Війна США в Іраці. Причини та розв’язання проблеми, Детальна інформація

— Передові частини американських військ перебувають на відстані 100 кілометрів від Багдада.

— Британські війська увійшли до Басри.

— У Насирії розгорівся запеклий бій між частинами морської піхоти США та підрозділами іракської армії.

— Іракське телебачення показало ще двох полонених американців. Як заявила іракська влада, це екіпаж вертольоту “Апач”, що був змушений приземлитися у центральних районах країни.

— Портове місто Умм-Каср перейшло під повний контроль сил коаліції. Найближчими днями сюди надішлють гуманітарну допомогу.

Війна в Іраку не залишила байдужими людей в усьому світі. Як у самих Сполучених Штатах, так і в інших країнах громадськість і політики поділилися на противників і прихильників воєнного вирішення проблеми довкола дотеперішнього режиму Саддама Гуссейна.

Нинішня війна в Іраку, очевидно, змусила багатьох замислитися на тим, а що таке війна взагалі? Чому, заради чого гинуть людини?

Задумуються над тим і науковці, перш за все, соціологи, психологи та історики. І дехто з них доходить висновку, що не дивлячись на те, що війни є невід’ємною частиною людської історії, справжні причини виникнення війни невідомі.

Війни були притаманні для усіх людських цивілізацій і усіх форм економічних стосунків, що існували та існують на землі. За підрахунками дослідників Weslean College (Веслін коледжу), починаючи з 3600 року до нашої ери у світі відбулося приблизно 14600 воєн, в результаті яких загинуло понад 3 мільярди осіб. (Для порівняння, у 2001 році чисельність населення земної кулі сягала трохи більше 6-ти мільярдів). А уся людська історія знала лише 292 роки без війни, і то є серйозні підозри, що деякі збройні конфлікти не були зафіксовані істориками.

Серед усіх живих істот лише три види воюють із подібними до себе. Це: мурашки, шимпанзе і люди. Деякі фахівці навіть припускають, що можливо існує якийсь «ген чи гормон війни», який передається від одного покоління людей до іншого. На думку американської дослідниці Барбари Еренрейн, яку цитує інформаційне агентство «Washington ProFile», для того, щоб вести війну, жива істота повинна мати дві важливі психологічні складові. По-перше, бути здатною до агресії, а по-друге, готуватися до війни.

Однак змусити воювати людину – досить нелегке завдання. Пацифістський рух, найімовірніше, розпочався водночас зі створенням перших армій. Прославлення миру зафіксоване у письмових пам’ятках практично усіх відомих культур. Та й у всіх арміях були дезертири.

Війни і сьогодні залишаються повсякденним життям людства.

За підрахунками дослідників Weslean College (Веслін коледжу), щороку відбувається 40-100 збройних конфліктів, здебільшого, це партизанські війни.

А на початок 2003 року, за даними міжнародного Центру Оборонної Інформації, у світі тривало 30 великих збройних конфліктів. Йдеться, перш за все, про багаторічні конфлікти. Великим називають той конфлікт, у якому загинуло понад одну тисячу людей, як військових так і цивільних осіб. Сюди ж зараховане і збройне протистояння у Чеченській Республіці.

Але повернімося до нинішньої війни в Іраку. Хоча вона і наближається до свого фіналу, але й досі тривають акції протесту пацифістів у різних країнах світу, у тому числі і Сполучених Штатах. Щоправда, акції протесту менш чисельні ніж у період розпалу бойових дій. За різними опитуваннями, проти війни в Іраку виступало і виступає 25-30 відсотків американців, тоді як більша частина американських громадян підтримала воєнну операцію.

Очевидно, людство у своєму розвитку має прагнути, щоб якомога менше виникала потреба вирішувати ту чи іншу проблему силовим методом. І як тут не згадати слова американського публіциста 20 століття Макса Ескалі: «Цивілізація – це безперервний пошук мирних шляхів вирішення конфліктів, загальне прагнення до миру».

Список використаної літератури

Слобожанський І.С. Війна в Іраці // Дзеркало тижня. – 2002.

Ковалевський М.М. Ірак: мир і війна // ГК. – 2003.