Органи внутрішніх справ. Правова регламентація та концепція реформування, Детальна інформація

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

До спеціальних засобів належать: наручники, водомети, гумові кийки, службові собаки, засоби зв’язування, бронемашини, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту.

Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, окрім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

За неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводитися до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. У разі завдання шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший строк.

Перевищення повноважень працівником міліції, в тому числі в застосуванні сили, спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

III. СПЕЦІАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - ОСНОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

У відповідності до Закону України "Про пожежну безпеку" ці обов'язки покладаються на державні органи, юридичні і фізичні особи незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Центральні органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування в межах своєї компетенції організують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

Закон визначив поняття пожежної охорони, як систему спеціальних підрозділів, створених з метою захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної охорони є:

здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Види пожежної охорони

Державна пожежна охорона - формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

Закон України "Про пожежну безпеку" закріпив за Міністерством внутрішніх справ, та підпорядкованими йому органами наступні функції:

забезпечення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів і об'єктів;

координація діяльності міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони;

Державна пожежна охорона є одночасно складовою частиною державної системи цивільної оборони, і у межах своєї компетенції розв'язує завдання мобілізаційної підготовки.

У своїй діяльності Державна пожежна охорона керується Конституцією України, Законом України "Про пожежну безпеку", іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а саме - Положенням "Про Державну пожежну охорону", затвердженого Постановою КМ України від 26.07.94 р. № 508, нормативними актами МВС, та іншими підзаконними актами.

Основними завданнями Державної пожежної охорони є:

організація розроблення та впровадження організаційних і науково-технічних заходів та нормативне регулювання в галузі пожежної безпеки;

здійснення державного пожежного нагляду;

запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

розв'язання окремих завдань мобілізаційної підготовки.



В Положенні "Про державну пожежну охорону", знайшло своє більш детальне визначення функцій ДПО, відповідно до покладених на неї завдань: