Проблеми демократії в політичних поглядах Т.Джефферсона, Детальна інформація
Проблеми демократії в політичних поглядах Т.Джефферсона
Отже, можна зробити наступні висновки:
Т. Джефферсон був палким прибічником природного права у широкому розумінні. Він пропонував повернути народові права, передбачені законами природи. Серед таких прав він називав право на життя, свободу, свободу совісті, власність, а також право на самовизначення Північноамериканських колоній. З цього приводу він, зокрема, зазначав, що всі люди є рівними від природи; вони наділені Творцем певними і невід'ємними правами, серед яких є право на життя, свободу і щастя; для забезпечення цих прав люди створюють уряди, доручаючи їм владу. Якщо якась форма правління порушує ці принципи, то народ може використати право змінити або скасувати її та встановити нову владу, яка в змозі забезпечити мирне щасливе життя.
З огляду на це Т. Джефферсон уважав, що монархія та олігархія не в спромозі забезпечити природні права людини. їх реалізація, за його переконаннями, можлива тільки в республіці. Республіканські принципи повинні бути присутніми не тільки у федеральній, а й у зовнішній політиці. Лише республіка може дати можливість кожному громадянинові брати участь в управлінні народними справами. Навіть більше, республіканські принципи, на думку Т. Джефферсона, повинні впроваджуватися не тільки на рівні федерації та штату, айв окрузі, районі, парафії, що буде гарантією прав людини і попередженням несправедливості. Народ бере участь в управлінні державними справами через своїх представників, які обираються на обмежений термін і знаходяться під постійним народним контролем.
Перераховуючи в Декларації незалежності "невід'ємні права" людини, Джеферсон слідує за Локом, проте замінює одне з локівської тріади — життя, свобода і власність, — а саме: власність на право стати щасливим, що в його трактуванні означало використання свободи в цілях самовдосконалення і повного розвитку своїх здібностей. В цьому ж документі він обгрунтовує право народу на зміну уряду та форми правління. "Ми вважаємо самоочевидними наступні істини: всі люди створені рівними; вони наділені їхнім творцем природженими і невідчужуваними правами, до яких належать право на життя, свободу і прагнення до щастя; для забезпечення цих прав люди створюють уряди, які беруть на себе справедливу владу зі згоди тих, ким вони правлять; якщо ж, яка б то не була, форма правління руйнує ці принципи, то право народу полягає у тому, щоб змінити або скинути її і встановити нову державну владу".
Тоталітаризм (лат. totus — увесь, повний; фр. totalite – сукупність, повнота) — спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов'язковою ідеологією, репресіями щодо опозиції та інакодумців.
Як типу політичного режиму тоталітаризму властиві такі риси:
наявність загальнообов'язкової ідеології, яка доводить необхідність існування даного режиму;
загальна ідеологізація, заперечення минулого й сьогодення задля “світлого” майбутнього;
ігнорування особистих цілей та інтересів заради загальних цілей режиму;
контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема;
відсутність легальної опозиції;
поглинання державою сфери громадянського суспільства;
відсутність плюралізму;
нетерпимість до політичного інакодумства, жорстке переслідування будь-якого спротиву і навіть особистих думок та виправдовування з огляду на це будь-яких форм насильства;
концентрація влади в руках одного лідера чи партії, які представляють законодавчу і виконавчу владу;
державний монополізм в сфері економіки тощо.
Список використаної літератури
Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.
Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 1999.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Конспект лекцій. -К., 1999.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник. – К., Львів, 2001.
Согрин В.В. “Основатели США: исторические портреты” – М, 1983.
Ушаков В.А. “Америка при Вашингтоне” - Л., "Наука", 1983 г.
“Хрестоматия по новой истории, 1640-1870” / под ред. Сироткина В.Г - М, 1990.
Шелдон Геррет "Политическая философия Томаса Джефферсона" - М, "Республика", 1996 г.
PAGE
PAGE 14
Т. Джефферсон був палким прибічником природного права у широкому розумінні. Він пропонував повернути народові права, передбачені законами природи. Серед таких прав він називав право на життя, свободу, свободу совісті, власність, а також право на самовизначення Північноамериканських колоній. З цього приводу він, зокрема, зазначав, що всі люди є рівними від природи; вони наділені Творцем певними і невід'ємними правами, серед яких є право на життя, свободу і щастя; для забезпечення цих прав люди створюють уряди, доручаючи їм владу. Якщо якась форма правління порушує ці принципи, то народ може використати право змінити або скасувати її та встановити нову владу, яка в змозі забезпечити мирне щасливе життя.
З огляду на це Т. Джефферсон уважав, що монархія та олігархія не в спромозі забезпечити природні права людини. їх реалізація, за його переконаннями, можлива тільки в республіці. Республіканські принципи повинні бути присутніми не тільки у федеральній, а й у зовнішній політиці. Лише республіка може дати можливість кожному громадянинові брати участь в управлінні народними справами. Навіть більше, республіканські принципи, на думку Т. Джефферсона, повинні впроваджуватися не тільки на рівні федерації та штату, айв окрузі, районі, парафії, що буде гарантією прав людини і попередженням несправедливості. Народ бере участь в управлінні державними справами через своїх представників, які обираються на обмежений термін і знаходяться під постійним народним контролем.
Перераховуючи в Декларації незалежності "невід'ємні права" людини, Джеферсон слідує за Локом, проте замінює одне з локівської тріади — життя, свобода і власність, — а саме: власність на право стати щасливим, що в його трактуванні означало використання свободи в цілях самовдосконалення і повного розвитку своїх здібностей. В цьому ж документі він обгрунтовує право народу на зміну уряду та форми правління. "Ми вважаємо самоочевидними наступні істини: всі люди створені рівними; вони наділені їхнім творцем природженими і невідчужуваними правами, до яких належать право на життя, свободу і прагнення до щастя; для забезпечення цих прав люди створюють уряди, які беруть на себе справедливу владу зі згоди тих, ким вони правлять; якщо ж, яка б то не була, форма правління руйнує ці принципи, то право народу полягає у тому, щоб змінити або скинути її і встановити нову державну владу".
Тоталітаризм (лат. totus — увесь, повний; фр. totalite – сукупність, повнота) — спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов'язковою ідеологією, репресіями щодо опозиції та інакодумців.
Як типу політичного режиму тоталітаризму властиві такі риси:
наявність загальнообов'язкової ідеології, яка доводить необхідність існування даного режиму;
загальна ідеологізація, заперечення минулого й сьогодення задля “світлого” майбутнього;
ігнорування особистих цілей та інтересів заради загальних цілей режиму;
контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема;
відсутність легальної опозиції;
поглинання державою сфери громадянського суспільства;
відсутність плюралізму;
нетерпимість до політичного інакодумства, жорстке переслідування будь-якого спротиву і навіть особистих думок та виправдовування з огляду на це будь-яких форм насильства;
концентрація влади в руках одного лідера чи партії, які представляють законодавчу і виконавчу владу;
державний монополізм в сфері економіки тощо.
Список використаної літератури
Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.
Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 1999.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Конспект лекцій. -К., 1999.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник. – К., Львів, 2001.
Согрин В.В. “Основатели США: исторические портреты” – М, 1983.
Ушаков В.А. “Америка при Вашингтоне” - Л., "Наука", 1983 г.
“Хрестоматия по новой истории, 1640-1870” / под ред. Сироткина В.Г - М, 1990.
Шелдон Геррет "Политическая философия Томаса Джефферсона" - М, "Республика", 1996 г.
PAGE
PAGE 14
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021