Києво-Печерський заповідник, Детальна інформація
Києво-Печерський заповідник
Над Дальніми печерами показано типову українську трикупольну дерев’яну церкву Різдва Богородиці.
Значно краще, ніж у А. Кальнофійського, зображено архітектурний ансамбль монастиря на малюнку голандського художника Абраама Ван Вестерфельда, який побував у Києві в 1651 р. Центральне місце на малюнку займає Успенський собор, зображений з південного і, частково, зі східного боків. Поряд з Успенським собором видніються: будинок з вежею покоїв архімандрита, дерев’яна дзвінниця, кам’яна Трапезна палата, готель, друкарня, яка значно збільшилась завдяки прибудовам і отримала високу покрівлю, тощо. На першому плані зображена дерев’яна Хрестовокупольна церква,яку побудували у другій чверті 17 ст.
Наступні зміни в архітектурному ансамблі монастиря показані на перспективному малюнку Ушакова 1695 р. Архітектурний вигляд Успенського собору змінився за рахунок добудованих до нього Іоанно-Богославського і Стефанівського вівтарів. Помітна багаьоверхність грушеподібних бань.
Фасад Троїцької надбрамної церкви розчленовано по вертикалі пілястрами на три частини з закомарами вгорі. Зверху закомар протягнуто профільований карниз, над яким влаштовано три фронтончики із куполками і хрестами на кожному. Церкву завершує грушеподібний купол.
Новою будівлею монастиря стала споруджена близько 1670 р. висока дерев’яна дзвінниця, яку видно на малюнку Ушакова. Дзвінниця була типовим витвором української дерев’яної архітектури. В плані вона являла собою квадратну, триярусну, із складним куполом вежу.
Блискучими взірцями нового напрямку в українській архітектурі – українського барокко є споруди Києво- Печерського монастиря кінця 17 ст. Своєрідність стилю полягає в тому, що загальні принципи барокко – любов до багатого пластичного розв’язання об’ємів і світлотіньових ефектів – органічно поєднується з багатоподібними об’ємно-просторовими формами українських дерев’яних храмів, а мотиви декору барокко щільно переплітаються з українськими народними орнаментальними мотивами і декоративними деталями російської архітектури.
1690-1072 рр. є періодом великого будівництва в монастирі. Всіхсвятська церква; збудована в 1696-1698 рр., – типова споруда, виконана в стилі українського барокко. В першому ярусі знаходяться Економічні ворота, у другому – сама церква, увінчана п’ятьма визолоченими грушеподібними куполами. Хрещата в плані, вона повторює тип української дерев’яної церкви. Восьмигранні барабани поставлені на зімкнуті склепіння, що забезпечує розкриття внутрішнього простору інтер’єру у висоту.
Значно краще, ніж у А. Кальнофійського, зображено архітектурний ансамбль монастиря на малюнку голандського художника Абраама Ван Вестерфельда, який побував у Києві в 1651 р. Центральне місце на малюнку займає Успенський собор, зображений з південного і, частково, зі східного боків. Поряд з Успенським собором видніються: будинок з вежею покоїв архімандрита, дерев’яна дзвінниця, кам’яна Трапезна палата, готель, друкарня, яка значно збільшилась завдяки прибудовам і отримала високу покрівлю, тощо. На першому плані зображена дерев’яна Хрестовокупольна церква,яку побудували у другій чверті 17 ст.
Наступні зміни в архітектурному ансамблі монастиря показані на перспективному малюнку Ушакова 1695 р. Архітектурний вигляд Успенського собору змінився за рахунок добудованих до нього Іоанно-Богославського і Стефанівського вівтарів. Помітна багаьоверхність грушеподібних бань.
Фасад Троїцької надбрамної церкви розчленовано по вертикалі пілястрами на три частини з закомарами вгорі. Зверху закомар протягнуто профільований карниз, над яким влаштовано три фронтончики із куполками і хрестами на кожному. Церкву завершує грушеподібний купол.
Новою будівлею монастиря стала споруджена близько 1670 р. висока дерев’яна дзвінниця, яку видно на малюнку Ушакова. Дзвінниця була типовим витвором української дерев’яної архітектури. В плані вона являла собою квадратну, триярусну, із складним куполом вежу.
Блискучими взірцями нового напрямку в українській архітектурі – українського барокко є споруди Києво- Печерського монастиря кінця 17 ст. Своєрідність стилю полягає в тому, що загальні принципи барокко – любов до багатого пластичного розв’язання об’ємів і світлотіньових ефектів – органічно поєднується з багатоподібними об’ємно-просторовими формами українських дерев’яних храмів, а мотиви декору барокко щільно переплітаються з українськими народними орнаментальними мотивами і декоративними деталями російської архітектури.
1690-1072 рр. є періодом великого будівництва в монастирі. Всіхсвятська церква; збудована в 1696-1698 рр., – типова споруда, виконана в стилі українського барокко. В першому ярусі знаходяться Економічні ворота, у другому – сама церква, увінчана п’ятьма визолоченими грушеподібними куполами. Хрещата в плані, вона повторює тип української дерев’яної церкви. Восьмигранні барабани поставлені на зімкнуті склепіння, що забезпечує розкриття внутрішнього простору інтер’єру у висоту.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021