Національні відносини в сучасній Україні, Детальна інформація

Однозначно відповісти на нього складно. Адже ситуація не актуалізована. Аналізуючи сферу міжетнічних взаємин в сучасній Україні, можна побачити, що сьогодні відповідна зона «конфлікту» у сфері міжнаціональних взаємин міститься у площині певного міжетнічного дистанціювання у взаєминах між більшістю та окремими етнічними громадами. Експерти спостерігають міжетнічне дистанціювання, культурну неприязнь, що в принципі є далекою від реального напруження, яке існує між «більшістю» та окремими етнонаціональними спільнотами. Це можуть бути як етнічні громади, які є традиційними для українського суспільства, так і новітні мігрантські спільноти. Останній чинник напруження пов’язаний зі збільшенням кількості нелегальної міграції через територію України, зі зростанням числа тих осіб, які нелегально проживають в Україні. В основному це вихідці з Китаю, країн Південної Азії, Африки, країн Близького Сходу. Потенційне збільшення напруження у взаєминах між «більшістю» та представниками нових мігрантських спільнот може бути також пов’язане не так з соціально-економічними чинниками (питання працевлаштування, народження етнічного бізнесу та, відповідно, й конкуренції), як з певними етностереотипами, в тому числі і в релігійній сфері. Зокрема, щодо взаємин між християнами та мусульманами вони дістали відповідну актуалізацію після 11 вересня.

Гетеростереотипи також транслюються не тільки щодо новітніх мігрантських спільнот, а й стосовно громад, традиційних для України. Цьому нерідко активно «сприяють» ЗМІ, а також процес ретрансляції негативних сенсів під час викладання історії у школах. Так, можна навести непоодинокі приклади, коли українські ЗМІ вдаються до оголошення національної приналежності в кримінальній хроніці, тим самим створюючи з представників тих чи тих громад образи кримінальних злочинців. Сьогодні така практика у світі вважається маніпуляційною та некоректною. Схожу ситуацію можна спостерігати у ЗМІ щодо українських ромів, або під час російської ретрансляції стосовно «осіб кавказької національності», тобто вихідців з Кавказу.

З поступовим набуттям нових ознак української полікультурності в подальшому можуть актуалізуватися міжнаціональні взаємини, які не були характерними для України. Зокрема, експерти вказують на вивчення дійсного рівня міжетнічної толерантності в суспільстві, проблеми сумісності культур, соціальної сфери.

Видання нормативного характеру (Україна)

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К. : Україна, 1996. - 54 с.

Украина. Закон. О национальных меньшинствах в Украине: Принят... 25.06.92. // Голос України. - 1992. - 16 лип.

УРСР. Закон. Про мови в Українській РСР: Прийнятий на десятій сесії Верховної Ради УРСР одинадцятого скликання, 28 жовт. 1989 р. - К.: Україна, 1991. - 16 с.

Україна. Верховна Рада. Про введення в дію Закону " Про національні меншини в Україні": Постанова... 25 черв. 1992 р. // Голос України. - 1992. - 16 лип. - С. 2.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про Українську частину Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин: Постанова... 11 черв. 1994 р. N 389 // Зібр. постанов Уряду України. - 1994. - N 11. - Ст. 267.

Україна. Верховна Рада. Декларація прав національностей України: Прийнята 1 лист. 1991 р. N 1771 - 12 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 53. - Ст. 799.

Україна. Верховна Рада. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята 16 лип. // Відомості Верховної Ради України. - 1990. - N31. - Ст.429.

PAGE

PAGE 2