Лізинг та лізингові відносини, Детальна інформація

Об’єкт лізингу, який потребує реєстрації в державних наглядових органах реєструється за домовленістю сторін на ім’я лізингодавця або лізингоодержувача у встановленому законодавством України порядку.

У разі якщо об’єктом лізингу є державне майно або договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів чи для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії, договір лізингу підлягає обов’язковій реєстрації у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Договори, незареєстровані у встановленому порядку, визначаються не дійсними.



4. СКЛАД, ВИДИ І ФОРМИ ЛІЗИНГОВИХ ПЛАТЕЖІВ. ЯКІСНІ ПЕРЕВАГИ ЛІЗИНГУ.

Основу економічних взаємозв‘язків між лізингоотримувачем та лізингодавцем створюють лізингові платежі, котрі відображають відносини власності, користування реалізація та присвоєння прав власності на засоби виробництва.

Визначення розмірів лізингових платежів має важливе значення для успіху лізингових компаній. Під лізинговими платежами розуміють виплати лізингодавцеві, які здійснює лізингоотримувач за надане йому право користуватися лізинговим майном. Лізингові платежі є тим механізмом, за допомогою якого лізингодавець повинен відшкодувати свої фінансові витрати на придбання майна і отримати прибуток. Виходячи з цього, загальна сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати:

суму, що відшкодовує витрати на виробництво чи придбання лізингового майна;

накладні витрати, що пов'язані з рухом майна (транспортування, оформлення документів, зберігання);

вартість кредитних ресурсів, що використовуються для придбання майна за лізинговою угодою;

прибуток лізингодавця;

експлуатаційні витрати (пуск, налагодження, ремонт, монтаж);

сукупні послуги (навчання персоналу, передача ноу-хау, інжинірингові послуги);

витрати на страхування майна, якщо воно було застраховане лізингодавцем;

витрати на пошуки лізингоотримувача, рекламу, послуги посередникам;

втрати від знецінення майна в результаті інфляції.

Крім того, в лізингових платежах слід враховувати суму податків, які буде сплачувати лізингодавець: податок з власників транспортних засобів і податок на майно (в разі його введення). Таким чином, загальна сума лізингових платежів не є постійною величиною, а залежить від перелічених параметрів та швидкості відшкодування вартості лізингового майна.

Чим швидше буде погашена вартість лізингового майна, наприклад, шляхом виплати авансу, тим менші проценти будуть нараховуватися на залишкову вартість лізингового майна. І навпаки, якщо лізингоотримувач переносить виплату перших платежів на пізніший строк, то первинна вартість майна зростає за рахунок нарахованих відсотків на вартість лізингового майна і кредиту. [19]

Розміри, спосіб, форма і періодичність виплат, а також метод визначення загальної суми лізингових платежів встановлюються в лізинговому контракті за взаємною згодою сторін. Порядок здіснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоотримувач може розраховувати надходження своїх доходів і разом з лізингодавцем розробити гнучку схему платежів).

Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо основні з них. З точки зору лізингоотримувача (орендаря) ці переваги такі:

— можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;

— лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні звичайного кредиту підприємство повинно було б частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів;

— лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації;

— лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоотримувача;

— лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;[6; 3]

— майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоотримувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати

податку на майно; його вартість не включається в залишок кредитної заборгованості. Це поліпшує фінансові показники підприємства-орендаря і відповідно дозволяє йому залучити додаткові кредитні ресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як «позабалансове фінансування»);

у багатьох країнах законодавче встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди);[16]

порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоотримувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; платежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні);

— лізинг доступний малим і середнім підприємствам, в той час як отримання банківських кредитів на сприятливих умовах для них проблематичне; деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоотримувача ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування (при невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізингова компанія забирає своє майно);

— лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умови господарювання;