Підвищення інноваційної активності персоналу промислових підприємств Донбасу в умовах трансформації економіки: сучасна модель, Детальна інформація

д) фінансовий фактор. Наявність власних фінансових ресурсів, платоспроможність підприємства та інноваційна спрямованість інвестицій.

е) система винагород. Працівник повинен знати, яку винагороду він отримує за певні результати праці. Мотивування персоналу через винагороду є найбільш розвинутим засобом у сучасних умовах розвитку нашої країни. У моделі пропонується використання водночас двох видів винагород: економічних (заробітна плата, премії, матеріальні разові та багаторазові виплати та ін.) та неекономічних (просування по службі, похвала та визнання, символи службового статусу та ін.).

3. Доведення керівництвом цілей інноваційного розвитку підприємства. Працівник повинен знати цілі та напрямки інноваційного розвитку підприємства для формулювання власних цілей. Недостатню поінформованість персоналу у даному питанні може спричинити стопорний стан розробки та здійснення інновацій та розривом зв’язку усіх етапів здійснення інноваційного процесу.

4. Формулювання інноваційних ідей. Цей етап є вирішальним та залежить від творчого та наукового потенціалу самого персоналу, його винахідливості. У разі створення сприятливих умов та створення мотивів інноваційні ідеї, запропоновані персоналом зазвичай більш адаптивні для підприємства ніж інноваційні ідеї науково-технічних центрів розробки.

5. Зворотний зв’язок. На цьому етапі виявляється ступінь задоволення працівника або групи працівників інновацією. Ступінь задоволення можна умовно поділити на три групи: повне задоволення (зазвичай воно наступає у разі прийняття керівництвом запропонованого інноваційного проекту або ідеї та визнанням їх значимості), часткове задоволення (наступає у разі повернення інноваційного проекту на доробку або спрощення) та незадоволення (наступає у разі відмовлення керівництва від розгляду будь-якої можливості впровадження інновації на підприємстві). Однак не можна з упевненістю сказати, що задоволення працівника своєю роботою можна характеризувати таким чином. Не завжди задоволення залежить від того, прийняли інноваційний проект до розгляду чи ні. У кожної людини своя система цінностей від якої і залежить ступінь задоволення від зробленої роботи.

Запропонована модель мотивування персоналу до інноваційної активності є найбільш підходящою для великих промислових підприємств, тому що вона враховує велику кількість факторів, які тим чи іншим шляхом впливають на процес визначення мотивів персоналу. Підвищення інноваційної активності персоналу прямо пропорційно пов’язане з розвитком інноваційних процесів усередині підприємств. Мотивований персонал стає головним джерелом інноваційних ідей.

 

Література:

1. Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”: закон України від 01.12.1998 №284-ХІV// Відомості Верховної Ради України, 1999, №2-3. –С. 18-33

2. Про концепцію науково – технологічного і інноваційного розвитку України: постанова Верховної Ради України від 13.07.1999 №916-ХІV// Відомості Верховної Ради України, 1999,№37. – С.770-776

3. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 №40 – ІV// Відомості Верховної Ради України, 2002, №36. – С. 882 – 892.

4. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 2003 року №433 – ІV// Відомості Верховної Ради України, 2003, №13.-С.354-358.

5. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції” / Авт. Кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. Прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європейської інтеграції України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.

6. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: статистичний збірник. - К.: - Держкомстат, 2005

7. Василенко В.А. выбор типа модели управления устойчивым развитием организации. // Актуальні проблеми економіки. 2005. - № 1(43). – С. 137-146.

8. Завлин П. Н., Васильев А.В. Оценка эффективности инноваций. – М.Е: Бизнес-пресса, 1998.

 

Потреба індивідуума у прояві своїх особистих якостей



Доведення керівництвом цілей інноваційного розвитку організації



Внутрішня культура організації



Фінансовий фактор



Застосування прогресивних методів управління



Система навчання та підвищення кваліфікаційного рівня персоналу



Створення інформаційно-технічної бази