Розробка бізнес-плану МПП «СОФ» (торгівля та сфера розваг), Детальна інформація

У конгресі США проблемами малого бізнесу зайняті два комітети. На чолі коштує Адміністрація по справах малого бізнесу. У кожному штаті є регіональні відділення по 30-40 чоловік. Ціль Адміністрації - підтримка малого бізнесу на державному рівні.

У Японії, де особливо високо кількість малих підприємств, спеціально виділені ті з них, що в умовах ринкової економіки без допомоги держави розвиватися не можуть.

Стимулюючим чинником у розвитку малого бізнесу є податкова політика держави. Суть податкової політики полягає в поетапному зменшенні граничних ставок податків і зниженні прогресивності оподатковування при достатньо вузькій податковій базі і широкій сфері застосування податкових пільг. Зменшення ставки податків у залежності від розмірів підприємства є одним із методів оподатковування малих підприємств. Наприклад, у США діють пільгові ставки податку на прибутки до 16 тис. доларів, 15-процентний податок на перші 50 тис. доларів і 25-процентний на такі 25 тис. Понад цю суму діє максимальна ставка - 34 відсотка. Середній час життя малих підприємств приблизно 6 років. Але число нових підприємств перевищує число тих, що закрилися. Всі малі досить швидко реагують на зовнішні умови і видозмінюють кінцеву продукцію, у відповідності з попитом, опановують нову продукцію. Наприклад, малі підприємства в Японії спроможні завершити досвідчене виробництво на протязі тиждня, у той час як на значних підприємствах це зайняло б набагато більше часу. Малі підприємства спеціалізуються і на випуску кінцевої продукції, орієнтованої в основному на місцеві ринки збуту. В основному, це швидкопсувні продукти, ювелірні вироби, одяг, взуття і т.д. і т.п.

Загалом, потрібно ще раз відзначити, що в розвинутих країнах саме малому бизнесу приділяється увага в державному масштабі. Держава підтримує малий бізнес як і грошима, так і різноманітними пільгами, у сфері податкової політики.

Проте, на жаль, мусимо констатувати, що найбільше не повезло в ході економічних перетворень, що розгорнулися в Україні, малому бизнесу. Діючої системи стимулювання утворення малих підприємств не існує, як і немає господарського механізму їхньої підтримки. Не розроблена державна програма розвитку малих підприємств. Сучасна структура ринкової економіки в масштабах України припускає 10-12 мільйонів малих підприємств, що працюють на підприємницьких початках, у той час, як їх фактично нараховується 300-400 тисяч. Це означає, що мале підприємництво як особливий сектор ринкової економіки ще не сформувався, і виходить, фактично не використовується його потенціал.

До малих підприємств, за законом “ ПРО підприємництво в Україні” відносяться новоутворені і діючі підприємства:

- у промисловості і будівництві - із чисельністю працюючих до 200 чоловік

- у науці і науковому обслуговуванні - із чисельністю працюючих до 100 чоловік

- в інших областях виробничої сфери - із чисельністю працюючих до 50 чоловік

- у галузях невиробничої сфери - із чисельністю працюючих до 25 чоловік

- у роздрібній торгівлі - із чисельністю працюючих до 15 чоловік

Інших документів, що визначають категорію "мале підприємство" і регулююча їхня діяльність, поки немає.

За законом, малі підприємства можуть створюватися на основі будь-яких форм власності і здійснювати усі види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законом.

Можна відзначити чотири вади урядової програми, що гальмують сьогодні розвиток малого бізнесу.

Перша фундаментальна вада - це понад високі податкові ставки з підприємців і населення, якими уряд намагається забезпечити фінансову збалансованість і бездифицитность бюджету. Мале підприємництво душать численні податки і побори, що нерідко лишають йому 5-10% прибули. У результаті малі підприємства стають на межу банкрутства незалежно від їхньої народногосподарської значущості.

Друга фундаментальна вада реформ пов'язана із логікою розгортання перетворень. Основне протиріччя сьогоднішньої політики - спроба забезпечити перехід до ринку адміністративно-командними методами зверху, ігноруючи основу ринкової системи - інтерес підприємця. Сама ж логіка створення ринкової економіки потребує прямування "знизу нагору" - від інтересу підприємця до централізованого створення ринкової інфраструктури (податкова, кредитна політика, банки, біржа і т.д.) обслуговуючої і реалізуючої цей інтерес.

Третя вада реформ - практична ліквідація джерел формування початкового капіталу для малого підприємця на старті. Існує три джерела капіталу, необхідного для початку бізнесу: власні заощадження населення, кредити, приватизаційні чеки. Перше джерело був знищений гіперінфляцією, що скоротила даний ресурс у багато десятків разів. Друге джерело практично закрите для малого підприємництва гігантським відсотком за кредит і небажанням комерційних банків, вкладати гроші в малий бізнес через великий ризик і відсутність гарантій. Третє джерело, теж поки не працює, через економічну нестабільність в Україні. Виступити інвестиційним ресурсом вони не можуть, у кращому випадку це буде малі суми одноразових соціальних виплат. Вада фінансових ресурсів і складність їхнього легального придбання в держави - можуть підштовхнути малі підприємства до контактів із тіньовою економікою і мафіозними структурами, і дати останнім можливість поступово впроваджуватися в малі підприємства, поступово підпорядковуючи їх собі.

Четверта фундаментальна вада - відсутність систем державної і суспільної підтримки малого бізнесу. З великим запізненням створений державний орган, покликаний допомагати становленню і розвитку малого бізнесу - Комітет підтримки малих підприємств і підприємництва . Статус цього комітету, його підпорядкованість одному з українських міністерств, убогість його фінансових ресурсів свідчать про крайню обмеженість можливостей, наданих даному органу. Звертає на себе увага і деяка непевність в орієнтації діяльності даного комітету. Судячи з його найменування, йому ставиться в обов'язок підтримка не тільки малого бізнесу, але і підприємництва в цілому, а воно, як відомо, спирається не на малий лише, але і на середній і великий бізнес. Така задача не по силам ніякому комітету. Її в змозі вирішити лише цілеспрямована політика уряду в цілому, та до того ж за дуже тривалий час.

Місцеві влади аж ніяк не стурбовані тим, щоб знизити рівень відрахувань малих підприємств у місцеві бюджети. Влади не бажають зв'язувати перспективи розвитку власного району з малим бізнесом. Влади не завжди бувають зацікавлені в розвитку наукомістких виробництв, тому що вони не приносять районам прямої вигоди. Місцеві влади більш охоче реєструють підприємства, що сприяють благоустрою району.

Дуже часто МП створюються на базі старих державних підприємств. Наприклад, у Києві 60% кооперативних кафе перетворено замість державних підприємств громадського харчування. У результаті, кількість кафе не збільшилася, а ціни піднялися достатньо високо. Така форма кооперації призводить не до ослаблення державної монополії, а до нових форм його прояви.

Державні науково-дослідні і проектні заснування - монополісти у своїй області. Співробітники цих організацій, об’єднавшись у підприємства, самі вирішують які замовлення робити як державне підприємство, а які як фірма, по більш високих цінах.

Ці основні вади, та й багато інші стримують розвиток малого бізнесу в нашій країні. Достатньо сказати, що процес утворення малих підприємств у виробничій сфері, який почав набирати силу в 1991 році, у 1992 році фактично припинився. За даними Ліги кооператорів і підприємців, за 1992 рік в Україні практично не виникло жодного малого недержавного підприємства у виробничій сфері. Для порівняння, у розвинутій ринковій економіці процес утворення нових фірм йде наростаючим потоком. Якщо в США в 1970 році виникло 264 тис. нових підприємств, то в 1980 році - 532 тис., а в 1988 році - 682 тисяча. Усього ж, по оцінці, в американській економіці в 1992 році діяло біля 18 млн. ділових підприємств, насамперед у малому бізнесі.

Сформоване економічне середовище підриває стимули до підприємницької діяльності, що тільки і можуть призвести до утворення ринкової економіки. Ясно, що в сьогоднішній економічній ситуації однієї ініціативи, що йде від малих підприємств, недостатньо. Повинна бути потужна державна підтримка малих підприємств. Тільки правильні кроки в області економічних реформ, можуть призвести до розвитку малого бізнесу, що й призведе до розвитку ринкової економіки в цілому.

2. Значення розробки бізнес-плану для організації бізнесу.

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко подавати потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей.

Важливою задачею є проблема притягнення інвестицій, у тому числі й закордонних, у діючі та розвиваючы підприємства. Для цього необхідно аргументувати й обгрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми , показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.

Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в нього вносяться зміни, пов'язані як із перетвореннями, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.