Функції грошей, їх характеристика, Детальна інформація

Функції грошей, їх характеристика
Тип документу: Реферат
Сторінок: 3
Предмет: Економіка
Автор: Ткачук Михайло
Розмір: 14.4
Скачувань: 2066
Часові межі та межі простору долаються завдяки відмінності товарного обігу від безпосереднього обміну товару на товар.

Товарний обіг складається із обігу товарів і обігу грошей. Кожен товар після того, як він обмінювався на гроші, із обігу потрапляє у сферу індивідуального споживання, а гроші залишаються у сфері обігу. Ця теорія створює теоретичну ймовірність економічних криз.

Оскільки функція засобу обігу розподіляє єдиний процес купівлі-продажу на два самостійних акти (продаж і купівля) виникає ймовірність продавати не купуючи, а це означає, що хтось свій товар взагалі не зможе продати.

Особливістю функцій грошей є їх наявність. Для того щоб купити потрібно передати продавцю певну суму грошей. Оскільки гроші виникають мимохіть, тому що метою продавця є не гроші, а інший товар, то функцію грошей можуть виконувати не лише повноцінні гроші, а й знаки вартості — розмінна монета, паперово-кредитні гроші.

hxc

hxc

gdxc

gdxc

gdxc

gdxc

$a$gdxc

gdxc

3/4

gdG

gdG

gdxc

ись у якості засобу обігу. Спочатку паперові гроші виникли із функції грошей як засобу обігу у вигляді скарбничих білетів, нерозмінних на золото та таких, що обслуговували товарний обіг.

У сучасній економіці, коли золото демонетизоване, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші. Грошова маса в розвинутих країнах на сьогодні формується на засадах кредиту, в їх основу не закладено ні золото ні якийсь інший товар. Функціонують гроші і як засіб платежу, і як купівельний засіб. Якщо акт купівлі-продажу не переривається у часі, то гроші є купівельним засобом. Якщо відбувається розрив між купівлею і продажем товарів, то гроші є засобом платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження.

Гроші — це форма, що історично виникла, яка постійно розвивається. Найпростішій формі грошей притаманні дві первинні функції — міри вартості і засобу обігу. На певному етапі товарного виробництва починає розвиватись протиріччя: споживна вартість грошового товару з якогось моменту починає гальмувати розвиток тих суспільних функцій, що опосередковуються грошима.

З одного боку сутність грошей повинна визначатись функціями міри вартості і засобу обігу, а з іншого — вид матеріального носія грошей заперечує існування цих функцій у діалектичній єдності. Це протиріччя вирішується шляхом виникнення розвиненішого виду матеріального носія, а також ускладнення функцій грошей. Гроші тепер виражають свою сутність у якісно новій єдності функцій — у поєднанні функцій грошей, як засобу нагромадження, і грошей, як загального засобу платежу.

Ці функції є похідними від функцій міри вартості і засобу обігу і їхнім продовженням на новому етапі розвитку грошей. Функція грошей, як засобу нагромадження, пов’язана із збереженням грошима вартості і при виході їх із обігу. Гроші виконують функцію засобу нагромадження, коли вони є фінансовим активом, що зберігається у суб’єкта ринкового господарства після продажу ним будь-яких товарів і послуг.

Оскільки гроші представляли загальне втілення багатства, то виникало бажання до їх нагромадження. Нагромадження передбачало продаж товарів без купівлі інших.

Із зростанням товарного виробництва гроші перетворювались у скарби вже для того, аби регулярно поновлювати відтворення. Потім бажання отримувати якомога більші прибутки примусило підприємців не зберігати гроші як скарб, а пускати їх у обіг. За умов металевого грошового обігу функція нагромадження виконувала важливу економічну роль — стихійного регулятора закону грошового обігу. У капіталістичному товарному виробництві вільні грошові активи не зберігаються вже як скарби, а кладуться в банки, тобто або перебувають в обігу, або становлять металевий резерв банку.

Металевий резерв Центрального банку був резервом внутрішнього грошового обігу, світових грошей, а також платежів за вкладами та для розміну банкнот. Коли через падіння цін в обігу перебувала зайва маса грошей, вони вилучались із обігу до металевого резерву банку і навпаки, коли ціни підвищувались, вони знову залучались в обіг. В обігу перебувала така кількість грошей, яка повинна була в той час суспільству.

З відміною обміну банкнот на золото та відміною золотого вмісту грошових одиниць виконувати функцію нагромадження почали кредитні гроші. Нагромадження кредитних грошей завдяки банкам відбувається в процесі постійного обігу. Цю функцію гроші виконують насамперед для цілей розширеного відтворення, коли треба накопичити певну суму для повторення процесу виробництва у більших масштабах. Нагромадження кредитних грошей потрібно. Коли виникає розрив у процесі продажу продукції та купівлі сировини.

Кредитні гроші, виконуючи функцію нагромадження, сприяють недопущенню порушень в процесі кругообігу капіталу. Функцію нагромадження кредитні гроші виконують тому, що вони є загальновизнаним засобом обміну, який реально може бути засобом збереження вартості. Дійсно, якщо вартість кредитних грошей падає знецінені паперові гроші стають досить непривабливим засобом нагромадження. Люди зберігають своє багатство у грошах, тому що грошам притаманна якість абсолютної ліквідності.

На сучасному етапі розвитку грошових відносин нагромадження здійснюється завдяки відкриттю ощадних рахунків у банках або купівлі акцій і облігацій, які є тим резервуаром, до якого стікаються усі вивільнені кошти, і звідки їх вилучають у разі необхідності.

Функція грошей як засобу платежу.

З розвитком товарного обміну виникає своєрідна його форма, коли продаж товарів може бути відокремлений у часі від отримання грошей, тобто товари можуть продаватись в кредит. Функція грошей як засобу платежу виникла саме у зв’язку з розвитком кредитних відносин у товарному господарстві. У цій функції гроші використовуються, коли товар продається в кредит, що пов’язано з неоднаковими умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їх виробництва й обігу, сезонним характером виробництва і реалізації товарів, сплатою заробітної плати робітникам та службовцям. Складаючи кредитну угоду, купуючи товар в кредит, боржник підписує боргове зобов’язання, або вексель, на певний строк. Коли настає час платежу і боржник погашає своє боргове зобов’язання, гроші функціонують як засіб платежу.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes