Розрахунково-аналітичні методичні прийоми, Детальна інформація

(рядок 1 + рядок 2)

Реалізація продукції

Фактичний залишок

нереалізованої продукції

на кінець року

12 849 964

12 609 564

240 400

11 533 812

11 323 510

210 300 Рахунок “Реалізація”

6 Всього

(рядок 4 + рядок 5)

12 849 964

11 533 810



не надійшла за неї оплата. Це дає змогу вивчити викривлення обліку обсягів продукції при виробництві і на стадії реалізації її покупцям. Зокрема, необхідно здійснити інвентаризацію залишку продукції на кінець року на складах підприємства. Трапляються випадки, коли фактичний залишок нереалізованої продукції відображений неправильно. Продукція реалізована, на складах її значно менше, але гроші на рахунок підприємства повністю не надійшли, а залишилися на рахунках у зарубіжних банках, відкритих на вигаданих осіб.

Статистичні розрахунки дають можливість визначити сукупний (валовий) продукт, який є сумою матеріальних благ, створюваних за певний період (переважно за рік) у галузях матеріального виробництва. Сукупний продукт виникає у результаті складних виробничих зв'язків як усередині окремих підприємств, так і між галузями. При цьому продукція одного виду використовується як вихідний матеріал при виробництві продукції іншого виду, що, природно, призводить до повторного обліку перенесеної вартості у загальній вартості виробленої продукції, наприклад використання тканин при пошитті одягу, шкіряної сировини при виробництві взуття. У зв'язку з цим плани виробництва виконуються підприємствами без особливих зусиль завдяки використанню дорогоцінної сировини.

Завданням контролю є проведення статистичних розрахунків та елімінування впливу зовнішніх факторів на виконання планових завдань підприємством, яке контролюють, тобто витрат минулої матеріалізованої праці, зміни індексу цін на сировину і засоби праці тощо. Крім того, у процесі контролю статистичні розрахунки використовують при встановленні ритмічності випуску продукції у натуральному вигляді, що особливо важливо для контролю виконання державного замовлення на виробництво товарів народного споживання, при контролі використання робочого часу, визначенні рівня продуктивності праці та її оплати, обчисленні індексу витрат на 1 грн. товарної продукції та інших показників, які характеризують виробничу і фінансово-господарську Діяльність підприємства.

Економіко-математичні методи використовують у фінансово-господарському контролі для встановлення оптимальних виробничих ситуацій і зіставлення їх із факторами, які склалися у процесі виробництва. Передусім до них треба

віднести методи лінійного програмування, за допомогою яких визначають оптимальний варіант плану, наприклад використання автомобілів при виконанні транспортного процесу. При цьому вирішують такі завдання:

скорочення нульового пробігу рухомого складу раціональним розподілом автомобілів за клієнтами і маршрутами;

зменшення відстані перевезення вантажів за допомогою закріплення споживачів за постачальниками;

підвищення коефіцієнта використання пробігу плануванням раціональних маршрутів перевезень масових вантажів і ліквідації зустрічних перевезень;

скорочення простоїв автомобілів та інших машин і механізмів під навантаженням (розвантаженням);

зниження собівартості автомобільних перевезень, збільшення прибутку (доходу), вивільнення рухомого складу (виконання заданого обсягу перевезень з меншою кількістю автомобілів).

Економіко-математичні методи застосовують при оптимі-зації розкрою тканин, коли міжлекальні відходи у швейному виробництві мінімальні.

У процесі контролю економіко-математичні методи використовують для виявлення невикористаних резервів раціонального господарювання, економного витрачання матеріальних і трудових ресурсів.

Результати застосування розрахунково-аналітичних методичних прийомів у процесі контролю оформляють у вигляді машинограм (відомостей), які додають до акта комплексного аудиту діяльності підприємства.

Таким чином, застосування у фінансово-господарському контролі й аудиті економічного аналізу, статистичних розрахунків та економіко-математичних методів (із використанням ЕОМ) підвищує наукову достовірність контролю і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин.