Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану, Детальна інформація
Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану
2. Перш ніж діяти, кожний повинний знати, що хоче і може.
2. Безперервність Процес планування на підприємстві повинний здійснюватися постійно шляхом: а) послідовної розробки нових планів по закінченні дії планів попередніх періодів; б) ковзного планування - після закінчення частини планового періоду складається обновлений план, у якому збільшується обрій планування, а на період, що залишився, план може уточнюватися в зв'язку з появою непередбачених раніше змін зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.
3. Еластичність і гнучкість Пристосування первісних планів до умов, що змінюються, здійснюється шляхом: а) уведення планових резервів за основними показниками; б) застосування евентуального (на випадок) планування для різних ситуацій і розподілу даних; в) використання оперативних планів для обліку виникаючих змін середовища; г) використання альтернативних планів.
4. Єдність і повнота (системність) Системність досягається трьома основними способами:
1. Наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному рівнях планування.
2. Усі сполучені часткові плани структурних одиниць фірми і сфер діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування й ін.) у взаємозв'язку повинні складати загальний зведений план її соціально-економічного розвитку.
3. Включення в план усіх факторів які можуть мати значення для прийняття рішень.
5. Точність і деталізація 1. Будь-який план повинний бути складений з досить високим ступенем точності для досягнення поставленої мети.
2. В міру переходу від оперативних короткострокових до середньо- і довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування відповідно може зменшуватися аж до визначення тільки основних цілей і загальних напрямків розвитку фірми.
6. Економічність 1. Витрати на планування повинні порівнюватися з одержуваними від нього вигодами.
2. Внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості прийнятих рішень.
7. Оптимальність 1. На всіх етапах планування повинний забезпечуватися вибір найбільш ефективних варіантів рішень. 2. Виражається в максимізації прибутку й інших результативних показників фірми і мінімізації витрат, при прогнозованих обмеженнях.
8. Зв'язок рівнів керування Досягається трьома способами: а) деталізацією планів «униз»; б) укрупненням планів «нагору»; в) частковим делегуванням повноважень.
9. Участь 1. Активна участь персоналу в процесі планування підсилює його мотивацію поводження.
2. Планування для себе психологічно й економічно ефективніше, ніж для інших.
10. Холізм (сполучення координації й інтеграції) Чим більше структурних одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше) планувати в них одночасно і у взаємозалежності. Планування на кожнім структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без взаємоув’язування планів на всіх рівнях.
Основні принципи планування тісно зв'язані між собою і в кінцевому рахунку орієнтують підприємців на всебічне обґрунтування планових показників і досягнення найкращих соціально - економічних результатів підприємства. Вони визначають зміст і орієнтацію планової роботи на всіх стадіях обґрунтування проекту і його послідовної реалізації.
Крім перерахованих базових принципів у процесі планування звичайно враховуються і загальноекономічні принципи науковості, пріоритетності, динамічності, директивності, ефективності, комплектності й ін.
Існує значне число розробок по складанню бізнес-плану, але усі вони схожі і відрізняються лише послідовністю розділів.
Основними розділами бізнес-плану є наступні:
1. Короткий опис
2. Бізнес і його стратегія
3. Ринок і маркетингова стратегія
4. Виробництво й експлуатація
5. Управління і процес прийняття рішень
6. Фінанси
7. Фактори ризику
8. Додатки
Список літератури
2. Безперервність Процес планування на підприємстві повинний здійснюватися постійно шляхом: а) послідовної розробки нових планів по закінченні дії планів попередніх періодів; б) ковзного планування - після закінчення частини планового періоду складається обновлений план, у якому збільшується обрій планування, а на період, що залишився, план може уточнюватися в зв'язку з появою непередбачених раніше змін зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.
3. Еластичність і гнучкість Пристосування первісних планів до умов, що змінюються, здійснюється шляхом: а) уведення планових резервів за основними показниками; б) застосування евентуального (на випадок) планування для різних ситуацій і розподілу даних; в) використання оперативних планів для обліку виникаючих змін середовища; г) використання альтернативних планів.
4. Єдність і повнота (системність) Системність досягається трьома основними способами:
1. Наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному рівнях планування.
2. Усі сполучені часткові плани структурних одиниць фірми і сфер діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування й ін.) у взаємозв'язку повинні складати загальний зведений план її соціально-економічного розвитку.
3. Включення в план усіх факторів які можуть мати значення для прийняття рішень.
5. Точність і деталізація 1. Будь-який план повинний бути складений з досить високим ступенем точності для досягнення поставленої мети.
2. В міру переходу від оперативних короткострокових до середньо- і довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування відповідно може зменшуватися аж до визначення тільки основних цілей і загальних напрямків розвитку фірми.
6. Економічність 1. Витрати на планування повинні порівнюватися з одержуваними від нього вигодами.
2. Внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості прийнятих рішень.
7. Оптимальність 1. На всіх етапах планування повинний забезпечуватися вибір найбільш ефективних варіантів рішень. 2. Виражається в максимізації прибутку й інших результативних показників фірми і мінімізації витрат, при прогнозованих обмеженнях.
8. Зв'язок рівнів керування Досягається трьома способами: а) деталізацією планів «униз»; б) укрупненням планів «нагору»; в) частковим делегуванням повноважень.
9. Участь 1. Активна участь персоналу в процесі планування підсилює його мотивацію поводження.
2. Планування для себе психологічно й економічно ефективніше, ніж для інших.
10. Холізм (сполучення координації й інтеграції) Чим більше структурних одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше) планувати в них одночасно і у взаємозалежності. Планування на кожнім структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без взаємоув’язування планів на всіх рівнях.
Основні принципи планування тісно зв'язані між собою і в кінцевому рахунку орієнтують підприємців на всебічне обґрунтування планових показників і досягнення найкращих соціально - економічних результатів підприємства. Вони визначають зміст і орієнтацію планової роботи на всіх стадіях обґрунтування проекту і його послідовної реалізації.
Крім перерахованих базових принципів у процесі планування звичайно враховуються і загальноекономічні принципи науковості, пріоритетності, динамічності, директивності, ефективності, комплектності й ін.
Існує значне число розробок по складанню бізнес-плану, але усі вони схожі і відрізняються лише послідовністю розділів.
Основними розділами бізнес-плану є наступні:
1. Короткий опис
2. Бізнес і його стратегія
3. Ринок і маркетингова стратегія
4. Виробництво й експлуатація
5. Управління і процес прийняття рішень
6. Фінанси
7. Фактори ризику
8. Додатки
Список літератури
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021