Організаційно-правові форми підприємництва, Детальна інформація

власникові фірми повністю належить прибуток фірми;

володар фірми має низькі витрати по організації виробництва;

невеликі розміри фірми дозволяють власникові підтримувати контакти зі своїми робітниками і покупцями продукції.

До недоліків особистого володіння відносяться:

обмежені можливості для розширення виробництва;

не сприяння банків у наданні значних кредитів;

необмежена відповідальність за фінансовий стан підприємства, оскільки все майно володаря за рішенням суду може бути направлене на компенсацію вимог кредиторів і погашення боргів;

власник фірми повинен бути компетентним у всіх виробничих та фінансових питаннях і мати здібності до підприємництва.

Друга організаційна форма виробничого підприємництва – це партнерство або товариство, яке передбачає об’єднання капіталів дво або більше господарюючих суб’єктів. Угода між його членами містить такі пункти:

повноваження кожного партнера;

тривалість угоди;

суму, інвестовану кожним партнером;

схему розподілу прибутків і можливих збитків;

заяву про фінансові необхідні процедури в товаристві;

процедуру прийняття нових партнерів і ліквідації товариства.

В 1997 році в Україні було зареєстровано понад 16 тисяч господарських товариств. Партнерство має такі переваги:

широкі можливості для розширення виробництва;

збільшення можливості одержання кредиту;

залучення професійних менеджерів.

Недоліки цієї організаційної форми проявляються в таких аспектах: при генеральному партнерстві, на випадок банкрутства фірми, усі її співвласники несуть необмежену відповідальність. Компаньйон, якому належить 1% власності фірми, відповідає на рівних з тим, кому належить решта 99%. Складності виникають при ліквідації і реорганізації на інші види виробництва. Зокрема передбачається залежність юридичного існування від виходу партнерів.

Третя організаційна форма виробничого підприємництва – це корпорація. Об’єднання, спілка, акціонерна форма власності, що передбачає колективну власність капіталу, а також зосередження функцій управління підприємством в руках верхнього ешелону професійних управлінців (менеджерів), що працюють за наймом. Важливою ознакою корпорації є гарантоване законодавством право на довічне існування незалежно від змін складу власників капіталу. Невід’ємна особливість корпорації полягає в тому, що на випадок банкрутства вона відповідає за своїми зобов’язаннями лише майном корпорації, а не майном власників або акціонерів, тобто є компанією з обмеженою відповідальністю.

Корпорації займають панівне становище в економіці багатьох розвинених країн за обсягом вироблюваної продукції або наданих послуг.

Поєднання різноманітних форм власності надає необхідної гнучкості економіці, сприяє формуванню більш гармонійних структур, які поєднують в собі переваги великих і малих господарських форм. Зі збільшенням розмірів підприємств збільшується кількість підприємств, які контролюються корпораціями.

Весь прибуток корпорації належить її акціонерам (учасникам) і поділяється, як правило, на дві частини:

І. Дивіденди (проценти) для отримувачів акцій;

ІІ. Реінвестування.

Основні переваги корпорації:

можливість мобілізації додаткових капіталів шляхом випуску цінних паперів;

використання наукових методів управління і професійних менеджерів;

можливість використання грошового ринку і ринку капіталів дозволяє гнучко орієнтувати програму з одного виду діяльності на інший;