Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка»), Детальна інформація

Здійснювати ведення бухгалтерського обліку принципами і методами передбаченими Національними положеннями (стандартами) бухгал-терського обліку.

Забезпечити безперервність відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи журнально-ордерну та автоматизовану форму.

Розробити і надати для затвердження правила документообігу і графік передачі в бухгалтерію первинних документів і звітності матеріально-відповідальних осіб.

Вести аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей сальдовим методом.

У бухгалтерії – у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному вираженні. На складах – у картотеках складського обліку в кількісному вираженні.

Облік основних засобів фірми здійснювати у відповідності з П(С)БО7 “Основні засоби”.

До інших необоротних нематеріальних активів відносити предмети вартістю більше 25 грн. терміном експлуатації понад один рік, нараховувати знос при передачі в експлуатацію 100% і обліковувати їх до повного фізичного зносу.

До законодавчого врегулювання питання віднесення до категорії “малоцінні та швидкозношувані предмети” рахувати матеріальні активи МШП, якщо вартість одиниці таких активів перевищує 500грн. за вирахуванням відповідного ПДВ із терміна експлуатації менше року, МШП не залежно від вартості списаній на витрати при передачі в експлуатацію з подальшим веденням кількісного обліку.

Запасами визначаються активи підприємства які призначені для використання під час виробництва, виконання робіт, надання послуг, а також для управління підприємства (сировина, матеріали, паливо тощо).

Не визначаються виробничими запасами сировина і матеріали отримані для переробки, як давальницька сировина.

Оцінку запасів крім товарів в роздрібній торгівлі, при їх вибутті проводити на фірмі по методу середньозваженої собівартості запасів.

Облік незавершеного виробництва здійснюється на підприємстві в кількісному і сумарному виразі по кожному об’єкту калькулювання.

Готовою продукцією визначається продукція, яка здана на склад і відповідає технологічним умовам і стандартам. Обліковується в кількісному та сумарному виразі по гуртовим та роздрібним цінам.

Доходи від реалізації продукції і товарів рахувати на дату відвантаження зі складу.

З метою забезпечення більш повного і адекватного обліку заборгованості по кожному підприємству окремо вести рахунки бухгалтерського обліку 371 “Розрахунки по виданих авансах” 681 “Розрахунки по авансах отриманих”.

З метою забезпечення відображення витрат по всіх цінах із збереженням витрат складу чи використовувати рахунки класу 8 “Витрати по елементах” а всі витрати списувати безпосередньо на рахунки обліку даних витрат (23, 91, 92, 93, 94).

Контроль за використанням наказу покладено на головного бухгалтера.

Зразок наказу про облікову політику підприємства наведено в додатку .

Відповідно до принципу послідовності підприємство повинно постійно (з року в рік) застосовувати обрану облікову політику.

Дотримуватись єдиної облікової політики мають й групи об'єднаних підприємств (після об'єднання), а також ті підприємства, які складають консолідовану фінансову звітність.

У разі, якщо неможливо застосувати єдину облікову політику, складаючи консолідовану фінансову звітність, це розкривають у Примітках до консолідованої фінансової звітності. Зумовлено це необхідністю порівнювати фінансову звітність підприємства для оцінки його фінансового стану, перспектив розвитку та результатів діяльності за певний період. У зв'язку з цим доцільно й для кожного звітного періоду дотримуватись єдиної облікової політики.

Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених П(С)БО і повинна бути обгрунтована і розкрита в Примітках до фінансової звітності.

Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо:

змінюються статутні умови;

змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Не вважається зміною облікової політики інформація, що стосується:

подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

подій або операцій, які не відбувалися раніше.