Контекстуально-інформаційна модель Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Детальна інформація

Реферат з журналістики

Контекстуально-інформаційна модель

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Упродовж 2000 року в рамках НДР "Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ" (керівник проф. Різун В. В.) здійснювалося дослідження на предмет висвітлення діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка засобами масової інформації.

У процесі дослідження було здійснено загальну вибірку матеріалів, в яких фігурував університет. На підставі загальної вибірки було здійснено випадкову вибірку, що відбивала пропорцію загальної кількості матеріалів. Усього до випадкової вибірки увійшло 92 матеріали, що були оприлюднені в пресі упродовж 1991-2000 рр. (див. графік № 1).

У процесі формування вибірки було зафіксовано, що матеріалів контекстуального характеру, тобто таких, де університет є не основним об'єктом уваги, а згадується в контексті якогось явища, події, проблеми тощо, значно більше ніж матеріалів, присвячених безпосередньо університету. Однак саме ці, контекстуальні, матеріали дають змогу показати реальну роль і вагу Київського національного університету в політичному, економічному, науковому, культурному, духовному житті країни.

Відтак, у результаті даного дослідження вдалося вперше визначити місце Київського національного університету імені Тараса Шевченка у контексті політичних, економічних, соціальних, культурологічних та інших подій і проблем, які висвітлювалися засобами масової інформації. Як уже зазначалося, дослідження здійснене на матеріалі випадкової вибірки газетних матеріалів, у контексті яких згадувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Тому до вибірки увійшли не матеріали безпосередньо присвячені університету, а саме контекстуальні згадки. І хоча у більшості матеріалів університет згадується як місце певної події, у контексті її обговорення чи дискусії з приводу якоїсь проблеми і тому не перебуває в центрі уваги ЗМІ, саме прискіплива увага до таких, на перший погляд, "другопланових" публікацій дає важливий матеріал для грунтовного наукового осмислення місця і ролі Київського національного університету імені Тараса Шевченка в новітній історії, що твориться на наших очах. Особливо прикметними в цьому сенсі є біографічні згадки про людей — університетських випускників, — які донедавна творили, але вже пішли від нас, і які нині творять українську історію. Звичайно, їх згадування має випадковий характер, що диктується методологією вибірки. Однак саме такий випадковий перелік подій, вчинків, проблем, інформаційних приводів свідчить про міру причетності Київського національного університету імені Тараса Шевченка до всіх значущих подій і проблем країни.

Будь-яка одинична газетна публікація є явищем монохронічного характеру, тобто актуальна лише для певного короткого відрізка часу. Але вибірка матеріалів, у контексті яких згадується Київський національний університет імені Тараса Шевченка, набуває поліхронічного, тобто всечасного характеру, бо є науковим продуктом, що дає змогу показати в контексті яких подій і проблем фігурував університет на газетних шпальтах, які постаті та долі з ним пов'язані.



Графік 1

Паралельно з вибіркою матеріалів було сформовано і вибірку друкованих засобів масової інформації, на основі чиїх матеріалів здійснювалося дослідження. Усього бралися до уваги 22 українські та російські газети, які розповсюджуються на території України. До переліку ввійшли такі періодичні видання:

"Україна молода", "Голос України", "Дзеркало тижня", "Факты и комментарии", "Киевские ведомости", "День", "Вечірній Київ", "Урядовий кур'єр", "Всеукраинские ведомости" — "Вечерние вести", "Сегодня", "Киевские новости", "Час-Тайм", "Демократична Україна", "Независимость", "Известия", "Столичные новости", "Независимая газета", "Киевский телеграф", "Молодь України", "Сільські вісті", "Бульвар", "Комуніст".

Накладання вибірки матеріалів та вибірки друкованих засобів масової інформації дало змогу вибудувати своєрідний "рейтинг журналістських симпатій" — інакше кажучи, показати тематичну пріоритетність університету для різних газет. Не менш цікавим є те, що згаданий "рейтинг" дає підстави ще для одного припущення. А саме: чи не містить даний рейтинг певних збігів із реальним рейтингом самих видань у читацької аудиторії? Чи випадково список очолюють спочатку "Україна молода" — за визначенням багатьох аналітиків одна з найкращих українськомовних газет, офіційне парламентське видання "Голос України" та тижневик, що претендує на місце, яке, за західним означенням, має посідати якісна преса, а в кінці списку — газета для селян, газета, що претендує на роль якісного жовтого видання, та партійне видання комуністів? (Див. графік № 2).

Ще один аспект, який було з'ясовано в процесі дослідження — коло персоналій, окреслене в контексті з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Зокрема у 835 контекстуальних згадок було виокремлено 542 прізвища. Для спрощення технології їх класифікації персональну вибірку було розбито на 12 груп (див графік № 3, що ілюструє показники груп та співвідношення їх згадуваності):



Графік 2

Група 1

Усього — 1

Кучма Леонід — 47

Група — 2

Усього 1

Кравчук Леонід — 16

Група — 3

Усього — 1

Медведчук Віктор — 14

Група 4

Усього — 1

Ющенко Віктор — 13

Група 5

Усього — 2