Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні, Детальна інформація

Основним доходом громадян має бути заробітна платня , яка є майже однаково невисокою для всіх галузей .

Амортизація є витратою а не зменшенням податкового зобов’язання

Така політика стала причиною формування ситуації коли :

Податок на доходи громадян займав незначне місце в формуванні дох одної частини бюджету держави , а основний тягар був перенесений на підприємства .

Громадяни не мали можливості розпочати власну справу ( власних доходів не вистачало , а держава не займалася кредитуванням приватних підприємців )

Амортизаційний фонд не є реальним джерелом інвестицій

Через це на певному етапі зневажання ролі посередницьких фірм та малих приватних підприємств призвело до того , що в умовах переходу до ринкової економіки більшість державних промислових підприємств не змогла самостійно ефективно займатися забезпеченням ресурсами власного виробництва та збутом продукції . Це призвело до зниження обсягів виробництва та ефективності діяльності підприємств , що в свою чергу стало причиною зменшення надходжень до бюджету від оподаткування прибутку підприємств.

Через те ж , що надходження від даного податку завжди займали друге місце за обсягами в дохідної частини держбюджету таке зменшення вимусило державу перейти від оподаткування прибутку підприємств до оподаткування їх доходів . Це ще більше посилило податковий тягар на підприємства через те , що тепер оподаткуванню підлягали не тільки прибуток , а й витрати виробництва . Бажаного ефекту зростання надходжень держава досягла лише на короткий період після чого знову відбулося зниження , що вимусило законодавців знову перейти до оподаткування прибутку.

Особливе місце в розвитку оподаткування прибутку підприємств на Україні займає надання пільг. Як правило такі пільги надавалися не за здійснення якоїсь суспільно необхідної діяльності , а окремим юридичним особам з метою “протекціонізму”. Досвід застосування таких пільг засвідчив , що будь яка пільга призводила до миттєвої реакції ринку та виникнення диспропорцій у розподілі ресурсів .

Так надання пільг окремим благодійним фондам ( низка указів Президента за 1994 – 1995 роки призвело до згортання ділової активності та монополізації деяких продуктів підакцизної групи . Надання пільг “ чорнобильцям “ ( 1991 рік ) зруйнувало легальну торгівлю автомобілями та тютюновими виробами .

Також викликає подив надання пільг або відстрочення податкових платежів для державних підприємств ( березень 1996 року ) через нестачу обігових коштів . Я вважаю , що нестача обігових коштів свідчить про неспроможність підприємства функціонувати , про його фактичне банкруцтво . В дійсності ж держава тягне на собі борги багатьох підприємств не визнаючи їх банкрутами . Без сумніву є підприємства без яких не можливе ефективне функціонування економіки , для них повинна існувати підтримка держави . Інші ж через механізм банкруцтва повинні або змінити власника , залишаючись єдиним комплексом , або бути розпроданими для виплати боргів .

Найбільш парадоксальним є також те що фактично при ставці податку 30 % фактично підприємства сплачують на 10 – 15 % більше . Таке переоподаткування витікало насамперед з наступних правил обліку фінансових результатів діяльності підприємства :

Не дозволялося переносити збитки отримані в поточному податковому періоді на майбутні періоди.

Не дозволялося відносити на витрати виробництва в поточному періоді видатки по придбанню матеріальних запасів , що будуть використовуватися в майбутніх періодах

Не дозволялося вести амортизацію основних фондів невведених в експлуатацію

Не дозволялося проводити самостійну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції та впроваджувати інший ніж лінійний метод амортизації .

Досі діє правило , що забороняє продаж товарів за ціною нижчою за собівартість , не зважаючи на значне зростання товарних запасів ( зараз вони складають 40 % від ВВП )

Побудова в Україні економіки відкритого типу , розмаїття форм власності та джерел отримання доходів , постійна потреба держави в отриманні фінансових ресурсів і невідповідність існуючої податкової системи вимогам часу зумовили необхідність реформування податкового законодавства .

Слід зазначити , що в країнах з розвинутою ринковою системою основними джерелами поповнення дохідної частини бюджету є особистий податок з громадян та податок на додану вартість .Питома вага ж надходжень від податку на прибуток корпорацій дуже незначна .( від 2 до 15 % ) ( Схема №1). Він в цілому виконує функцію регулятора виробничо-господарських процесів . При цьому існує загальна тенденція до зниження питомої ваги цього податку в загальній сумі податкових надходжень .

В Україні спостерігається протилежна ситуація : питома вага надходжень в держбюджеті коливалась в різні роки від 19 до 25 % . В 1996 р. основну частку зведеного бюджету України складав податок на додану вартість ( 21 % ) та податок з прибутку підприємств ( 19 % ) , питома ж вага податку на доходи громадян склала лише 9 %

Орієнтуючись на світові тенденції , які свідчать про зниження фіскальної функції податку на прибуток підприємств і підвищення його регулюючої ролі був прийнятий Закон України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств ””( далі - Закон )

Схема № 1 Структура федерального бюджету США за 1994 фінансовий рік

Розділ 2 Зміни державної політики в Україні щодо оподаткування прибутку юридичних осіб



Принципіально новим в прийнятому Законі є визначення об’єкта оподаткування. У відповідності зі ст.6 оподатковуваний прибуток дорівнює валовим доходам за вирахуванням валових витрат та амортизаційних відрахувань. Це свідчить про перехід до нових стандартів обрахунку фінансових результатів діяльності підприємств на Україні . Це певною мірою викличе деякі складнощі в обліку , бо бухгалтерській облік використовує принцип , за яким ціна товару базується на собівартості і не може бути нижчою за неї . Але я вважаю що нові принципи обрахунку фін результатів це лише перший крок до зміни системи бухгалтерського обліку у відповідності зі світовими стандартами взагалі.

2.1 Особливості обчислення валових витрат

Кардинальних змін зазнав порядок формування та списання витрат виробництва . Тепер ці важливі процеси пов’язані з придбанням ресурсів , а не з їх включенням до ціни товару . Це дозволить підприємствам , які вимушені робити великі запаси для забезпечення безперервності процесу виробництва , підвищити мобільність своїх фінансових ресурсів .

Позитивним моментом у включенні видатків до складу валових витрат є наступне :

Віднесення до складу валових витрат видатків пов’язаних з науково-технічним забезпеченням діяльності підприємства , раціоналізаторством та винахідництвом незалежно від того призвели такі заходи до збільшення валових доходів чи ні

Віднесення до складу валових витрат видатків пов’язаних з провадженням гарантійних ремонтів та замін проданих товарів , гарантійний термін по яких не завершився але не більше 10 % сукупної вартості реалізованих товарів