Податки та податкова політика, Детальна інформація

2МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИКОНТРОЛЬНА РОБОТАз дисципліни:“податки та податкова політика”Виконав: Рецензент: Київ - 2002Зміст 1. Питання 1 2 2. Питання 2 7 3. Питання 3 13 4. Питання 4 20 5. Задача 24 6. Список використаної літератури 25 1. Питання 1.Плата за торговый патент на некоторые виды предпринимательской деятельности.З А К О Н У К Р А Ї Н ИПро патентування деяких видів підприємницькоїдіяльності(Зі скороченнями) ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 20, ст. 82 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 99/96-вр від 23.03.96, ВВР, 1996, N 20, ст. 83 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 324/96-вр від 12.07.96, ВВР, 1996, N 44, ст.214 N 397/97-вр від 26.06.97, ВВР, 1997, N 36, ст.231 N 499/97-вр від 18.07.97, ВВР, 1997, N 40, ст.268 N 102/98-вр від 10.02.98, ВВР, 1998, N 30-31, ст.193 N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст. 39 N 962-XIV ( 962-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.345 N 1160-XIV ( 1160-14 ) від 19.10.99, ВВР, 1999, N 50, ст.437 N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78 N 1492-III ( 1492-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 21, ст.157) ( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 16-рп/2000 ( v016p710-00 ) від 21.12.2000 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2410-III ( 2410-14 ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.143 N 2881-III ( 2881-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 14, ст.93 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку в частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності згідно із Законом N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 ) ( Дію Закону зупинено у частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності на період проведення експерименту для підприємств - учасників економічного експерименту згідно із Законом N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000 ) Цей Закон визначає порядок патентування торговельноїдіяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших формрозрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлііноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері гральногобізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктамипідприємницької діяльності. ( Преамбула в редакції ЗаконуN 102/98-вр від 10.02.98 )Стаття 1. Загальні положення 1. Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом єторговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використаннямінших форм розрахунків та кредитних карток на території України,діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючиоперації з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземнійвалюті, та з кредитними картками), а також діяльність з наданняпослуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. ( Частинаперша статті 1 в редакції Закону N 102/98-вр від 10.02.98 ) 2. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню зацим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницькоїдіяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти інерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії,відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькоюдіяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті. 3. Дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльністьта діяльність з надання побутових послуг: 1) підприємств і організацій Укоопспілки, військовоїторгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, таторгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання уселах, селищах та містах районного підпорядкування;( Щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини третьоїстатті 1 див. Рішення Конституційного Суду N 16-рп/2000( v016p710-00 ) від 21.12.2000 ) 2) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які: здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків ісплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією вмежах ринків усіх форм власності; сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чиннимзаконодавством; здійснюють продаж вирощених в особистому підсобномугосподарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянкахпродукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живомувигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у виглядіпервинної переробки), продукції власного бджільництва; сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорівпро відчуження власного майна, якщо товари кожної окремоїкатегорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; сплачують фіксований податок відповідно до законодавства прооподаткування доходів фізичних осіб; 3) суб'єктів підприємницької діяльності, створенихгромадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільгизгідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключнопродовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією,виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих таУкраїнського товариства глухих.( Частина третя статті 1 в редакції Законів N 324/96-вр від12.07.96, N 102/98-вр від 10.02.98 ) 4. Не допускається визначення видів підприємницькоїдіяльності, що підлягають патентуванню, порядку та суб'єктівпатентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннямиорганів державної влади та органів місцевого самоврядування.( Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із ЗакономN 102/98-вр від 10.02.98 ) Стаття 2. Визначення і зміст торгового патенту 1. Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчуєправо суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного(відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законівидами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчуєправо суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальнувласність. Спеціальний торговий патент - це державне свідоцтво, якезасвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливийпорядок оподаткування відповідно до цього Закону. ( Частину першустатті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 102/98-вр від10.02.98 ) 2. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницькоїдіяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частиніпершій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торговогопатенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієїстатті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбанняторгового патенту не дозволяється. ( Частина друга статті 2 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 102/98-вр від 10.02.98 ) 3. Торговий патент видається за плату суб'єктампідприємницької діяльності державними податковими органами замісцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їхструктурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницькоїдіяльності, що провадять торговельну діяльність або надаютьпобутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - замісцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з наданняпобутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, щоздійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - замісцем реєстрації цих суб'єктів. Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність,яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числамісяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припиненнятакої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьомуторговий патент підлягає поверненню до державного податковогооргану, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльностіповертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту. Торговий патент містить такі реквізити: номер торгового патенту; найменування володільця торгового патенту; вид підприємницької діяльності; назва виду побутових послуг чи послуг у сфері гральногобізнесу; місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницькоїдіяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницькоїдіяльності - юридичної особи (місцезнаходження структурного(відокремленого) підрозділу цього суб'єкта); для транспортних засобів - зазначення "виїзна торгівля"; термін дії торгового патенту; місцезнаходження державного податкового органу, що видавторговий патент; відмітка державного податкового органу про надходження платиза виданий ним торговий патент. Форма торгового патенту та порядок його заповненнявстановлюються центральним податковим органом України. Додаткові реквізити, які містить спеціальний торговий патент,встановлюються центральним податковим органом України.( Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 324/96-вр від 12.07.96, в редакції Закону N 102/98-вр від10.02.98 ) 4. Заявка на придбання торгового патенту повинна містити такіреквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єктапідприємницької діяльності, а у випадках, якщо патентпридбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, -довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного(відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребуєпридбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартостіторгового патенту. Стаття 3. Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності 1. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, щоздійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їхструктурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажутоварів. 2. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розумітироздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій(громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівковіплатіжні засоби та з використанням кредитних карток. 3. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти: магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремихприміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал дляпокупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займаютьокремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу дляпокупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельноїмережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених дляторговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, щонадаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичнимособам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфериторгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції,заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами тастиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани,кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоскита інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, яківикористовуються для здійснення оптової торгівлі за готівковікошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитнихкарток. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні(відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремодля кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торговоїточки). 4. Вартість торгового патенту на здійснення торговельноїдіяльності встановлюється органами місцевого самоврядуваннязалежно від місцезнаходження пункту продажу товарів таасортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяцьвстановлюється у межах таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320гривень; на території міста Севастополя, міст обласногопідпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від30 до 160 гривень; на території інших населених пунктів - до 80 гривень. У разі коли пункти продажу товарів розташовані в курортнихмісцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктівпереміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування,до бюджетів яких спрямовується плата за торговий патент, можутьприйняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але небільше 320 гривень за календарний місяць. Додаткові доходи,отримувані внаслідок прийняття зазначених рішень, повністюспрямовуються до відповідних місцевих бюджетів. Термін дії торгового патенту на здійснення торговельноїдіяльності становить 12 календарних місяців. Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійсненняторговельної діяльності становить від 1 до 15 днів. Вартість короткотермінового торгового патенту на здійсненняторговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованомурозмірі 10 гривень. 5. Оплата вартості торгового патенту на здійсненняторговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця,який передує звітному, а оплата вартості короткотерміновоготоргового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день допочатку здійснення торговельної діяльності. Під час придбання торгового патенту на здійсненняторговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вноситьодноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за одинмісяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту,зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесеннюв останній місяць його дії. Під час придбання спеціального торгового патенту суб'єктпідприємницької діяльності не вносить одноразову плату. Суб'єкт підприємницької діяльності може зробити попереднюоплату вартості торгового патенту на здійснення торговельноїдіяльності за весь термін його дії. Суб'єкт підприємницькоїдіяльності має право придбати торгові патенти на здійсненняторговельної діяльності на наступні за поточним роки, але небільше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів підчас їх одержання. При цьому суб'єкт підприємницької діяльностізвільняється від обов'язків довнесення вартості торгового патентуу разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торговихпатентів на наступні роки нормативно-правовими актами будезбільшена вартість торгового патенту.................................................................2. Питання 2Подоходный налог с граждан. Что является объектом налогообложения. Льготы по подоходному налогу?Д Е К Р Е ТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПро прибутковий податок з громадян(Зі скороченнями) ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 10, ст.77 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93, ВВР 1993, N 26, ст.281 Законами N 3355-XII ( 3355-12 ) від 01.07.93, ВВР 1993, N 34, ст.356 N 46/96-вр від 14.02.96, ВВР 1996, N 9, ст.41 N 366/96-вр від 12.09.96, ВВР 1996, N 45, ст.234 N 25/98-вр від 15.01.98, ВВР 1998, N 25, ст.147 N 129/98-вр від 13.02.98, ВВР 1998, N 30-31, ст.195 N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35 N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст.211 N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34 N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149 N 1694-III ( 1694-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.254 N 1954-III ( 1954-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.370 N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.17 N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44 Рішенням Конституційного Суду N 3-рп/2001 ( v003p710-01 ) від 05.04.2001 Законами N 2405-III ( 2405-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.144 N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст. 63 N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 3045-III ( 3045-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.192 N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214 ) ( Дію Декрету зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом N 25/98-вр від 15.01.98 )Розділ IЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Платники прибуткового податку Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) вУкраїні є громадяни України, іноземні громадяни та особи безгромадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що немають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні,належать громадяни України, іноземні громадяни та особи безгромадянства, які проживають в Україні у цілому не менше 183 дніву календарному році. Стаття 2. Об'єкт оподаткування Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місцепроживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход закалендарний рік (що складається з місячних сукупнихоподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як натериторії України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійногомісця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуютьсядоходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій(національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються досукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними(ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом. ( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно ізДекретом N 43-93 від 30.04.93, в редакції Закону N 46/96-вр від14.02.96 ) Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті,провадиться в українських карбованцях. Доходи, одержані віноземній валюті, перераховуються в українські карбованці закурсом, що встановлюється Національним банком України на датуодержання доходу.Стаття 6. Суми, на які зменшується сукупний оподатковуваний доход 1. Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що неперевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход,встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячноїзаробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваниймінімум введено в шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7цього Декрету). 2. Сукупний оподатковуваний доход додатково зменшується насуму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якогоодержано доход, встановленого чинним законодавством розмірумінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум)одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину вікомдо 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход неперевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат,встановленого чинним законодавством. Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому дітидосягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей - протягомнаступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходупочинає провадитися з місяця народження дитини. Довідки про наявність дітей подаються громадянами за місцемїх основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітноїплати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриманців- не пізніше 15 числа наступного після такої зміни місяця. Приобчисленні податку податковими органами такі довідки подаються їмодночасно з декларацією про одержані доходи. Громадянам, які перебувають у трудових відносинах зпідприємствами, установами, організаціями і фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи),зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальноїмісячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 роківпровадиться щомісячно. В інших громадян зменшення оподатковуваногосукупного доходу на зазначену суму провадиться податковимиорганами при нарахуванні авансових і остаточних сум податкувідповідно до кількості місяців, за які одержано доход. 3. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десятинеоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань,встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у: а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи івіднесені до категорій 1 та 2; б) інвалідів війни I групи. 4. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'ятинеоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань,встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у: а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойовихоперацій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців,які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, щовходили до складу діючої армії, та партизанів; б) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочнізбори військовозобов'язаних, які проходили службу в складіобмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістанта в інших країнах, де в цей період велися бойові дії; в) інвалідів з дитинства, інвалідів I і II групи, крімзазначених у підпункті "б" пункту 3 цієї статті; г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи івіднесені до категорій 3 і 4; д) батьків і одного з подружжя військовослужбовців, якізагинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службовихобов'язків; ( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "д" згідно ізДекретом N 43-93 від 30.04.93 ) е) одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства ібатьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, щопроживають разом з ними і потребують постійного догляду; ( Пункт4 статті 6 доповнено підпунктом "е" згідно із Декретом N 43-93від 30.04.93 ) є) громадян, реабілітованих відповідно до Закону України "Прореабілітацію жертв політичних репресій на Україні" ( 962-12 ) .( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "є" згідно із Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) Дія пунктів 1, 2, 3 і 4 цієї статті Декрету протягомкалендарного року поширюється на доходи, одержувані громадянами замісцем основної роботи. 5. Кабінет Міністрів України може постановами надаватидодаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян. 6. Органи місцевого самоврядування базового рівня, враховуючиматеріальний стан, мають право додатково зменшувати сукупнийоподатковуваний доход окремих громадян або звільняти їх від сплатиподатку в календарному році. 7. Забороняється встановлення іншими законодавчими актамидодаткових пільг щодо прибуткового податку з громадян, непередбачених цим Декретом. Інші пільги можуть бути встановленітільки шляхом доповнення цього Декрету.Стаття 9. Порядок обчислення податку Нарахування, утримання і перерахування до бюджетуприбуткового податку здійснюється підприємствами, установами,організаціями всіх форм власності та фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплатидоходів. Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячногосукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеноювідповідно до статті 7 цього Декрету. При цьому для громадян, якімають право на одержання пільг згідно з статтею 6 цього Декрету,сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується нарозмір цих пільг. По закінченні календарного року визначається сума сукупногорічного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річногодоходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуваннямсплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів.Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами,установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктамипідприємницької діяльності до 1 березня року, наступного зазвітним, а у строки, визначені законом, такі відомості заустановленою формою подаються ними до податкової інспекції замісцем проживання платника. ( Частина третя статті 9 із змінами,внесеними згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )Стаття 12. Порядок обчислення і сплати податку З доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється заставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується уджерела виплати і перераховується до бюджету в порядку,встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенніоподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сумавстановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму іне надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, якіодержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані устроки, визначені законом подати до податкового органу за місцемпроживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як заосновним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержуютьдоходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облікдоходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою іу порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцієюУкраїни. ( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з1 квітня 2001 року ) Підприємства, установи, організації і фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплатизазначених доходів, зобов'язані у строки, визначені законом длямісячного звітного періоду, на який припадає виплата надіслати доподаткових органів за місцем проживання громадян відомості, завстановленою Головною державною податковою інспекцією Україниформою, про виплачені суми доходів і суми утриманого з нихподатку. ( Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з1 квітня 2001 року ) Податкові органи використовують ці відомості для перевіркиподаних громадянами декларацій та обчислення сукупної річної сумиподатку. При обчисленні податковими органами річної суми податку зоподатковуваного доходу виключається встановлений чиннимзаконодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчисленняподатку і суми, передбаченої у статті 6 цього Декрету. У разі виплати громадянам підприємствами, установами іорганізаціями авторських винагород і винагород за видання,виконання або інше використання творів науки, літератури імистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промисловихзразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходомвраховуються документально підтверджені витрати, безпосередньопов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо цівитрати не можуть бути підтверджені при поданні деклараціїдокументально, то вони враховуються за нормами, визначенимиГоловною державною податковою інспекцією України і узгодженими зМіністерством економіки України та Міністерством культури України. У разі, якщо благодійна допомога надається із порушеннямправил, визначених підпунктом "і" пункту 1 статті 5 цього Декрету,відповідальними за нарахування, своєчасне внесення податку добюджету є: при нецільовому витрачанні коштів, які надійшли на рахунокблагодійної організації на користь набувача, - така благодійнаорганізація за наслідками податкового періоду, в якому відбулосятаке нецільове витрачання; при перевищенні граничної суми отримання нецільовоїблагодійної допомоги, визначеної абзацом тридцять першим підпункту"і" пункту 1 статті 5 цього Декрету, - такий її набувач занаслідками податкового року, в якому відбулося таке перевищення. Уразі коли набувач благодійної допомоги є нерезидентом або не єплатником цього податку з інших причин, - благодійна організація; при неповерненні невитрачених сум цільової благодійноїдопомоги у граничні строки, визначені абзацом двадцятим підпункту"і" пункту 1 статті 5 цього Декрету, - така благодійна організаціяза наслідками податкового періоду, на який припадає такийграничний строк.( Статтю 12 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2136-III( 2136-14 ) від 07.12.2000 ) У разі витрачання основної суми ендавменту або її частиниплатник податку, на користь якого був відкритий (задепонований)такий ендавмент, має визнати доход, який оподатковується податкому загальному порядку.( Статтю 12 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2136-III( 2136-14 ) від 07.12.2000 )Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, заумови, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з нимипроживають, оподатковуваний доход розподіляють між собою заугодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру,пропорційного кількості громадян, що беруть участь упідприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільговеоподаткування. Нарахування авансових та остаточних сум податку провадитьсяподатковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.Стаття 15. Розміри оподаткування З доходів, що підлягають виплаті з джерел в Українігромадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні,податок утримується у джерела виплати доходів за ставкою,наведеною у пункті 3 статті 7 цього Декрету, без виключення здоходу встановленого чинним законодавством неоподатковуваногомінімуму та встановлених цим Декретом пільг. Зазначена ставка оподаткування застосовується тоді, коли іншене передбачено міжнародними договорами щодо усунення подвійногооподаткування доходів громадян. Перерахування сум податку здійснюється у порядку,передбаченому статтею 10 цього Декрету.Стаття 18.……………………………………………3. Пільги щодо податку надаються іноземним громадянам втакому ж розмірі і на тих же підставах, що і для громадян України.Іноземні громадяни, які мають право на пільги на дітей, приподанні до податкового органу декларації вперше зобов'язані додатидо декларації відповідні документи, що підтверджують наявністьутриманців. Документи затверджуються компетентним органом країни, в якійплатник постійно проживав до прибуття в Україну, а в разі, колиутриманець перебуває на території України, документи подаються впорядку, встановленому для громадян України.Стаття 19. Обов'язки громадян, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності 1. Громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповіднодо цього Декрету, зобов'язані: а) вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат,безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, за формою, щовстановлюється Головною державною податковою інспекцією України.Зазначена умова не поширюється на громадян, які одержують доходилише за місцем основної роботи. За окремими видами підприємницької діяльності облік повиненвестися також із застосуванням технічних засобів - лічильників,касових апаратів тощо; б) подавати в передбачених цим Декретом випадках податковиморганам декларації про доходи і витрати за формами, що їхвстановлює Головна державна податкова інспекція України, та іншінеобхідні документи, які підтверджували б достовірність вказаних удеклараціях даних. Неподання громадянином декларації вважаєтьсяприховуванням доходів від оподаткування; в) пред'являти підприємствам, установам, організаціям іфізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, яківиплачують доходи, а також податковим органам документи, щопідтверджують право на одержання пільг; г) своєчасно і в повному обсязі сплачувати до бюджету належнідо сплати суми податку; д) допускати службових осіб податкових органів у приміщення,що використовуються для здійснення підприємницької діяльності тадля одержання доходів; е) зберігати облікові дані про доходи, витрати та сплатуподатків протягом трьох років. 2. Підприємства, установи, організації та фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані: а) своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати таперераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, щопідлягають оподаткуванню у джерела виплати; б) своєчасно подавати податковим органам відомості завстановленою формою про виплачені громадянам доходи, що підлягаютьобліку і оподаткуванню; в) у 3-денний строк повідомляти податкові органи за місцемреєстрації громадян, які займаються підприємницькою діяльністю,про відкриття в установах банків розрахункового рахунку. 3. При укладанні договорів та інших угод забороняєтьсявключення податкових застережень, відповідно до яких підприємства,установи, організації, а також фізичні особи - суб'єктипідприємницької діяльності, що виплачують доходи, беруть на себезобов'язання нести витрати по сплаті податку за громадян. 4. Контроль за додержанням положень цього Декретупокладається на державну податкову службу в Україні.3. Питання 3Амортизация основных фондов. Нормы амортизации.З А К О Н У К Р А Ї Н ИПро оподаткування прибутку підприємств(Зі скороченнями) ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 4, ст. 28 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 335/94-вр від 28.12.94, ВВР 1995, N 4, ст. 29 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 397/95-вр від 20.10.95, ВВР, 1995, N 38, ст.286 N 143/96-вр від 24.04.96, ВВР, 1996, N 25, ст.101 N 303/96-вр від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192 N 483/96-вр від 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст.302 ) ( В редакції Закону N 283/97-вр від 22.05.97, ВВР, 1997, N 27, ст.181 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 535/97-вр від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294 N 607/97-вр від 04.11.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 7 N 639/97-вр від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 35 ................................................................. N 3045-III ( 3045-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.192 N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214 N 3118-III ( 3118-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.238 N 43-IV ( 43-15 ) від 04.07.2002 ) ( У тексті Закону слова "підприємницька діяльність", "виробнича діяльність", "основна діяльність" (крім слів "основна діяльність" у підпунктах 5.2.5, 5.3.1, 5.4.10, 12.2.3, у пунктах 5.4, 7.11 та статті 14) у всіх відмінках замінено словами "господарська діяльність" у відповідних відмінках згідно із Законом N 639/97-вр від 18.11.97 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області з питань оподаткування згідно із Законом N 25/98-вр від 15.01.98 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку з питань оподаткування, за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8 згідно із Законом N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 ) Стаття 8. Амортизація 8.1. Визначення амортизації 8.1.1. Під терміном "амортизація" основних фондів інематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витратна їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшенняскоригованого прибутку платника податку у межах нормамортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. 8.1.2. Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів длявласного виробничого використання, включаючи витрати на придбанняплемінної худоби та придбання, закладення і вирощуваннябагаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власнихвиробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної платипрацівникам, які були зайняті на виготовленні таких основнихфондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації таінших видів поліпшення основних фондів; ( Абзац п'ятий підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 виключенона підставі Закону N 639/97-вр від 18.11.97 ) придбання, ремонт імодернізацію легкового автотранспорту лише юридичними особами,господарською діяльністю яких є надання платних послуг зперевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг знадання легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннімгромадянам і організаціям; поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом. 8.1.3. Не підлягають амортизації та повністю відносяться доскладу валових витрат звітного періоду витрати платника податкуна: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метоюїх подальшого продажу іншим особам чи їх використання яккомплектуючих (складових частин) інших основних фондів,призначених для подальшого продажу іншим особам; ( Абзацчетвертий підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N639/97-вр від 18.11.97 ) утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. 8.1.4. Не підлягають амортизації та провадяться за рахуноквідповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання спорудблагоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечнихі архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільнихдоріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівногофонду України, а також бібліотечного фонду, що формується таутримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізаціюабо інші поліпшення невиробничих фондів. ( Абзац п'ятий підпункту8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-вр від18.11.97 ) Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальніактиви, які не використовуються у господарській діяльностіплатника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: ( Абзац шостий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакціїЗакону N 639/97-вр від 18.11.97 ) капітальні активи (або їх структурні компоненти), якіпідпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно ізпідпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; ( Абзацсьомий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N639/97-вр від 18.11.97 ) капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2 і 3основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які єневід'ємною частиною, розміщені або використовуються длязабезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають підвизначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця веденнягосподарської діяльності платника податку та передані у безоплатнекористування особам, які не є платниками цього податку. ( Абзацвосьмий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N639/97-вр від 18.11.97 ) Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондівустановлюється Міністерством фінансів України. Такийбухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та невпливає на податкові зобов'язання платника податку. ( Абзацдев'ятий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N639/97-вр від 18.11.97 ) До валових доходів платника податку у разі продажуневиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) відпродажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних ізпридбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (безврахування зносу) та їх поліпшенням. ( Абзац десятий підпункту8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-вр від18.11.97 ) 8.2. Визначення основних фондів та їх груп 8.2.1. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальніцінності, що використовуються у господарській діяльності платникаподатку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів здати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, тавартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним абоморальним зносом. Ця стаття не регулює порядок віднесення на витративиробництва (обігу) платника податку витрат на придбанняматеріальних цінностей, віднесених згідно з рішенням КабінетуМіністрів України до категорії малоцінних та швидкозношуванихпредметів. 8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти тапередавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини(квартири і місця загального користування); група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини)до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічніприлади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини,інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційнісистеми, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне)обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1і 2. 8.3. Порядок визначення та нарахування сум амортизаційнихвідрахувань 8.3.1. Суми амортизаційних відрахувань звітного періодувизначаються шляхом застосування норм амортизації, визначенихпунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основнихфондів на початок звітного періоду. ( Абзац другий підпункту 8.3.1 статті 8 виключено на підставіЗакону N 371-XIV ( 371-14 ) від 29.12.98 ) Суми амортизаційнихвідрахувань вилученню до бюджету не підлягають. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету непідлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-якихподатків, зборів (обов'язкових платежів). ( Підпункт 8.3.1пункту 8.3 статті 8 доповнено абзацом другим згідно із ЗакономN 568-XIV ( 568-14 ) від 06.04.99 ) 8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів на початокзвітного періоду розраховується за формулою: Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, щопередував звітному; П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій таінших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передувавзвітному; В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондівпротягом періоду, що передував звітному; А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих уперіоді, що передував звітному. 8.3.3 Платники податку всіх форм власності мають правозастосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основнихфондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, якийвизначається за формулою: Кі = [І(а-1) - 10]:100 , де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якогопровадиться індексація. ( Абзац другий пункту 8.3.3 пункту 8.3статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-вр від18.11.97 ) Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація непровадиться. У разі коли платник податку застосував коефіцієнт індексації,такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход усумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідноїгрупи основних фондів (нематеріальних активів), визначеною напочаток звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, ібалансовою вартістю такої групи основних фондів (нематеріальнихактивів) до такої індексації. Зазначений капітальний доход належить до складу валовихдоходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року всумі, яка дорівнює одній четвертій відсотка річної нормиамортизації відповідної групи основних фондів (нематеріальнихактивів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріальногоактиву). При застосуванні прискореного методу амортизації, визначеногопідпунктом 8.6.2 цієї статті, коефіцієнт індексації незастосовується. 8.3.4. Облік балансової вартості основних фондів, якіпідпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремійбудівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому погрупі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи. 8.3.5. Облік балансової вартості основних фондів, якіпідпадають під визначення груп 2 і 3, ведеться за сукупноюбалансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежновід часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьомуокремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальноїцінності, що входить до складу основних фондів групи 2 або групи3, з метою оподаткування не ведеться. 8.3.6. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартостігруп основних фондів установлюється Міністерством фінансівУкраїни. 8.3.7. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта станеоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартістьтакого об'єкта відноситься до складу валових витрат зарезультатами відповідного податкового періоду, а вартість такогооб'єкта прирівнюється до нуля. 8.3.8. Амортизація основних фондів груп 2 і 3 провадиться додосягнення балансовою вартістю групи нульового значення. 8.3.9. Для амортизації нематеріальних активів застосовуєтьсялінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активуамортизується рівними частками виходячи з його первісної вартостіз урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статтіпротягом строку, який визначається платником податку самостійновиходячи із строку корисного використання таких нематеріальнихактивів або строку діяльності платника податку, але не більше 10років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягненнязалишковою вартістю нематеріального активу нульового значення. 8.4. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості групосновних фондів 8.4.1. У разі здійснення витрат на придбання основних фондівбалансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартостіїх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, атакож інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, безурахування сплаченого податку на додану вартість, у разі колиплатник податку на прибуток підприємств зареєстрований платникомподатку на додану вартість. 8.4.2. У разі здійснення витрат на самостійне виготовленняосновних фондів платником податку для власних виробничих потреббалансова вартість відповідної групи основних фондів збільшуєтьсяна суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, щопов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а такожвитрат на виготовлення таких основних фондів, що мають іншіджерела фінансування, без урахування сплаченого податку на доданувартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємствзареєстрований платником податку на додану вартість. 8.4.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктівосновних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансовавартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такогооб'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістюокремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальнихактивів включається до валових доходів платника податку, а сумаперевищення балансової вартості над виручкою від такого продажувключається до валових витрат платника податку.( Підпункт 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 639/97-вр від 18.11.97 ) 8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2і 3 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшуєтьсяна суму вартості продажу таких основних фондів (вартостіпродукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межахбартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основнихфондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідноїгрупи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сумаперевищення включається до валового доходу платника податкувідповідного періоду. ( Підпункт 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-вр від 18.11.97 ) 8.4.5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єктаосновних фондів групи 1 в зв'язку з його ліквідацією, капітальнимремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням платникаподатку або Кабінету Міністрів України балансова вартість такогооб'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьомуамортизаційні відрахування не нараховуються. Зворотне введення основних фондів після проведення їхкапітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюєтьсяу порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті. 8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2і 3 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом,реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платникаподатку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп незмінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію післяпроведення їх капітального ремонту, реконструкції та модернізаціїзбільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цимироботами. 8.4.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2 і 3 основнихфондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такоїгрупи відноситься до валових витрат платника податку такогозвітного періоду. Норми цього підпункту не застосовуються привизначенні платником податку амортизаційних відрахувань на сумуполіпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг(оренду). ( Підпункт 8.4.7 пункту 8.4 статті 8 із змінами,внесеними згідно із Законом N 639/97-вр від 18.11.97 ) 8.4.8. У разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з незалежних від платника податку обставин вони (чи їх частина)зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню або платник податкузмушений відмовлятись від використання таких основних фондів зобставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або знесення (заумови підтвердження наявності такої загрози або неминучості упорядку, визначеному законодавством), платник податку в звітномуперіоді, на який припадає така заміна: а) збільшує валові витрати на суму балансової вартостіокремого об'єкта основних фондів групи 1, який підлягає вимушенійзаміні, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля; б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 для таких обставинстосовно основних фондів цих груп. 8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чифізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсуєплатнику податку втрати, пов'язані з вимушеною заміною основнихфондів, платник податку в податковий період, на який припадає такакомпенсація: а) збільшує валовий доход на суму компенсації за основніфонди групи 1; б) зменшує баланс відповідної групи основних фондів на сумукомпенсації за основні фонди груп 2 і 3. 8.4.10. У разі якщо платник податку приймає рішення проліквідацію окремого об'єкта основних фондів групи 1, не пов'язанез обставинами, обумовленими підпунктом 8.4.8 цієї статті,балансова вартість такого об'єкта не відноситься до валових витраті відшкодовується за рахунок власних джерел платника податку. 8.5. Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг(оренду) 8.5.1. Балансова вартість відповідної групи основних фондівне зменшується на вартість основних фондів, які надаютьсяплатником податку в оперативний лізинг (оренду). 8.5.2. Балансова вартість відповідної групи основних фондівзменшується на вартість основних фондів, які надаються платникомподатку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому дляпродажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар)збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів упорядку, передбаченому для придбання основних фондів. ( Підпункт8.5.2 пункту 8.5 статті 8 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 639/97-вр від 18.11.97 ) 8.6. Норми амортизації 8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках добалансової вартості кожної з груп основних фондів на початокзвітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку накалендарний квартал): група 1 - 1,25 відсотка; група 2 - 6,25 відсотка; група 3 - 3,75 відсотка.( Підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 в редакції Закону N639/97-вр від 18.11.97 ) 8.6.2. Платник податку може самостійно прийняти рішення прозастосування прискореної амортизації основних фондів групи 3,придбаних після набрання чинності цим Законом за такими нормами(у розрахунку на календарний рік): ( Абзац перший підпункту 8.6.2пункту 8.6 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N639/97-вр від 18.11.97 ) 1-й рік експлуатації - 15 відсотків; 2-й рік експлуатації - 30 відсотків; 3-й рік експлуатації - 20 відсотків; 4-й рік експлуатації - 15 відсотків; 5-й рік експлуатації - 10 відсотків; 6-й рік експлуатації - 5 відсотків; 7-й рік експлуатації - 5 відсотків. Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку,що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на якувстановлюються (регулюються) державою або платниками податку, яківизнані такими, що займають монопольне становище на ринку,відповідно до закону. ( Абзац дев'ятий підпункту 8.6.2 пункту 8.6статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-вр від18.11.97 ) Облік таких основних фондів ведеться окремо по кожномуоб'єкту. Амортизаційні відрахування нараховуються на балансовувартість таких об'єктів, яка дорівнює їх первісній вартості,збільшеній на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням таких фондів,у порядку, передбаченому підпунктами 8.3.2 і 8.7.1 цієї статті. 8.6.3. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, установити длясуб'єктів космічної діяльності щорічну 20-відсоткову нормуприскореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться додосягнення балансовою вартістю групи нульового значення.( Статтю 8 доповнено підпунктом 8.6.3 згідно із Законом N 1559-III( 1559-14 ) від 16.03.2000 ) 8.7. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція,модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшенняосновних фондів 8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного рокувіднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані зполіпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ятьвідсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів напочаток звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться назбільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартостіокремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягаютьамортизації за нормами, передбаченими для відповідних основнихфондів. 8.8. Амортизація витрат на поліпшення основних фондів,одержаних в оперативний лізинг (оренду) 8.8.1. У разі коли договір оперативного лізингу (оренди)зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єктаоперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити)балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартістьфактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендаремне враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу(оренди) за винятком вартості фактично проведених його поліпшеньпри застосуванні пункту 8.7 цього Закону.( Статтю 8 доповнено пунктом 8.8 згідно із Законом N 639/97-врвід 18.11.97 )4. Питання 4Что следует понимать под термином «двойное налогообложение»? Двойное налогообложение возникает при получении гражданами одной страны доходов от своей деятельности в другой стране. Т.е. у него удерживаются налоги в стране, где он получил доход (по нормам этой же страны), а при возвращении в свою страну, у него удерживаются налоги по системе налогообложения своей страны. Для недопущения подобного, Украина подписала с рядом стран международные соглашения, которые позволяют гражданам Украины (и гражданам стран, с которыми Украина подписала соответствующие договора) избегать двойного налогообложения. З А К О Н У К Р А Ї Н ИПро систему оподаткування(Зі скороченнями) ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39, ст.510 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 1252-XII ( 1252-12 ) від 25.06.91, ВВР, 1991, N 39, ст.511 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2199-XII ( 2199-12 ) від 13.03.92, ВВР, 1992, N 23, ст.346 ) ( В редакції Закону N 3904-XII ( 3904-12 ) від 02.02.94, ВВР, 1994, N 21, ст.130 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 96/96-вр від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 ) ( В редакції Закону N 77/97-вр від 18.02.97, ВВР, 1997, N 16, ст.119 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 221/97-вр від 19.04.97, ВВР, 1997, N 22, ст. 159 - термін дії Закону продовжено до 01.01.99 згідно із Законом N 724/97-вр від 16.12.97; термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року згідно із Законом N 336-XIV ( 336-14 ) від 22.12.98 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 19/98-вр від 15.01.98, ВВР, 1998, N 20, ст.104 N 25/98-вр від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 N 199/98-вр від 05.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.239 N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.21 N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39 N 333-XIV ( 333-14 ) від 22.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.47 N 588-XIV ( 588-14 ) від 09.04.99, ВВР, 1999, N 20-21, ст.192 N 643-XIV ( 643-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.215 N 784-XIV ( 784-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42-43, ст.378 N 1213-XIV ( 1213-14 ) від 04.11.99, ВВР, 1999, N 51, ст.455 N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78 N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149 N 1770-III ( 1770-14 ) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 36, ст.298 N 1805-III ( 1805-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 39, ст.333 N 2515-III ( 2515-14 ) від 07.06.2001, ВВР, 2001, N 33, ст.179 N 2740-III ( 2740-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 5, ст.30 N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області в частині сплати податків, включених до складу єдиного податку згідно із Законом N 25/98-вр від 15.01.98 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 ) ( Дію Закону зупинено у частині сплати податків і зборів, включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом N 1375-XIV від 13.01.2000 на період проведення експерименту для підприємств - учасників економічного експерименту згідно із Законом N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000 ) Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування вУкраїні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та додержавних цільових фондів, а також права, обов'язки івідповідальність платників.Стаття 18. Усунення подвійного оподаткування 1. Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їхфіліями, відділеннями за кордоном, включається до загальної сумидоходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, івраховується при визначенні розміру податку. Суми податку на доход (прибуток), одержані за межамитериторії України, її континентального шельфу та виключної(морської) економічної зони, сплачені юридичними особами, їхфіліями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавстваіноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку здоходів (прибутку) в Україні. При цьому розмір зараховуваних сумне може перевищувати суми податку з доходів (прибутку), щопідлягає сплаті в Україні, стосовно доходу (прибутку), одержаногоза кордоном. 2. Доходи, одержані за межами України фізичними особами зпостійним місцем проживання в Україні, включаються до складусукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені за кордономвідповідно до законодавства іноземних держав громадянами зпостійним місцем проживання в Україні, зараховуються під чассплати ними податку з доходів фізичних осіб в Україні. При цьомурозмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межамиУкраїни, не може перевищувати суми податку з доходів фізичнихосіб, що підлягає сплаті цими особами в Україні. 3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомість), сплачені закордоном відповідно до законодавства іноземних держав фізичнимиособами, які постійно проживають в Україні, за об'єкти, щознаходяться за її межами, зараховуються під час сплати нимиподатку на об'єкти в Україні. При цьому розмір зарахованих сумподатку, сплачених за межами України, не може перевищувати суми,що підлягає сплаті цими особами в Україні. 4. Зарахування сплачених за межами України сум податків,зазначених у частинах першій-третій цієї статті, провадиться заумови письмового підтвердження податкового органу відповідноїіноземної держави щодо факту сплати податку та наявностіміжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткуваннядоходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку. Стаття 19. Міжнародні договори Якщо міжнародним договором України, ратифікованим ВерховноюРадою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містятьзакони України про оподаткування, то застосовуються правиламіжнародного договору.Д Е К Р Е ТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПро прибутковий податок з громадян(Зі скороченнями) ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 10, ст.77 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93, ВВР 1993, N 26, ст.281 Законами N 3355-XII ( 3355-12 ) від 01.07.93, ВВР 1993, N 34, ст.356 N 46/96-вр від 14.02.96, ВВР 1996, N 9, ст.41 N 366/96-вр від 12.09.96, ВВР 1996, N 45, ст.234 N 25/98-вр від 15.01.98, ВВР 1998, N 25, ст.147 N 129/98-вр від 13.02.98, ВВР 1998, N 30-31, ст.195 N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35 N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст.211 N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34 N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149 N 1694-III ( 1694-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.254 N 1954-III ( 1954-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.370 N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.17 N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44 Рішенням Конституційного Суду N 3-рп/2001 ( v003p710-01 ) від 05.04.2001 Законами N 2405-III ( 2405-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.144 N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст. 63 N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 3045-III ( 3045-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.192 N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214 ) ( Дію Декрету зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом N 25/98-вр від 15.01.98 )Стаття 3. Усунення подвійного оподаткування Доходи, одержані за межами України громадянами з постійниммісцем проживання в Україні, включаються до складу сукупногодоходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном з одержаних за межамиУкраїни доходів громадянами з постійним місцем проживання вУкраїні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку вУкраїні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів,сплачених за межами України, не може перевищувати сумиприбуткового податку, що підлягає сплаті цими особами відповіднодо законодавства України. Зарахування сплачених за межами України сум податкупровадиться лише у разі письмового підтвердження податковогооргану відповідної іноземної держави факту сплати (утримання)податку. Стаття 4. Міжнародні договори Якщо міжнародним договором України встановлено інші правилаоподаткування, ніж ті, що їх містить законодавство України прооподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.5. Задача Гражданину Д., имеющему постоянное место жительства, а Украине, за прочитанные в Германии лекции был начислен гонорар 1000 Евро. Из них удержали подоходный налог по ставке 30% - 300 Евро. Прилагается справка из бухгалтерии Университета г. Лейпцига. В момент получения гонорара курс НБУ за 1 Евро составлял 5,24 грн. По возвращении, гражданин Д. предоставил в налоговую инспекцию по месту жительства документ о полученном доходе и удержанном подоходном налоге. В целях устранения двойного налогообложения был сделан перерасчет. Определить, сколько необходимо удержать в Украине из полученного дохода?РЕШЕНИЕ.Согласно инструкции о подоходном налоге с граждан, утвержденной ГГНИУ от 21.04.93 г. №12 расчет суммы, которую необходимо удержать в Украине из полученного дохода гражданина Д., производится следующим образом.1. Определим общую базу налогообложения:1000 Евро х 5,24 = 5240 грн.2. Определим сумму, которую гражданин Д. должен был бы заплатить в Украине согласно шкале подоходного налога (доход свыше 1700 грн.: 40% от дохода, который превышает 1700 грн. + 393,55 грн.):а) 5240 - 1700 = 3540 грн.б) 3540 х 40% = 1416 грн.в) 1416 + 393,55 = 1809,55 грн.Т.е. в Украине было бы необходимо заплатить подоходный налог в сумме 1809,55 грн.Но, т.к. у Украины и Германии подписан договор, который позволяет гражданам Германии и Украины избегать двойного налогообложения, производим окончательные расчеты.3. Определим сумму, уже удержанную с гражданина Д. в Германии:300 Евро х 5,24 = 1572 грн.4. Определяем окончательную сумму, которую необходимо удержать в Украине с гражданина Д.:1809,55 - 1572 = 237,55Т.к. Подоходный налог удерживается от зарплаты в грн., и копейки отбрасываются, мы получаем окончательный результат: 237 грн.Ответ: с гражданина Д. в Украине дополнительно было бы удержано с дохода, полученного им в Германии 237 грн. 6. Список використаної літератури1. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про патентування деяких видів підприємницької діяльності, - www.rada.gov.ua2. Д Е К Р Е Т КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Про прибутковий податок з громадян,- www.rada.gov.ua3. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про оподаткування прибутку підприємств, - www.rada.gov.ua4. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про систему оподаткування, - www.rada.gov.ua5. Інше - www.rada.gov.ua