Декоративне панно (макраме), Детальна інформація

Щоб добре і зручно працювалося, треба правильно організувати робоче місце. При плетінні невеликих виробів на подушечці краще працювати за столом, тримаючи подушку на колінах. Верхньою частиною вона повинна опиратися на край стола. Виготовлюючи виріб на дошці, яка прикріплена до столу, на сидіння стільця слід що-небудь підкласти, щоб руки були на одному рівні з дошкою.

Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі зліва, а інструменти краще покласти справа, щоб зручніше було ними користуватися.

Необхідно пам’ятати, що ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями, а голки та шпильки – знаходитись у спеціальній подушечці. Ними фіксують окремі вузли і фрагменти виробу і надають потрібну форму плетеному полотну. Шпильки повинні бути довгими, щоб не загубились в полотні, і достатньо міцними, щоб не зігнулись. Після роботи їх необхідно покласти на місце (у пенал, коробочку, подушечку).

Матеріали для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джут, конопляний шпагат, тонкий дріт та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м’які і добре в’яжуться у вузли. Можна користуватися синтетичними нитками з нейлону і капрону. Такі нитки мають красивий вигляд, легко в’яжуться у вузли, добре фарбуються, але кінці їх швидко розпускаються, тому, закінчивши роботу, у готовому виробі їх слід злегка обвуглити сірниками.

Для плетіння серветок краще використовувати нитку типу “Сніжинка”, “Ромашка”, нитки №10. Настінні панно можна плести із сутажу, шпагату, лляної мотузки, круглої тасьми. Косинку, шарф, серветку, комірці краще виплітати з товстих шерстяних ниток.



2.2. Технологічні особливості

Перш ніж зав’язувати вузли, необхідно нарізати нитки певної довжини. Точний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко, тому що на кожний вид вузла витрачається певний відрізок нитки. І оскільки одною і тою самою ниткою плетуться одночасно декілька видів вузлів, то, звичайно, врахувати розхід нитки з точністю до одного сантиметра неможливо. Крім того, слід брати до уваги товщину і крутку нитки: чим товстіша і тугіше скручена нитка, ним більше її витрачається.

Після того, як нитки будуть нарізані. залишається подумати, на яку основу слід навішувати нитки для плетіння.

Основа може бути з тонкої або грубої мотузки, пучка ниток, а також дерев’яною, металевою, в залежності від розміру виробу і його ваги. Іноді можна обійтися і без основи: достатньо скласти нитку вдвоє і кожну прикріпити за згин шпильками до робочої подушки.

Основа повинна бути ширшою, ніж виріб, інакше вузли набірного ряду зсування з неї під час плетіння, особливо якщо вона дерев’яна, металева або пластмасова.

Визначають довжину твердої основи таким чином: спочатку узнають, скільки кінців ниток буде висіти на ній і потім намотуються на основу витків в два рази більше, ніж кінців (наприклад, якщо кінців 12, то витків повинно бути 24). Вкладають витки щільно один до одного. Потім їх розмотують, вимірюють довжину нитки і додають що цієї довжини 10-12 см.

Щоб при плетінні довгі кінці не плутались і не заважали в роботі, їх тимчасово укорочують. Роблять це по-різному. Самий простий і легкий спосіб – “метелик”: кінець закріпленої довгої нитки (20 см) кладуть на долоню, а частину, яка залишилася намотують вісімкою між великим пальцем і мізинцем. Коли довжина нитки стане зручною для роботи, вісімку знімають з руки і скріплюють посередині резинкою – получиться моточок-“метелик”. У процесі роботи нитки вільно витягуються з моточка. Для більш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на кінцях.

Головною і обов’язковою умовою для всіх видів мотузок – міцність, інакше вони порвуться при зав’язуванні тугих вузлів, але якщо таке трапиться, то мотузку можна склеїти. Використовують клей для тканини: БФ-6, ПВА, “Унікум”, “Марс”. Перші ніж склеювати, розплетіть кінці (3 см) і зріжте частину волокон, кінці, які залишилися, змастіть клеєм і з’єднайте, скрутивши пальцями по напрямку крутки. Кінці грубої мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що і мотузка.

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли – це робочі нитки.

Прикріпити нарізані нитки до планки можна кількома способами.

Перший спосіб. Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петля до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо. Петля буде за двома кінцями ниток і утворить “замочок” знизу.

Другий спосіб. Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку.

Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитку. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює “замочок” зверху.

Третій спосіб. Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правий кінець нитки накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягується кінець нитки. Те саме робимо і з лівою ниткою.

Вчитися в’язати краще на товстих нитках діаметром 5... 6 мм, бо на них краще видно утворення вузлів. Перші роботи теж краще плести з товстих ниток – ними легше плести. Пізніше, засвоївши техніку плетіння, можна використовувати тонші нитки.



Розділ 3

Методика і послідовність виготовлення виробу

Для роботи потрібно 280 м мотузки товщиною 3 мм і планку довжиною 45 см.

1. Нарізати 42 нитки: дванадцять по 8 м і тридцять по 6 мм; скласти кожну нитку пополам і навішати на планку способом 3 зліва направо спочатку 15 коротких ниток, потім 12 довгих і знову 15 коротких ниток. Роз приділити нитки по 12 на сім груп, зав’язати діагональним репсовим вузлом кожну шосту і сьому і нанести на них як на вузликові по п’ять сусідніх – утворилося сім кутів з кожних брид. Щоб виконати суцільну зигзаподібну кайму, потрібно зв’язати репсовим вузлом вузликові нитки сусідніх кутів. Щільно до першої кайми виконати другу таку ж і всі кінці зв’язати репсовими вузлами.

2. Роз приділити нитки на три частини: 12 лівих для плетіння бордюра, 12 для ланцюжків з одинарних плоских вузлів, решту 18 – для “сітки-шахматки” з подвійних плоских вузлів. Почати роботу слід з бордюра: на крайніх двох лівих і правих нитках сплести по ланцюжку – “змійці”, кожна довжиною 3 см. Потім зав’язати репсовим вузлом дві середніх нитки і виконати на них як на вузликових дві, які розходяться з середини, похилі бриди. Щільно до них виконати внутрішню другу пару брид, при цьому вузликові нитки сусідніх брид між собою не зв’язувати. Потім розвернути до середини вузликові нитки внутрішньої пари брид зав’язати на кожну по дві нитки, після цього розвернути вузликові нитки зовнішньої пари брид і зав’язати на них по дві нитки від попередніх брид. На шести вільних середніх нитках зав’язати подвійний плоский вузол – утворився перший фрагмент бордюра. Слідуючий фрагмент бордюра починати плести щільно до квадратового вузла від першого фрагменту. Виконати ще п’ять фрагментів.

3. Виконати два ланцюжка з одинарних плоских вузлів довжиною по 30 см.

4. Виконати сім рядів сітки – “шах матки”. Щільно до сітки виконати горизонтальну бриду. Роз приділити нитки по чотири і з подвійних плоских вузлів виконати сім ланцюжків. Кінці від ланцюжків і бордюра зав’язати репсовими вузлами на металічну спицю.

5. Роз приділити нитки по дванадцять на сім груп. Виконати з них сім вузлів з діагональних брид. Між кожним кутом сплести ланцюжок з подвійних плоских вузлів. Нижче виконати сім декоративних ромбів з одинарних діагональних брид. Для цього спершу слід виконати верхні сторони ромба, потім нитки, крім вузликових, переплести і закінчити нижні сторони ромба. Між кожним ромбом виконати ланцюжок з повійних плоских вузлів. Нижче ще раз виконати сім кутів з діагональних брид. Щільно до кожного кута виконати горизонтальну бриду.