Правопорушення, Детальна інформація

Розділ III

Причини правопорушень.

Говорячи про причини правопорушень доцільно вказати на деяку несхо-

жість понять причини в філософії і кримінології. В філософії причиною назива-

ють явище, яке при визначених умовах з необхідністю викликає (обумовлює) інше явище (наслідок). Зв’язок між причиною і наслідком носить закономірний характер, який означає, що дана причина в відповідних умовах кожен раз вик-

ликає визначений наслідок. Таким чином, зв’язок між причиною і наслідком ха-

рактеризується поняттями необхідності, неминучості. Під причиною в криміно-

логії розуміють явище чи їх сукупність, яке породжує інше явище, що розгляда-

ється як наслідок. Причини створюють можливість визначеного наслідку, для появи якого необхідні допоміжні умови, що не породжують даний наслідок, але

створюють відповідні обставини для реалізації дії причини.( В кримінології зв’язок між причиною і наслідком не розглядається як необхідний і зобов’я-

зальний.

Отже, розрізняють такі види причин правопорушень:

1) за значущістю в обумовлюванні, детермінації правопорушень:

основні – соціальні явища, яким належить визначальна, вирішальна роль у цьо-

му процесі (наприклад, суперечність чинного законодавства основним правам

людини, загальнолюдським моральним приписам; протиріччя між ним і потре- бами, інтересами тих чи інших соціальних груп і окремих осіб, якщо правова

культура останніх відзначається неналежним рівнем; суттєві вади, недоліки законодавства); неосновні – явища, які лише полегшують вчинення правопору-

шень, здійснюють такий вплив на фоні головних факторів, саме завдяки ним, тобто так звані фонові явища (наприклад, недосконалість обліку і охорони ма-

теріальних цінностей, недостатній контроль за дотриманням правил техніки безпеки, правил дорожнього руху тощо). Останню групу явищ нерідко відобра-

жають іншим, окремим поняттям: обставини (або умови), що сприяють вчинен-

ню правопорушень;

2) за онтологічним статусом стосовно свідомості конкретної особи:

об’єктивні – явища, що не залежать від неї (наприклад, недоліки в роботі дер-

жавних органів); вони створені іншими поколіннями або природними силами. Типовими умовами, що сприяють зростанню злочинності у сучасному світі, визнаються урбанізація, екологічні проблеми, інші тіньові сторони цивілізації та технічного прогресу;

суб’єктивні – явища, які входять до складу індивідуальної свідомості конкрет-

ного суб’єкта, безпосередньо визначаються нею (наприклад, незнання особою вимог закону, її від’ємне, негативне ставлення до його приписів, психологічна установка особи на протиправну поведінку, алкоголізм, наркоманія, пропаганда в засобах масової інформації і мистецтві насильства, розпусти).

Розглянемо ж сукупність найбільш поширених об’єктивних і суб’єктив-

них факторів, які обумовлюють подальше зростання злочинності в Україні.

Об’єктивні умови. Найважливішою треба, мабуть, визнати зниження життєвого рівня більшості населення. Звичайно далеко не всі знедолені вижива-

ють за допомогою злочинних дій, але не викликає сумніву і те, що деяка части- на, особливо молодь, вирішує свої проблеми не завжди в злагоді з криміналь-