Платоспроможність підприємства: управління, аналіз, можливості підвищення, Детальна інформація

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активі, згрупованих по ступені убутної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиві, що групуються по ступені терміновості їхнього погашення.

Перша група містить у собі абсолютно ліквідні активи, такі, як готівка і короткострокові фінансові вкладення.

До другої групи відносяться швидко реалізовані активи: готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і ін.

Значно більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім у готівку. Тому вони віднесені до третьої групи повільно реалізованих активів.

Четверта група - це активи, які трудно реалізуються, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.

Відповідно на чотири групи розбиваються і зобов'язання підприємства:

найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили);

середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);

довгострокові кредити банку і позики;

власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в розпорядженні підприємства.

Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції в структурі балансу і його ліквідності.

Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспективі розраховують наступні показники:

1. Коефіцієнт маневрування (Км), який визначається як відношення власних оборотних коштів (ВОК) до загальної суми власних коштів (ВК) за формулою:

Км = ВОК : ВК

Чим більша частка власних коштів в обороті, тим вища платоспроможність підприємства.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття короткострокових боргових зобов'язань поточними ліквідними активами ) (Кплб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до короткострокових боргових зобов’язань (КБЗ) за формулою:

Кплб = ПЛА : КБЗ

3. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття всіх боргових зобов’язань) (Кзлб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до загальної суми боргових зобов’язань (БЗ) (II + III розділи пасиву балансу) за формулою:

Кзлб = ПЛА : БЗ

Якщо підприємство працює рентабельно, коефіцієнт маневрування > 0,4, коефіцієнт покриття короткострокових зобов’язань > 1,5 і коефіцієнт покриття всіх боргових зобов’язань > 1, то воно здатне в процесі господарської діяльності своєчасно сплатити боргові зобов’язання і є платоспроможним. Платоспроможними можуть вважатися і підприємства з дещо нижчим коефіцієнтом маневрування при умові нарощування (а не зниження) обсягів діяльності і прибутку.

Так, в даному підприємстві коефіцієнт маневрування на кінець звітного періоду становив всього 0,09, а коефіцієнт поточної і загальної ліквідності 1,17 (Табл. 7). Водночас підприємство у звітному році значно покращило свою фінансово-господарську діяльність: сукупний оборот порівняно з попереднім роком складає 122,5 %, а прибуток 488,7 % (табл. 1), тобто підприємство знаходиться на стадії піднесення. Тому таке підприємство не слід вважати неплатоспроможним.

Зовнішніми ознаками платоспроможності підприємства є дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов’язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо), що проглядається за даними II і III розділів пасиву балансу і конкретизується в даних аналітичного обліку по юридичних і фізичних особах. За показниками балансу визначеного нами підприємства, простроченої кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду немає.

Неплатоспроможність підприємства є наслідком:

вилучення власних коштів з обороту в основні фонди та позаоборотні активи;

накопичення наднормативних запасів оборотних засобів за рахунок залучених коштів і сповільнення їх оборотності;

наявність простроченої дебіторської заборгованості і неліквідних активів;

збиткова робота і "проїдання" власного капіталу.

В підприємстві, робота якого аналізується, частка власних оборотних коштів на кінець звітного року зросла, ліквідована прострочена дебіторська заборгованість, значно збільшилася рентабельність. Але поглибленого аналізу вимагає ефективність використання оборотних коштів, оскільки матеріальні запаси СІЇ розділ активу балансу) на кінець звітного року порівняно з залишками на початок року збільшилися на 144 тис.грн., або на 62,3 відсотка, тоді як сукупний оборот зріс всього на 22.5 відсотка (табл. 1), що не може не насторожувати.

Ефективність використання оборотних коштів оцінюється з допомогою наступних показників, які показані в табл.№6.

Таблиця 6