Планування прибутковості підприємства, Детальна інформація

Розрахунок планового прибутку за порівняною продукцією здійснюється в такій послідовності:

визначається базовий прибуток і базова рентабельність продукції (на підставі звітних або очікуваних даних за період, що передував плановому);

порівняна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівняною продукцією в плановому періоді;

розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Плановий прибуток від випуску (реалізації) непорівняної продукції розраховується методом прямого розрахунку або із використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1)розподіл прибутку (на цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об’єктів і ставок оподаткування, порядку надання податкових пільг);

2)розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет.

Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством.

Фінансовий результат підприємства, тобто його прибуток або збиток, залежить від умов прибутковості, головними з яких є:

ринкові ціни на продукцію та послуги підприємства, які складаються залежно від попиту та пропозиції;

обсяг виробництва та реалізації продукції (наданих послуг);

витрати на виробництво продукції (надані послуги).

Аналіз “витрати – обсяг – прибуток” – досить універсальний елемент фінансового планування. Він дозволяє:

а)визначати обсяги виробництва та реалізації продукції (надання послуг) із точки зору їх беззбитковості;

б)приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку;

в)визначати граничний обсяг виробництва продукції (надання послуг), подальше збільшення якого зменшує прибуток тому, що починається зниження граничного прибутку.

Наступний елемент, який має важливе значення в плануванні прибутку – це точка беззбитковості (“поріг рентабельності”), тобто така виручка від реалізації, при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків. При цьому витрати підприємства дорівнюють його доходам.

Точку беззбитковості визначають таким чином:

ТБ = Впост. / Ц – Взмін. ,

де ТБ – точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію;

Впост – величина постійних (фіксованих) витрат, грн..;

Взмін – величина змінних витрат на одиницю продукції, грн..;

Ц –гуртова ціна продажу, грн.

За даною формулою розраховується точка беззбитковості при випуску одного найменування продукції. Якщо підприємство випускає декілька видів продукції, виникає проблема розподілу постійних витрат. В економічній літературі розглядаються різні варіанти їх розподілу. Це розподіл постійних витрат між виробами пропорційно виручці від реалізації, змінним витратам, кількості годин роботи устаткування, заробітній платі виробничих робітників тощо.

Таким чином, для визначення планової величини обсягу виробництва та продажу, що відповідає беззбитковому стану підприємства, необхідно знати три величини:

гуртову ціну продажу товару;

обсяг постійних (фіксованих) витрат, тобто таких витрат, величина яких у короткому періоді часу не пов’язана з обсягом виробництва і реалізації та їх змінами (витрати на устаткування, його утримання й експлуатацію, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати, витрати на оренду, рекламу, соціальне страхування, наукові дослідження, розробки тощо);

обсяг змінних витрат, тобто таких витрат, які змінюють свою величину у зв’язку із зміною обсягу виробництва та реалізації продукції (витрати на сировину та матеріали, заробітну плату основного виробничого персоналу, електроенергію, транспортування тощо).