Культура в системі суспільства, Детальна інформація

Для розуміння місця і ролі культури в житті суспільства велике значення має уяснення взаємодії культури з різними сферами життя суспільства і, перш за все, взаємодія культури і економіки. В розумінні цього взаємовідношення виділяються дві протилежні позиції. Першу позицію найбілш яскраво представляє марксизм. З точки зору марксизма головну роль в житті суспільства грає матеріальне виробництво. “Люди перш ніж займатися наукою, політикою, філософією, релігією повинні виробляти матеріальні блага”(їсти, пити, одягатися, мати житло). Культура виростає з економічної діяльності людини, обслуговує цю діяльність. Проте марксизм підкреслює наявність оберненного зв’язку.

Протилежну позицію займають Е.Дюркгейм і М. Вебер. Вони вважають, що саме культура грає вирішальну роль в житті суспільства, забазпечує його цілісність і розвиток, впливає на всі сфери суспільного життя і, перш за все, на економіку. В своїй роботі “Протестантська етика і дух капіталізма” німецький соціолог М.Вебер намагався довести, що визначена субкультура створила такі мотивації поведінки, які стиму-лювали представників цієї субкультури до посиленої поведінки своїх справ на ринкових капіталістичних началах і сприяли формуванню капіталістичних виробничих відносин.

Отже, культура грає важливу роль в житті суспільства, яка полягає в тому, що культура виступає засобом аккумуляції, зберігання і передачі людського опита. Ця роль культури реалізується через ряд функцій.

Освітньо-виховна функція. Можна сказати, що саме культура робить людину людиною. Індивід стає людиною, членом суспільства, особою по мірі соціалізації, тобто засвоєння знань, мови, символів, цінностей, норм, звичаїв, традицій свого народу і усього людства. Культура особистості асоціюється з розвинутими творчими здібностями, розумінням виробів мистецтва, вільним володінням рідною та іноземними мовами і т.п. Все це досягається в процесі виховання и навчання.

Інтегративна і дезінтегративна функція. На ці функції особливу увагу звертав в своїх дослідах Е.Дюркгейм. Відповідно до Дюркгейма, засвоєння культури створює у людей, членів того чи іншого суспільства, відчуття суспільності, приналежність до однієї нації, народу, релігії, групі тощо. Таким чином культура об’єднує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність суспільства. Проте об’єднуючи одних на основі будь-якої субкультури, вона протиставить їх іншим, роз’єднує більш ширші співсуспільства. Всередині цих більш ширших співсуспільств можуть виникати культурні конфлікти. Таким чином культура може нерідко виконувати і дезітегруючу функцію.

Регулююча функція. В ході процесу соціалізації цінності, ідеали, норми поведінки стають частиною самосознания особистості.вони формують та регулюють її поведінку. Можна сказати, що культура в цілому визначає ті рамки, в яких може і повинна діяти людина. Культура регулює поведінку людини в школі, сім’ї, на виробництві та побуті тощо тому, що вона містить систему заборон і предписаний. Їх порушення приводть в дію визначенні санкції, які встановленні співсуспільством і підримуються силою суспільного погляду і різних форм інсти-туціонального примусу.

Висновок.

Необхідно відмітити, що культура не зводоиться до цінностей як готових результатів. Вона вбирає в себе ступінь розвитку самої лоюдини. Без людини немає культури. Культура невід’ємна від всієї життєдіяльності людини. Людина є носієм і творцем культури, вона є перш за все культурно-історична істота. Її людські якості є результат засвоєння ним мови, цінносних орієнтацій суспільства, а також опита та навичок до праці, традицій, звичаїв, духовних і матеріальних цінностей, що залишились від попередніх поколінь і ті, що створює він сам.

Взагалі існує близько 246 визначень терміну “культура”. Відповідно існує багато поглядів щодо цього. Тому дуже важко дотримуватись якоїсь конкретної точки зору і кожну з них описати. В цій роботі приведені деякі з них.



Література:

Радунін “Социология: конспект лекций” М.95-96

Н. Смелзер “Социолгия”. Москва 94.

Философия: Учебник / Под ред. проф. В.Н. Лавриненко Москва 1998.