Особливості фінансового управління в ринковій економіці, Детальна інформація
Особливості фінансового управління в ринковій економіці
Без фінансового аналізу неможливо правильно вибрати політику підприємства (фірми). Однією з особливостей управління в умовах ринкової економіки є посилення стратегічного характеру управління, тому що в умовах нестабільності й ризику потрібно вміти прогнозувати.
В умовах ринку, нестійкості його кон'юнктури стратегія управління покликана сприяти стабілізації виробничо-господарської діяльності підприємства. Стабільність прибутку підприємства прямо залежить від стратегічних рішень.
Під стратегією управління підприємством (фірмою) розуміють визначення довгострокових цілей його розвитку і чинників підвищення прибутковості з урахуванням змін на ринку. У стратегії управління відбиваються довгострокові завдання розвитку підприємства (фірми), а також кошти і ресурси, потрібні для їх реалізації. Завдання стратегічного управління полягає в тому, щоб підготувати підприємство до можливих змін випадкових чинників.
Першим кроком у плануванні стратегії є визначення мети. Формування мети підприємства в основному визначається трьома чинниками: типом підприємства (фірми); становищем підприємства (поточним і в перспективі); впливом і метою різних власників.
Мета підприємства формується власниками основних ресурсів організації. Вирізняють мету системи і мету учасників цієї системи. Мета системи — це загальні знаменники очікувань власників ресурсів. Основна загальна мета — вижити, тобто забезпечити стабільність підприємства. Завдяки досягненню цієї мети можна збільшити обсяги продажів, інвестицій і прибутку.
На основі аналізу фінансового управління за ринкової економіки можна визначити основні чинники успіху, тобто чинники досягнення підприємством власної мети і чинники, що забезпечують максимальну ефективність функціонування підприємства. До них належать гнучка реакція керівництва на зміни зовнішнього середовища, орієнтація на ринок, інноваційність і прискорення відновлення, творчий, аналітичний, стратегічний підхід до управління.
Основними функціональними ланками стратегії підприємства в умовах ринкової економіки є маркетинг, фінанси і виробництво. Для ефективної діяльності підприємства всі його функціональні стратегії мають бути підпорядковані загальній стратегії. На схемі маркетингової діяльності підприємства (рис. 6.2) визначено розвиток підприємства в умовах ринку, а також мету маркетингу і методи її реалізації з урахуванням економічних критеріїв.
Метою маркетингу, у свою чергу, є одержання інформації про стан (кон'юнктуру) товарних ринків і прогнозування їх розвитку. Тому в основу її визначення покладено систематичне, комплексне вивчення стану й тенденцій внутрішніх і зовнішніх товарних та грошових ринків, вимог підприємств-споживачів продукції і покупців, перспектив зміни цих параметрів, а також виробничих можливостей підприємства. Отже, стратегія маркетингу передбачає вибір ринків і їх прогнозування, основні напрямки товарної орієнтації і цінової політики підприємства, питання організації виробництва і збуту продукції, планування витрат на маркетинг. Це втілюється в оперативних маркетингових рішеннях, що конкретизують діяльність підприємства й оцінюють ефективність витрат на маркетинг.
Щоб вижити в умовах різкої зміни зовнішнього середовища, потрібно коригувати мету, структуру і функції основних підрозділів підприємства (фірми). Проаналізувати особливості фінансового управління за ринкової економіки, можна виокремити такі основні функції фінансового менеджера:
• визначення потреби підприємства (фірми) у фінансових ресурсах з метою реалізації найефективніших інвестиційних проектів;
• відповідальність за аналіз альтернативних джерел фінансування, їх оцінювання і формування раціональної структури позикових коштів; забезпечення своєчасного одержання фінансових ресурсів з визначених джерел; при цьому важливо стежити за змінами ринкового становища підприємства і в разі потреби вносити корективи у фінансову політику підприємства;
• оптимізація прибутку підприємства і забезпечення стабільного прибутку;
• ефективне використання отриманих фінансових ресурсів; для цього важливо правильно керувати рухом оборотного й основного капіталу;
• забезпечення стабільного розвитку підприємства як системи за рахунок розширення власного виробництва або злиття з іншими підприємствами; запобігання банкрутству підприємства, відповідальність за відносини підприємства з банками, податковими органами, страховими компаніями, пенсійними фондами тощо.
Зазначені функції взаємопов'язані, причому одна функція може здійснюватися кількома шляхами; важливо знайти наиприинятнішии.
Незважаючи на давню історію, теорія і практика фінансового управління та аналізу перебуває на стадії розвитку. Тому до найбільш актуальних проблем цього напрямку, які потребують подальшого дослідження і розробки належать:
• подальша систематизація існуючих показників діяльності підприємства;
• розширення системи показників (насамперед необхідно приступити до аналізу показників, які характеризують зовнішнє мікро- і ма-кросередовище підприємства, показники його галузевого оточення, загальноекономічні і соціальні показники, які відображають темпи інфляції, схильність інвесторів до вкладання коштів у фінансування піприємств того чи іншого типу і тощо);
• розподіл показників за рівнями управління (виявлення можливостей тактичних і стратегічних рішень, які приймаються на підприємстві, за зміною в бажаному напрямку одного чи кількох показників);
• діагностика фінансового стану (систематизувати потрібно не тільки кількісні показники діяльності підприємства, а також і якісні);
• створення експертної системи оцінки фінансового стану підприємства.
Усвідомлена, гнучка, систематична оцінка і діагностика фінансового стану підприємства забезпечить значно вищі показники виробничої і фінансової діяльності підприємства в ринкових умовах.
Список використаної та рекомендованої літератури
Андреева О. Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: ИНФРА-М -НОРМА, 1997.
Ладанов И. Д. Практический менеджмент. — М.: "Красный Пролетарий", 1995.
Макконнелл Кэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. — К.; 1993. - С. 52.
Мескон М. X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: 1998.
Павлова Л. Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
Стэнворт Дж., Смит Б. Франчайзинг в малом бизнесе / Пер. с англ, под ред. Павловой Л. Н. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
Управление организацией: Учеб. для вузов / Под ред. А. Г. Поршнева и др. - М.: ИНФРА - М.1999.
В умовах ринку, нестійкості його кон'юнктури стратегія управління покликана сприяти стабілізації виробничо-господарської діяльності підприємства. Стабільність прибутку підприємства прямо залежить від стратегічних рішень.
Під стратегією управління підприємством (фірмою) розуміють визначення довгострокових цілей його розвитку і чинників підвищення прибутковості з урахуванням змін на ринку. У стратегії управління відбиваються довгострокові завдання розвитку підприємства (фірми), а також кошти і ресурси, потрібні для їх реалізації. Завдання стратегічного управління полягає в тому, щоб підготувати підприємство до можливих змін випадкових чинників.
Першим кроком у плануванні стратегії є визначення мети. Формування мети підприємства в основному визначається трьома чинниками: типом підприємства (фірми); становищем підприємства (поточним і в перспективі); впливом і метою різних власників.
Мета підприємства формується власниками основних ресурсів організації. Вирізняють мету системи і мету учасників цієї системи. Мета системи — це загальні знаменники очікувань власників ресурсів. Основна загальна мета — вижити, тобто забезпечити стабільність підприємства. Завдяки досягненню цієї мети можна збільшити обсяги продажів, інвестицій і прибутку.
На основі аналізу фінансового управління за ринкової економіки можна визначити основні чинники успіху, тобто чинники досягнення підприємством власної мети і чинники, що забезпечують максимальну ефективність функціонування підприємства. До них належать гнучка реакція керівництва на зміни зовнішнього середовища, орієнтація на ринок, інноваційність і прискорення відновлення, творчий, аналітичний, стратегічний підхід до управління.
Основними функціональними ланками стратегії підприємства в умовах ринкової економіки є маркетинг, фінанси і виробництво. Для ефективної діяльності підприємства всі його функціональні стратегії мають бути підпорядковані загальній стратегії. На схемі маркетингової діяльності підприємства (рис. 6.2) визначено розвиток підприємства в умовах ринку, а також мету маркетингу і методи її реалізації з урахуванням економічних критеріїв.
Метою маркетингу, у свою чергу, є одержання інформації про стан (кон'юнктуру) товарних ринків і прогнозування їх розвитку. Тому в основу її визначення покладено систематичне, комплексне вивчення стану й тенденцій внутрішніх і зовнішніх товарних та грошових ринків, вимог підприємств-споживачів продукції і покупців, перспектив зміни цих параметрів, а також виробничих можливостей підприємства. Отже, стратегія маркетингу передбачає вибір ринків і їх прогнозування, основні напрямки товарної орієнтації і цінової політики підприємства, питання організації виробництва і збуту продукції, планування витрат на маркетинг. Це втілюється в оперативних маркетингових рішеннях, що конкретизують діяльність підприємства й оцінюють ефективність витрат на маркетинг.
Щоб вижити в умовах різкої зміни зовнішнього середовища, потрібно коригувати мету, структуру і функції основних підрозділів підприємства (фірми). Проаналізувати особливості фінансового управління за ринкової економіки, можна виокремити такі основні функції фінансового менеджера:
• визначення потреби підприємства (фірми) у фінансових ресурсах з метою реалізації найефективніших інвестиційних проектів;
• відповідальність за аналіз альтернативних джерел фінансування, їх оцінювання і формування раціональної структури позикових коштів; забезпечення своєчасного одержання фінансових ресурсів з визначених джерел; при цьому важливо стежити за змінами ринкового становища підприємства і в разі потреби вносити корективи у фінансову політику підприємства;
• оптимізація прибутку підприємства і забезпечення стабільного прибутку;
• ефективне використання отриманих фінансових ресурсів; для цього важливо правильно керувати рухом оборотного й основного капіталу;
• забезпечення стабільного розвитку підприємства як системи за рахунок розширення власного виробництва або злиття з іншими підприємствами; запобігання банкрутству підприємства, відповідальність за відносини підприємства з банками, податковими органами, страховими компаніями, пенсійними фондами тощо.
Зазначені функції взаємопов'язані, причому одна функція може здійснюватися кількома шляхами; важливо знайти наиприинятнішии.
Незважаючи на давню історію, теорія і практика фінансового управління та аналізу перебуває на стадії розвитку. Тому до найбільш актуальних проблем цього напрямку, які потребують подальшого дослідження і розробки належать:
• подальша систематизація існуючих показників діяльності підприємства;
• розширення системи показників (насамперед необхідно приступити до аналізу показників, які характеризують зовнішнє мікро- і ма-кросередовище підприємства, показники його галузевого оточення, загальноекономічні і соціальні показники, які відображають темпи інфляції, схильність інвесторів до вкладання коштів у фінансування піприємств того чи іншого типу і тощо);
• розподіл показників за рівнями управління (виявлення можливостей тактичних і стратегічних рішень, які приймаються на підприємстві, за зміною в бажаному напрямку одного чи кількох показників);
• діагностика фінансового стану (систематизувати потрібно не тільки кількісні показники діяльності підприємства, а також і якісні);
• створення експертної системи оцінки фінансового стану підприємства.
Усвідомлена, гнучка, систематична оцінка і діагностика фінансового стану підприємства забезпечить значно вищі показники виробничої і фінансової діяльності підприємства в ринкових умовах.
Список використаної та рекомендованої літератури
Андреева О. Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: ИНФРА-М -НОРМА, 1997.
Ладанов И. Д. Практический менеджмент. — М.: "Красный Пролетарий", 1995.
Макконнелл Кэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. — К.; 1993. - С. 52.
Мескон М. X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: 1998.
Павлова Л. Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
Стэнворт Дж., Смит Б. Франчайзинг в малом бизнесе / Пер. с англ, под ред. Павловой Л. Н. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
Управление организацией: Учеб. для вузов / Под ред. А. Г. Поршнева и др. - М.: ИНФРА - М.1999.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021