Сутність і родові ознаки бізнесу. Бізнес і підприємництво, Детальна інформація
Сутність і родові ознаки бізнесу. Бізнес і підприємництво
урахування інтересів широкого кола заінтересованих осіб, що забезпечує здійснення товариствами діяльності на благо суспільства та зростання національного багатства.
Напрямами розвитку корпоративного управління в Україні є:
удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;
удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;
розмежування повноважень між органами управління товариства;
урахування законних інтересів зацікавлених осіб;
формування та розвиток культури корпоративного управління.
Формування та розвиток культури корпоративного управління потребує:
розробки та запровадження Кодексу (національних принципів) корпоративного управління;
створення комплексної, постійно діючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань корпоративного управління;
проведення наукових, науково-практичних конференцій і семінарів з актуальних проблем корпоративного управління;
поширення серед населення інформації про питання та проблеми корпоративного управління, популяризації загальноприйнятих принципів корпоративного управління;
проведення досліджень з актуальних проблем корпоративного управління в Україні;
запровадження системи оцінювання рівня корпоративного управління.
Відомо, що визначальним фактором успіху провідних корпорацій є використання методів стратегічного управління, серед яких чільне місце займають методи формування корпоративної культури підприємства. Вважаємо, що створення відповідної концепції та методів формування корпоративної культури є основою їх сталого розвитку в майбутньому.
Щодо теоретичних основ формування корпоративної культури, то в різних наукових джерелах знаходимо такі її визначення:
корпоративна культура включає в себе наступні поняття
mind identity - наявність у персоналу підприємства компанії загального розуміння корпоративної ідеології;
visual identity - візуальна символіка корпоративної ідеології (логотип);
behavior identity - поведінка компанії i персоналу у вiдповiдностi з корпоративною ідеологією.
корпоративну культуру можна визначити як сферу менеджменту, пов'язану з розвитком інтеграційних процесів управлення, яка включає в якості основних компонентів цінності членів трудового колективу організації, переконання, норми поведінки i комунікаційної взаємодії працівників в процесі трудової діяльності, елементи матеріального середовища i тим самим відображають iндивiдуальнiсть даної організації;
корпоративна культура - це сукупність прийнятих на даному підприємстві норм i правил поведінки по відношенню до клієнтів i партнерів, а також культура мiжособових стосунків на підприємстві. Це - втілення "духу компанії", коли всі співробітники - від керівників до виконавців чітко усвідомлюють задачі компанії i прикладають максимум зусиль для їх реалізації.
З поняттям "корпоративної культури" тісно пов'язана система управління. Взаємозалежність та взаємовплив між ключовими елементами менеджменту організації ілюструє модель американської консалтингової фірми МакКiнсi "7S". Вона включає 7 елементів - системи, стратегії, зв'язки, стиль, співробітники, навички, цінності.
За великим рахунком, організація - це складна соцiотехнiчна система, котра працює тим ефективніше, чим більше у неї ознак колективного організму. Що це за ознаки? Наведемо найбільш важливі.
1. Цілеспрямованість: організація існує для виконання певної місії, необхідної для життєдіяльності надсистеми (міста, регіону, нації, людства).
2. Функціональність: в організації якісно виконуються основні групи системних функцій (наприклад, вистежування розвитку зовнішнього середовища, синхронізація внутрішніх ділових процесів, стратегічне управління, виробництво i надання послуг).
3. Спецiалiзацiя: елементи організації (підрозділи i окремі співробітники) виконують лише одну системну функцію, оскільки системні функції є важко сумісними.
4. Компетентність: здатність кожного елемента якісно виконувати свою функцію визначається здібностями i відповідною квалiфiкацiєю.
5. Цiлiснiсть: стан кожного елемента організації впливає на всю організацію, отже - i на всі iншi елементи системи ("все впливає на все").
Перераховані ознаки фактично є системними принципами. Тож порушення будь-якого з них погіршує стан організації аж до її повного розвалу. Зате правильне застосування системних принципів до конкретних умов організації дозволяє створити її ідеальну модель - зразок, до якого треба прямувати. Справжня ідеальна модель стає критерієм правильного розвитку організації. Більш того, вона починає ніби притягувати до себе i перетворюється на реальний чинник організаційного вдосконалення. Як створити таку модель, показати шляхи її досягнення, донести її до кожного члена організації? Це завдання корпоративної філософії i корпоративної культури.
Напрямами розвитку корпоративного управління в Україні є:
удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;
удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;
розмежування повноважень між органами управління товариства;
урахування законних інтересів зацікавлених осіб;
формування та розвиток культури корпоративного управління.
Формування та розвиток культури корпоративного управління потребує:
розробки та запровадження Кодексу (національних принципів) корпоративного управління;
створення комплексної, постійно діючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань корпоративного управління;
проведення наукових, науково-практичних конференцій і семінарів з актуальних проблем корпоративного управління;
поширення серед населення інформації про питання та проблеми корпоративного управління, популяризації загальноприйнятих принципів корпоративного управління;
проведення досліджень з актуальних проблем корпоративного управління в Україні;
запровадження системи оцінювання рівня корпоративного управління.
Відомо, що визначальним фактором успіху провідних корпорацій є використання методів стратегічного управління, серед яких чільне місце займають методи формування корпоративної культури підприємства. Вважаємо, що створення відповідної концепції та методів формування корпоративної культури є основою їх сталого розвитку в майбутньому.
Щодо теоретичних основ формування корпоративної культури, то в різних наукових джерелах знаходимо такі її визначення:
корпоративна культура включає в себе наступні поняття
mind identity - наявність у персоналу підприємства компанії загального розуміння корпоративної ідеології;
visual identity - візуальна символіка корпоративної ідеології (логотип);
behavior identity - поведінка компанії i персоналу у вiдповiдностi з корпоративною ідеологією.
корпоративну культуру можна визначити як сферу менеджменту, пов'язану з розвитком інтеграційних процесів управлення, яка включає в якості основних компонентів цінності членів трудового колективу організації, переконання, норми поведінки i комунікаційної взаємодії працівників в процесі трудової діяльності, елементи матеріального середовища i тим самим відображають iндивiдуальнiсть даної організації;
корпоративна культура - це сукупність прийнятих на даному підприємстві норм i правил поведінки по відношенню до клієнтів i партнерів, а також культура мiжособових стосунків на підприємстві. Це - втілення "духу компанії", коли всі співробітники - від керівників до виконавців чітко усвідомлюють задачі компанії i прикладають максимум зусиль для їх реалізації.
З поняттям "корпоративної культури" тісно пов'язана система управління. Взаємозалежність та взаємовплив між ключовими елементами менеджменту організації ілюструє модель американської консалтингової фірми МакКiнсi "7S". Вона включає 7 елементів - системи, стратегії, зв'язки, стиль, співробітники, навички, цінності.
За великим рахунком, організація - це складна соцiотехнiчна система, котра працює тим ефективніше, чим більше у неї ознак колективного організму. Що це за ознаки? Наведемо найбільш важливі.
1. Цілеспрямованість: організація існує для виконання певної місії, необхідної для життєдіяльності надсистеми (міста, регіону, нації, людства).
2. Функціональність: в організації якісно виконуються основні групи системних функцій (наприклад, вистежування розвитку зовнішнього середовища, синхронізація внутрішніх ділових процесів, стратегічне управління, виробництво i надання послуг).
3. Спецiалiзацiя: елементи організації (підрозділи i окремі співробітники) виконують лише одну системну функцію, оскільки системні функції є важко сумісними.
4. Компетентність: здатність кожного елемента якісно виконувати свою функцію визначається здібностями i відповідною квалiфiкацiєю.
5. Цiлiснiсть: стан кожного елемента організації впливає на всю організацію, отже - i на всі iншi елементи системи ("все впливає на все").
Перераховані ознаки фактично є системними принципами. Тож порушення будь-якого з них погіршує стан організації аж до її повного розвалу. Зате правильне застосування системних принципів до конкретних умов організації дозволяє створити її ідеальну модель - зразок, до якого треба прямувати. Справжня ідеальна модель стає критерієм правильного розвитку організації. Більш того, вона починає ніби притягувати до себе i перетворюється на реальний чинник організаційного вдосконалення. Як створити таку модель, показати шляхи її досягнення, донести її до кожного члена організації? Це завдання корпоративної філософії i корпоративної культури.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021