Якщо вона є, то вона буде в звіті. Причому, що цікаво, практично всі звіти будуть будуватися однаково.

3.      Процес побудови звіту зводиться, як правило, до формування запиту виду <Покажи мені те-те і те-те для таких те і таких умов, згрупувавши інформацію таким і таким способами>. Такий запит у програмуванні може бути написаний на SQL, для користувача можна організувати відповідний діалог. Важливо те, що запит користувача і безпосередній запит до бази даних практично нічим не відрізняються.

4.      Ті самі групи аналітичних ознак можуть використовуватися в проводках разом з різними рахунками, що значно спрощує роботу з побудови зведених звітів.

Недоліки

1.      Бухгалтер може не вказати аналітична ознака там, де потрібно. Незважаючи на те, що це не фатальна помилка, усе рівно вкажемо цю можливість як недолік.

2.      Неможливо зберігати проміжні залишки, оскільки вид аналітики для рахунка не визначений. Обробляти приходиться весь обсяг інформації.

Система аналітичного обліку такого виду реалізована в декількох програмах для ведення обліку. Одна з таких програм Акцент.

Аналітична інформація, що може бути зв'язана з проводкою, представлена трьома видами:

.       Кореспонденти - це фізичні і юридичні особи, з якими здійснюється господарська діяльність.

.       Об'єкти обліку - це грошові і матеріальні об'єкти, що беруть участь у господарській операції.

.       Різне -  це довільний набір аналітичних ознак, якому можна використовувати по власному розсуді.

Кожний з видів аналітики має деревоподібну організацію. Елементи можна поєднувати в групи (папки), що можуть бути вкладеними друг у друга. Максимальний рівень вкладеності вісім.

Для груп і елементів груп можна створювати ярлики, тобто кількість варіантів угруповання елементів може бути довільним.

Особлива увага хочеться приділити аналітичним ознакам, створеним у розділі <Різне>. Користувач самостійно може визначити види аналітики й атрибути, що йому необхідно бачити в елементах аналітики цього типу. Крім того, при створенні нового виду аналітики в <Різному>, можна послатися на стандартні аналітичні ознаки ( чикореспонденти об'єкти обліку). Таким чином, можна в одній проводці використовувати кілька чи кореспондентів об'єктів обліку.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Оборотні активи торгівельного підприємства – це сукупність матеріальних та грошових цінностей підприємства, що знаходяться в постійному кругообігу, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари, що реалізує підприємство.

В процесі виробничої діяльності відбувається постійна трансформація окремих елементів оборотних активів. Підприємство закуповує сировину і матеріали, виготовляє продукцію, після чого продає її, як правило, в кредит, в результаті чого утворюється дебіторська заборгованість, яка через деякий проміжок часу перетворюється в грошові засоби.

Структура коштів, а інколи і джерел може добре відбивати галузеві особливості підприємства. Фондомісткі виробництва мають велику частку основних фондів і поза оборотних активів, що становить 50 % і більше.

Підприємство харчової промисловості, а особливо торгівельні організації, посередницькі фірми, навпаки головні ресурси вкладають в обігові кошти, тобто зростає частка розділів ІІ і ІІІ активу балансу, а частка основного капіталу відносно невелика.

Якщо збільшується частка розділу ІІІ балансу, то це може свідчити про певні фінансові труднощі і порушення платіжної дисципліни.

Вивчення показників бухгалтерських балансів у динаміці дає змогу простежити не тільки загальні зміни фінансового стану, а й напрями розвитку підприємства.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировини й матеріалів, які знаходяться в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 2.0 "Виробничі запаси". Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Аналізуючи стан активів підприємства, не можна обійти увагою питання ліквідності балансу, яка відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для своєчасної і повної сплати боргів.