Хуліганство, Детальна інформація

Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни "Про судову практику в справах про хулiганство" у п.14 зазначае, що хулiганськi дii, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподiянням побоiв, тiлесних ушкоджень (за вийнятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодження державного i колективного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить квалiфiкувати тiльки за вiдповiдною частиною ст.206 КК Украiни. Додаткова квалiфiкацiя за статтями про злочини проти особи або проти державного i колективного майна чи приватного майна грормадян не потрiбна."

Вчинення злочинiв, передбачених ст.101, ч.ч.2,3 ст.89, ч.2 ст.145, з хулiганських мотивiв пiдлягае квалiфiкацii за сукупнiстю з хулiганством. За сукупнiстю злочинiв також треба квалiфiкувати необережне вбивство вчинене пiд час хулiганства.

ГЛАВА II. ВИДИ ХУЛIГАНСТВА

Залежно вiд ступеня суспiльноi небезпечностi, розрiзняють три види хулiганства: просте (ч.1 ст.206 КК Украiни), злiсне (ч.2 ст. 206 КК Украiни), особливо злiсне (ч.3 ст.206 КК Украiни). Кожному з цих видiв хулiганства притаманнi певнi ознаки. Тому, правильне вiдмежування одного виду хулiганства вiд iншого мае велике теоретичне i практичне значення.

Отже, як вказано вище, види хулiганства вiдрiзняються мiж собою пiдвищеним ступенем суспiльноi небезпечностi, яка прорявляеться в додаткових ознаках, якi необхiдно врахувати при квалiфiкацii дiй особи. Цi додатковi ознаки свiдчать про бiльш високий ступiнь суспiльноi небезпечностi.

Так званий основний склад кримiнально-карного хулiганства являе собою таку сукупнiсть ознак суспiльно-небезпечних дiянь, що мають мiсце в кожному випадку скоення хулiганства, на вiдмiну вiд хулiганства з додатковими ознаками.

Отже, для того щоб правильно розрiзняти види хулiганства, розглянем додатковi ознаки, якi характеризують злiсне та особливо злiсне хулiганство. Так зване, просте хулiганство було розглянуто в главi I, тому перейдем до розгляду iнших видiв хулiганства.

I. ЗЛIСНЕ ХУЛIГАНСТВО

Згiдно частини 2 статтi 206 КК Украiни "злiсне хулiганство, тобто тi ж дii, що вiдзначаються за своiм змiстом вийнятковим цинiзмом чи особливою зухвалiстю, або зв"язанi з опором представнику влади чи представнику громадськостi, який виконуе обов"язки по охоронi громадського порядку, чи iншим громадянам, якi присiкають хулiганськi дii, а так само вчиненi особою, ранiше судимою за хулiганство". Як видно iз визначення, злiсне хулiганство характеризуеться тими ж дiями, якi передбаченi ч.1 ст.206 КК, а тому все, що було сказано в главi 1 повнiстю стосуеться i злiсного хулiганства. Отже, злiсне хулiганство - це умиснi дii, що грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства, але вiдзначаються за своiм змiстом:

1.- вийнятковим цинiзмом;

2.- особливою зухвалiстю;

3.- пов"язанi з опором представнику влади, що здiйснюе обов"язки по охоронi громадського порядку, або iншим громадянам, якi присiкають хулiганськi дii;

4.- або вчиненi особою, ранiше судимою за хулiганство.Для визнання хулiганства злiсним досить встановити в дiях хулiгана хоча б одну з перерахованих в статтi 206 ч.2 КК ознак. Перелiк ознак злiсного хулiганства е вичерпним i розширеному тлумаченню не пiдлягае.

Отже, розберем по черзi всi ознаки злiсного хулiганства.

1.Хулiганство, що визначаеться вийнятковим цинiзмом.

При вирiшеннi питання про визнання хулiганських дiй вийнятково цинiчними необхiдно виходити з оцiнки конкретних обставин справи в iх сукупностi, враховуючи характер, час, мiсце та умови вчинення злочину.

Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N 3 "Про судову практику в справах про хулiганство" в п.8 зазначае, "що злiсним хулiганством, яке вiдзначаеться вийнятковим цинiзмом, можуть бути визнанi хулiганськi дii, що супроводжувались демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралi, наприклад, знущанням над хворими, старими особами, якi знаходяться в безпорадному станi та iнше. Тому, враховуючи вищевказане, можна зробити висновок, що цинiчнi дii винного свiдчать про його зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм моралi. Бiльшiсть юристiв пiд виключним цинiзмом розумiють у вищiй ступенi нахабну, безсоромну поведiнку, що грубо ображае принципи моральностi, благопристойностi i принижуе людську гiднiсть.

Вийнятковий цинiзм може полягати у публiчному скоеннi розпустних дiй, непристойних жестах чи рухах тiла, в демонстративному задоволеннi природнiх потреб чи появi оголеним на вулицях, в скверах, парках чи iнших громадських мiсцях, в опоганеннi портретiв, пам"ятникiв i т.п. Але для наявностi складу хулiганства за ознакою вийняткового цинiзму необхiдно, щоб вище-перерахованими дiями був грубо порушений громадський порядок. В iншому випадку злiсне хулiганство за оознакою вийняткового цинiзму виключаеться.

Так, вироком Ленiнського районного суду м.Чернiвцiв I. засуджено за ч.2 ст.206 та ст.17,ч.3 ст.177 КК Украiни за те, що, перебуваючи в своiй квартирi в станi алкогольного сп"янiння, вiн з хулiганських спонукань показував своiй неповнолiтнiй дочцi I.I., квартирантцi О. та ii малолiтнiй доньцi сплячу голу коханку, сам демонстративно ходив голим по квартирi, в присутностi дочки, а через три тижнi, знову ж таки у станi сп"янiння вчинив в своiй квартирi замах на згвалтування тiеi ж дочки. Касацiйною iнстанцiею вирок залишено без змiн.

Заступник прокурора Украiни порушив у протестi питання про скасування судових рiшень у частинi засудження I. за ч.2 ст.206 КК Украiни за вiдсутнiстю в цого дiях складу злочину.

Як видно з матерiалiв справи, I. дiйсно привiв до квартири свою коханку Ф. i перебував з нею в спальнi, проте спецiально ii голу не демонстрував. Дверi в спальню вiдчинила п"ятирiчна дочка квартирантки I., побачивши незнайому жiнку, покликала матiр та дочку хазяiна. За словами I.I., батько сказав iм, щоб не вiдчиняли дверi, оскiльки там гола Ф., i поплескав останню по спинi. I.I. також показала, що ii зустрiч пiзно у вечерi у коридорi з голим батьком була випадковою.

У зв"язку з викладеним не можна вважати, що зазначенi дii I. мали хулiганський характер i порушували громадський порядок. Його поведiнка в даному випадку була аморальною, проте злочинною ii визнати не можна. Тому судова колегiя Верховного Суду Украiни скасувала в цiй частинi судового рiшення щодо I., а справу закрила через вiдсутнiсть в його дiях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.206 КК Украiни. У частинi засудження I. за ст.17, ч.3 ст.177 КК Украiни рiшення залишено без змiн.

2. Хулiганство, що вiдзначаеться особливою зухвалiстю.

Закон не розкривае змiсту особливоi зухвалостi. Як i вийнятковий цинiзм, особлива зухвалiсть е поняттям оцiночним. Правильний висновок про наявнiсть або вiдсутнiсть особливоi зухвалостi хулiганства вимагае детального аналiзу всiх обставин справи в кожному конкретному випадку.

Зухвалiсть в загальноприйнятому значеннi - це недоречна смiливiсть i буйнiсть, образлива грубiсть. Але квалiфiкуючою ознакою злiсного хулiганства е не просто зухвалiсть, а особлива зухвалiсть. В усiх випадках вона проявляеться в дiях, що вiдзначаються особливою зухвалiстю, грубiстю.

Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N 3 "Про судову практику в справах про хулiганство" у п.8 зазначае, що "злiсним хулiганством за ознакою особливоi зухвалостi може бути визнане таке злочинне порушення громадського порядку, яке виражало явну неповагу до суспiльства, супроводжувалось, наприклад, насильством з заподiянням тiлесних ушкоджень або знущанням над особою, яка тривалий час i вперто не припинялось, або булоо пов"язане iз знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальноi дiяльностi установи, пiдприемства чи громадського транспорту та iнше.

Судова практика злiсним хулiганством за ознакою особливоi зухвалостi визнае хулiганство, вчинене у присутностi великоi кiлькостi людей, пов"язане iз приниженням нацiональноi гiдностi, насиллям i знищенням майна, з демонстрацiею вогнепальноi зброi, безцiльною стрiляниною у повiтря, вбивством у громадських мiсцях тварин.

При вирiшеннi питання про наявнiсть чи вiдсутнiсть особливоi зухвалостi в хулiганських дiях винних, що виразилось в насиллi над потерпiлим, в юридичнiй лiтературi iснують такi думки. Наприклад, С.С.Яценко вважае, що нанесення тiлесних ушкоджень, що не потягнули розладу здоров"я, не може розглядатись як злiсне хулiганство.

Такоi ж думки дотримуються С.К.Кидиралiева та Н.Т.Куц, вважаючи, що дii винного належить квалiфiкувати за ч.1 ст.206 КК.

Iншоi точки зору притримуються П.С.Матишевський та М.Л.Наклович. Воони стверджують, що не можна визначити хулiганство особливо зухвалим залежно вiд наслiдкiв. Особлива зухвалiсть хулiганства е результатом, насамперед, способу насильства, що являе собою небезпеку. Такий спосiб насильства е очевидним для потерпiлого чи оточуючих i може злякати, тероризувати iх. Тому, правильним буде визнати злiсне хулiганство, яке виразилось в нанесеннi з хулiганських спонукань потерпiлому таких побоiв, якi, хоч i не потягнули за собою розлад його здоров"я, але мали характер побиття.