Оцінка фінансової діяльності підприємства, Детальна інформація

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна — вкладення коштів в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова — облік отриманих дивідендів, процентів за кредити тощо. Зазначене групування видів діяльності відображається у відповідних формах бухгалтерської звітності.

Для вітчизняних підприємств розрахунок таких показників ускладнений, оскільки чинний порядок складання звіту про фінансові результати не містить усіх необхідних показників для визначення чистого обсягу продажів. Тим часом останній відображає надходження грошей на розрахунковий рахунок від продажу товарів за виданими покупцями платіжними зобов'язаннями (тобто за товарами відвантаженими).

У наших умовах прибуток від реалізації товарної продукції і балансовий прибуток не еквівалентні за складом прибуткам від продажів, прибуткам від основної діяльності і сумі чистого доходу. У міжнародній практиці операційна (основна) діяльність підприємства трактується ширше.

Наступна група показників рентабельності обчислюється як співвідношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками й інвесторами. Зокрема, коефіцієнт віддачі на інвестований капітал визначають так:

Сума прибутку до сплати податків і процентів за довгостроковими зобов'язаннями / Середньорічна сума всіх активів підприємства за винятком короткострокових зобов'язанъ або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал плюс довгострокові зобов'язання).

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі лише частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. За ним судять про фінансовий стан підприємства. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли

процентна ставка за позиковими коштами виявляється вищою, ніж величина коефіцієнта.

В умовах ринку важливе місце належить показникові рентабельності акціонерного капіталу, оскільки переважна частина акціонерів — власників звичайних акцій зацікавлена в додатковому прибутку, до належного їм акціонерного капіталу. Через те що частина зароблених коштів їм не належать (проценти за довгостроковими зобов'язаннями, податкові витрати), то в основу розрахунку покладено дохід після оподаткування середньорічної вартості акціонерного капіталу.

Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал розраховують як: Сума чистого прибутку після виплати податків і відсотків за довгостроковими зобов 'язаннями / Середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.

Список використаної та рекомендованої літератури

Андреева О. Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: ИНФРА-М -НОРМА, 1997.

Ладанов И. Д. Практический менеджмент. — М.: "Красный Пролетарий", 1995.

Макконнелл Кэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. — К.; 1993. - С. 52.

Мескон М. X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: 1998.

Павлова Л. Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

Стэнворт Дж., Смит Б. Франчайзинг в малом бизнесе / Пер. с англ, под ред. Павловой Л. Н. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.

Управление организацией: Учеб. для вузов / Под ред. А. Г. Поршнева и др. - М.: ИНФРА - М.1999.

Управление персоналом: Учебник / Под ред. Кибанова. А. Я. — М.: ИНФРА-М, 1998.

Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К.: Знання, 1998.

Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових Умовах. — К.: Міжнарод. фінансова агенція, 1998.

Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. — \x039C., 1992.

Щербаков А. И. Новый подход к управлению: крупные объединения. — М.: Экономика, 1990.

Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.