Національно-визвольна війна народів Азії, Африки, Латинської Америки, Детальна інформація

Основні події розгорталися на Західному й італійському фронтах. Навесні французька армія спробувала прорвати німецький фронт у Франції. Безуспішні атаки коштували життя сотням тисяч воїнів. Влітку англійська армія так само 'безуспішно атакувала німецькі позиції в районі Іпра. Утримуючи оборону на Західному фронті, австро-німецькі війська в жовтні несподівано атакували італійців у гірському районі Капоретто. Італійська армія зазнала нищівної поразки, і союзникам, аби врятувати Італію від капітуляції, довелося спішно перекинути через Альпи 12 французьких і англійських дивізій. Вони стримали наступ противника в Італії.

На хід війни в 1918 р. значно вплинула жовтнева революція 1917 р. в Росії, встановлення там Радянської влади, початок громадянської війни й іноземної інтервенції.

Після Брестського миру з Радянською Росією Німеччина змогла зосередити великі сили для вирішального наступу на Західному фронті, що почався 21 березня. До літа німецькі війська знову досягай Марни. Але в липні англо-французькі війська організували контрнаступ: ініціатива повністю перейшла до Антанти- Становище Німеччини і й сюзників стало безнадійним.

Після наступу Антанти в Салоніках в деморалізованій болгарській армії почалося повстання, і 29 'вересня Болгарія уклала перемир'я. ЗО жовтня капітулювала Туреччина. Австро-Угорська імперія розвалювалася під тиском національно-визвольних рухів: були створені незалежні Чехословаччина і Австрія. З листопада 1918 р. представники габсбурзької династії підписали умови перемир'я.

З листопада в Німеччині почалася революція. Була повалена монархія. II листопада 1918 р. в Комп' енському лісі представники Антанти і німецького генералітету підписали перемир'я на 36 днів. Головними умовами договору були: евакуація німецьких військ з Бельгії, Франції, Люксембурга, Ельзаса і Лотарінгії протягом 15 днів; відмова від Брест-Литовського договору, передача всього озброєння переможцям, повернення на батьківщину полонених. Перша світова війна закінчилася.

Російська імперія напередодні революції 1917-1921?.

СТАН ЕКОНОМІКИ.

Війна справила тяжкий вплив, на розвиток господарства країни. Стан справ погіршувався і тим, що в період на 1917 рік декілька важливих промислових районів були окуповані противником, в результаті загальні втрати промислового потенціалу склали до 20%. Склалася топливно-енергетична

26

криза в країні. Темпи виробництва в металургії, машинобудуванні не задовольняли потреб фронту. Залізниці також не справлялися з різким ростом перевозок та експлуатацією населення.

Загальні витрати Росії на війну в березні 1917 року складали суму більше ЗО млрд. крб., І/З цих витрат становили зарубіжні кредити для Росії. Розпочався процес грошової емісії, що вело до росту інфляції. Офіційний курс рубля понизився до 55 коп., а купівна спроможність скла-дала 22коп. Державний борг Росії за роки війн зріс більше, ніж у 4 рази і складав—36,2 млрд. крб.

Тяжким ударом війна стала для. сільського господарства: скоротились посівні площі, більш як на 10%, виробництво м'яса 1 інших продуктів харчування. Все це вело до росту цін на продукти харчування, які зросли на 200% порівняно з 1914 роком.

Дані економічного стану країни свідчать про вступ Росії в економічну кризу. Хоча при цьому слід пам'ятати, що галузі промисловості, котрі працювали на оборону та для фронту в ході війни отримали більші можливості для свого розвитку, а їх власники більші прибутки.

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ КРАЇНИ.

Бездарне ведення воєнних операцій викликало незадоволення діями уряду. І в середині політичної опозиції, і серед буржуазії та серед інтелігенції

1.11.1916 року відкрилась сесія IV Думи. На ній з промовою виступив лідер прогресивного блоку МІЛЮКОВ і кваліфікував дії уряду на чолі з Штюрмером, як зраду. Свою промову він закінчив словами: «С зтим, правительством думское большинство будет бороться до тех пор, пока оно не уйдет».

10 листопада 1916 р. Микола її відправив прем'єр-міністра у відставку. Новий Голова Ради міністрів А.Трепов належав також до реакційного крила Державної Ради, але вважав за необхідне створити конструктивний уряд за своїм складом і відправити у відставку непопулярних міністрів. Водночас Дума стала одним із центрів боротьби з Г. РАСПУТІНИМ та його впливом на державні справи. Неодноразово депутати Думи піднімали питання про роль Распутіна в державних справах. Прогресист киязь Трубецький говорив: «Министрьі только тени, проходящие на зкране, министрьі сменяются. Распутин остается». Разом з тим і в колі царської сім'ї бути ті, що розуміли необхідність реформ і неможливість перебування країни в такому стані і далі так, його світлість князь Юсупов говорив;

«Неужели никто не сознает, что мьгі находимся накануне ужаснейшей револіоции. Скоро вся царская семья й мьі все будем сметеньї народной волной».

Юсупов зумів організувати змову проти Распутіна, і з Григорієм в одну ніч було покінчено.

Крім того, на початку березня групою лібералів розроблявся план державного перевороту і заміни Миколи II іншою особою. Але серед учасників змови не було єдності, крім того вони боялись народних виступів, бо і їх дії могли розцінити, як сигнал до повстання. Тому план полишився не реалізованим. Хоч чутки про переворот і хвилювали громадськість.

І сам Микола П в цей період прагнув знайти опору для себе. Звідси його хитання між реакційною диктатурою та поступками ліберальному рухові. Микола II так і не зумів правити «залізною рукою» без Думи. Але в кінці 1916 р. Микола П повернув до реакції: призначив реакційних міністрів, провів перестановку в Державній Раді і при цьому заявив, «что он пойдет против общественного мнення й докажет твердую вдасть».

'РОБІТНИЧИЙ ТА СЕЛЯНСЬКИЙ РУХ.

Погіршення економічного стану мало свої негативні наслідки і для становища робітників, селянства. Вже на початку 1917 р. спостерігається ріст соціального незадоволення та протесту, 9 січня 1917 р відбувся загальний страйк у Петрограді під лозунгами: «Перетворення Думи в загальнонаціональний центр», «За створення Тимчасового уряду— уряду народного довір'я».

9 січня страйкувало 44 тис. чол., в Москві- 45 тис.; на 51 заводі. Це 1/3 робітників Москви. Страйки відбувалися в Харкові, Катеринославі. Ростові-на;Дону та інших містах. В Баку пройшов загальноміський страйк на нафтових промислах. Великі, страйки пройшли в Донбасі. В цілому за січень—лютий 1917 р. страйкувало 67 тис, чол., з них в політичних страйках брало участь в січні 66%, а в лютому—95%.

Ріст незадоволення спостерігався і в армії: відбулося повстання солдат 434 піхотного Череповецького полку, повстання солдат 223 Піхотного Одоєвського.полку(6 учасників, було розстріляно, 14 осуджено до каторги). Про ситуацію на селі так говорилося в поліцейському донесенні:

«Деревня дьішит 1905годом».

27

Висновок:

Стан економіки Росії, політична ситуація, що склалась в країні, ріст соціальної напруги, посилення невдоволення, що охопило і ліберальну громадськість, і армію свідчать про наближення революційної ситуації в країні. Революція 1917 р. в Росії

Причинами революції в Росії були: - протиріччя між відсталою політичною надбудовою та новими суспільно-економічними відносинами;