ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО, Детальна інформація
ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО
2. Типологія лідерства
У сучасних політологічних концепціях функціонують різні критерії класифікації лідерства.
Лідерів поділяють:
— за мірою впливу на суспільство:
на реальних (“лідери-герої”);
на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;
— за психологічними рисами і типами поведінки:
а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);
б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);
в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);
г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.
Вищеназвані чотири дихотомії “чистих” лідерів визначив польський політолог Є. Вятр. Вони, на його думку, виявляються в різних комбінаціях. У марксистській науці лідерів поділяють: на правлячих та опозиційних; буржуазних і пролетарських; кризових і рутинних.
–– за стилем керівництва і політичною системою вирізняють:
диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;
демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань;
автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.
–– виокремлюють ще:
плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);
лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;
лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.
Лідер-професіонал повинен вміти визначати пріоритетні цілі, давати науковий аналіз певної проблеми, будувати ієрархію проблем та визначати способи їхнього вирішення.
Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції:
об'єднання суспільства навколо загальних цілей;
схвалення та здійснення компетентних політичних рішень;
зв'язок влади і підвладних структур, послаблення емоційної відчуженості між двома частинами державного механізму;
підтримання чи пропагування соціального оптимізму;
легітимація наявного суспільно-політичного устрою.
Соціальна значущість політичного лідерства залежить від рівня політичної культури й активності мас суспільства.
3. Соціально-політичний портрет сучасного політичного лідера України (на вибір)
У сучасних політологічних концепціях функціонують різні критерії класифікації лідерства.
Лідерів поділяють:
— за мірою впливу на суспільство:
на реальних (“лідери-герої”);
на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;
— за психологічними рисами і типами поведінки:
а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);
б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);
в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);
г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.
Вищеназвані чотири дихотомії “чистих” лідерів визначив польський політолог Є. Вятр. Вони, на його думку, виявляються в різних комбінаціях. У марксистській науці лідерів поділяють: на правлячих та опозиційних; буржуазних і пролетарських; кризових і рутинних.
–– за стилем керівництва і політичною системою вирізняють:
диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;
демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань;
автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.
–– виокремлюють ще:
плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);
лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;
лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.
Лідер-професіонал повинен вміти визначати пріоритетні цілі, давати науковий аналіз певної проблеми, будувати ієрархію проблем та визначати способи їхнього вирішення.
Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції:
об'єднання суспільства навколо загальних цілей;
схвалення та здійснення компетентних політичних рішень;
зв'язок влади і підвладних структур, послаблення емоційної відчуженості між двома частинами державного механізму;
підтримання чи пропагування соціального оптимізму;
легітимація наявного суспільно-політичного устрою.
Соціальна значущість політичного лідерства залежить від рівня політичної культури й активності мас суспільства.
3. Соціально-політичний портрет сучасного політичного лідера України (на вибір)
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021