Соціологічне спостереження, Детальна інформація

Для цього існують способи домогтися мінімальних помилок при діагностичному спостереженні. Один з них полягає в тім, щоб дослідник зробив так, що люди не знають, що за ними спостерігають. Інший спосіб – створити не правильне уявлення про мету спостереження. Звичайно, ці способи можуть показатися аморальними, але щоб домогтися правдивості інформації, досліднику краще не показувати своїх цілей, особливо в тому випадку, якщо, довідавшись про них, люди зможуть неправильно витлумачити задачі дослідження.

Якщо ж ціль дослідження полягає в прийнятті визначених управлінських рішень, то втручання буде корисно, тому що дозволить змінювати хід подій і оцінювати отримані результати. Саме цим цілям служить стимулююче включене спостереження.

Переваги включених спостережень очевидні: вони дають найбільш яскраві, безпосередні враження про середовище, допомагають краще зрозуміти вчинки людей і дії соціальних верств. Але з цим же зв'язані основні недоліки такого способу. Дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію, як би внутрішньо переходячи на позиції тих, кого він вивчає, занадто "вживається" у свою роль співучасника подій. Тому, як правило, підсумком включеного спостереження є соціологічне есе, а не строго науковий трактат.

Існують і моральні проблеми включеного спостереження: наскільки взагалі етично, маскуючись під рядового учасника якоїсь спільності людей, у дійсності досліджувати їх?

Шляху підвищення надійності даних при спостереженні.

У польових умовах, при простому безструктурному і не включеному спостереженні вести запис дуже складно. Це вже справа навичок і винахідливості дослідника. Можна застосовувати заздалегідь розроблені коди. Можна застосовувати маскувальні прийоми (наприклад, учню на підприємстві вести записи, нібито зв'язані з роботою). Можна використовувати гарну пам'ять і реєструвати спостереження пізніше, у спокійній обстановці.

Надійність (обґрунтованість і стійкість) даних підвищується, якщо виконувати наступні правила: а) Максимально класифікувати елементи подій, що підлягають спостереженню, користуючись чіткими індикаторами. Їхня надійність перевіряється в випробних спостереженнях, декілька спостерігачів реєструють по єдиній інструкції ті самі події, що відбуваються на об'єкті, аналогічному тому, що буде вивчатися. б) Якщо основне спостереження здійснюється декількома особами, вони зіставляють свої враження і погоджують оцінки, інтерпретацію подій, використовуючи єдину техніку ведення записів, тим самим підвищується стійкість даних спостереження. в) Той самий об'єкт варто спостерігати в різних ситуаціях (нормальних, і стресових, стандартних і незвичайних), що дозволяє побачити його з різних сторін. г) Необхідно чітко розрізняти і реєструвати зміст, форми прояву подій, що спостерігаються, і їхні кількісні характеристики (інтенсивність, регулярність, періодичність, частоту. д) Важливо стежити за тим, щоб опис подій не змішувався з їхньою інтерпретацією. Тому впротоколі варто мати спеціальні графи для запису факту даних і для їхнього тлумачення. е) При включеному чи невключеному спостереженні, виконуваному одним дослідником, особливо важливо стежити за обґрунтованістю інтерпретації даних, прагнучи до того, що б перевірити ще раз свої враження за допомогою різних, можливих інтерпретацій. Наприклад, бурхлива реакція зборів на виступ може бути наслідком схвалення, невдоволення з приводу висловленого оратором, реакцією на його жарт чи репліку з залу, на допущену їм помилку чи застереження, на сторонню дію під час виступу... В усіх цих випадках робляться особливі замітки, що пояснюють протокольний запис. ж) Корисно удатися до незалежного критерію для перевірки обґрунтованості спостереження. Дані спостережень "збоку" можна проконтролювати за допомогою інтерв'ю з учасниками подій; матеріали включеного спостереження бажано перевірити невключеними по тій же програмі чи по наявних документах.

Місце спостереження серед інших методів збору даних.

Основним недоліком цього методу є необ'єктивність спостерігача. Людина дуже рідко оцінює ситуацію абсолютно неупереджено (їй властиво робити висновки). Особистісні особливості спостерігача виразно позначаються на його враженнях.

Спостереженню непідлягають події минулого, багато явищ і процеси масового характеру, вичленовування невеликої частини яких, робить їхнє вивчення непредставницьким.

Спостереження використовується в основному як додатковий метод, що дозволяє зібрати матеріали для початку чи роботи допомагає перевірити результати інших методів збору інформації.

Метод спостереження в соціології і політології

Соціальне спостереження – це спрямована, систематична, безпосередня реєстрація соціально значимих явищ.

Особливості методу:

1. ситуація спостереження багато в чому унікальна і неповторима, спостереження дає як би моментальний фото знімок явища, характеризує його стан тут і зараз.

2. мета і задачі спостереження мають приватний характер, тому узагальнення результатів спостереження досить обмежене.

3. спостереження допомагає уникнути впливу властивостей об'єкта на інформацію, але підвищує вплив якостей дослідника на характер цієї інформації.

PAGE

PAGE 11