Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах . Відп. ред. В.Т.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава І Загальні положення
Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу
Кримінальний кодекс України має завданням охорону суспільного ладу України, його політичної і економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян і всього правопорядку від злочинних посягань.
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинними, і встановлює покарання, що підлягають застосуванню до осіб, які вчинили злочини.
(Стаття І із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)
Стаття 2. (Стаття 2 виключена згідно із Законом № 2468-12 від 17.06.92)
Стаття 3. Підстави кримінальної відповідальності
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.
Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83)
Глава II Межі чинності Кримінального кодексу
Стаття 4. Чинність Кримінального кодексу щодо діянь, вчи* нених на території України
Усі особи, які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності на підставі цього Кодексу.
Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які згідно з чинними законами і міжнародними договорами не підсудні в кримінальних справах судам України, в разі вчинення цими особами злочину на території України, вирішується дипломатичним шляхом.
(Стаття 4 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)
Стаття 5. Чинність Кримінального кодексу щодо діянь, вчинених за межами України
Громадяни України, які вчинили злочини за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо вони притягнуті до кримінальної відповідальності або віддані до суду на території України.
На тих же підставах несуть відповідальність перебуваючі в Україні особи без громадянства, які вчинили злочини за межами України.
Якщо названі особи за вчинені злочини зазнали покарання за кордоном, суд може відповідно пом'якшити призначене їм покарання або повністю звільнити винного від відбування покарання.
Іноземні громадяни за злочини, вчинені поза межами України, підлягають відповідальності за кримінальними законами України у випадках, передбачених міжнародними договорами.
(Стаття 5 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83: Законом № 2468-12 від 17.06.92)
Стаття 6. Чинність кримінального закону в часі
Злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв під час вчинення цього діяння.
Закон, що усуває караність діяння або пом'якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання,
Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має.
(Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законам № 2547-12 від 07.07.92)
Глава III Про злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
|
Скачати "Реферат на тему Кримінальний кодекс України"
