|
|  |
Верховна Рада України, Детальна інформація
|
Зміст.
Стор.
TOC \o \h \z \t "Заголовок 2;2;Заголовок 3;3;Заголовок 4;4;Заголовок 5;5;Заголовок 6;6;Заголовок 7;7" HYPERLINK \l "_Toc12104415" Вступ. PAGEREF _Toc12104415 \h 2
HYPERLINK \l "_Toc12104416" 1.Встановлення та розвиток парламентаризму в Україні. PAGEREF _Toc12104416 \h 3
HYPERLINK \l "_Toc12104417" 2. Парламент — Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади України. PAGEREF _Toc12104417 \h 6
HYPERLINK \l "_Toc12104418" 2.1. Місце Верховної Ради України в системі розподілу влад. ЇЇ роль як парламенту держави. PAGEREF _Toc12104418 \h 6
HYPERLINK \l "_Toc12104419" 2.2.1 Законотворчість - основна фунція Верховної Ради України. PAGEREF _Toc12104419 \h 12
HYPERLINK \l "_Toc12104420" 2.2.2. Установча функція. PAGEREF _Toc12104420 \h 15
HYPERLINK \l "_Toc12104421" 2.2.3.Парламенський контроль. PAGEREF _Toc12104421 \h 18
HYPERLINK \l "_Toc12104422" 2.2.4.Інші функції Верховної Ради України. PAGEREF _Toc12104422 \h 20
HYPERLINK \l "_Toc12104423" 3. Основні форми діяльності Верховної Ради України. PAGEREF _Toc12104423 \h 22
HYPERLINK \l "_Toc12104424" Висновки. PAGEREF _Toc12104424 \h 24
HYPERLINK \l "_Toc12104425" Список використаної літератури: PAGEREF _Toc12104425 \h 26
Вступ.
Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній науці називають механізмом держави.
Значну увагу в характеристиці вищих органів сучасної держави як звичайно приділяють парламентам. Вони розглядаються як органи законодавчої влади, а іноді і як такі, що своєю діяльністю формально забезпечують функціонування і саме існування інших вищих органів.
За визначенням, парламенти - це виборні і колегіальні вищі органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають своїми головними повноваженнями повноваження в сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях - також і на рівні їх суб`єктів. В останньому випадку повноваження законодавчих органів двох рівнів розмежовуються на засадах, визначених федеральною конституцією.
Пріоритетною рисою українського парламенту як органу законодавчої влади є його єдність, виключність, універсальність в системі органів державної влади, що зумовлено насамперед унітарним характером нашої держави, тобто державним устроєм, вже згаданим поділом державної влади, його внутрішньою структурою та ін.
Верховна Рада України є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ — громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту — "Верховна Рада України".
До 1992 р. в період між сесіями Верховної Ради законодавчу владу здійснювала її Президія шляхом внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів.
1.Встановлення та розвиток парламентаризму в Україні.
Нині парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності вони є насамперед органами законодавчої влади, легіслатурами (від латинського “Lex” — закон). Водночас у їх діяльності значне місце посідають й інші функції, окрім законодавчої, зокрема представницька, установча, парламентського контролю, бюджетно-фінансова, міжнародних зв'язків тощо.
Парламенти як інститути державної влади за формою є всенародними зборами (конгресами, асамблеями) або зборами представників народу (депутатів), як в Україні. Це своєрідні постійно діючі форуми, зібрання, на яких обговорюються і вирішуються найважливіші суспільні та державні справи. Вони мають різні назви — Верховна Рада (Україна), Федеральні збори (Росія, Швейцарія), Конгрес (США), стортинг (Норвегія), альтинг (Ісландія), Генеральні кортеси (Іспанія), Генеральний конгрес (Мексика), кнесет (Ізраїль), Національні збори (Єгипет), Все-китайські збори народних представників тощо, — але для усіх них властиві загальні принципи парламентаризму.
Сучасний парламентаризм характеризується наявністю кількох усталених видів парламентів, що різняться своїм статусом, порядком формування, структурою, функціями та іншими ознаками. Зокрема, за своїм статусом розрізняють парламенти президентських парламентських, і змішаних (напівпрезидентських, парламентсько-президентських) республік та монархій. До змішаної форми відноситься Україна.
Статус парламентів країн з президентською формою правління визначається жорстоким розподілом влад в організації державної влади; це характерно для США та ряду країн Латинської Америки (Бразилія, Венесуела, Мексика та ін.). У цих країнах не існує інститутів розгарантією проти диктатури. Організація влади на засадах парламентаризму дає можливість залучити до участі в управлінні державою найбільш підготовлених дгія цього представників народу. Парламенти діють від імені народу, виражають його волю й інтереси.
На відміну від органів виконавчої і судової влади, органи законодавчої влади приймають свої рішення відкрито, публічно. Парламенти теж допускають помилки. Але безсумнівним є те, що без парламентів, без парламентаризму — демократія неможлива. Тому питання нині полягає не у доцільності парламентаризму як такого, а у його вдосконаленні.
.
Донедавна наша наука, в тому числі і наука конституційного права, активно заперечувала необхідність визнання і впровадження в життя принципу «розподілу влад», і, відповідно, інституту президенства, які вважалися «шкідливими і безперспективними для радянської демократії, чужими і ворожими передовій соціалістичній формі народовладдя». Hе останню роль у «відмові права на життя» президенства відіграла теорія поєднання законодавчої і виконавчої влади у діяльності механізму владарювання.
Відкидаючи буржуазний парламентаризм, засновники молодої Радянської держави відкидали тим самим теорію і практику розподілу влад, яка, на їх думку, виконувала соціальне замовлення пануючої буржуазії, забезпечувала експлуатацію широких мас трудящих.
Іншими словами життя засвідчило:
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Курсова на тему Верховна Рада України"
