Львівський музей українського мистецтва, Детальна інформація

Львові , слід згадати роботи “Діти” , “Автопортрет” , “Пробудження” ,

“Натюрморт” , що дають уявлення про небуденний талант їхнього автора.

М.Івасюк – майстер історичного , батального та побутового жанрів- представлений картинами “В”їзд Б.Хмельницького до Києва” , “Мати” ,

“Біля криниці” , “Автопортрет”. Цікаві також твори популярних українсь-

ких художників Й.Куриласа ( “Бабуся” , “Бідна жінка” , “Портрет дружи-

ни” , “На Гуцульщині” ) та А. Манастирського ( “Запорожець” , “Два приятелі” , “Паламар” ).Обидва вони типові послідовники реалістичного мистецтва , що переборювало на Західній Україні всілякі формалістичні

течії.

Експозиція відділу давнього українського мистецтва охоплює великий

відтінок часу – з ХІ по ХVІІІ ст. В її основі – багата колекція творів деко-

ративного мистецтва ( метал , різьба по каменю і дереву , гаптування ) ,

малярства , графіки , скульптури. У силу історичних умов колекцію відді-

лу складають в основному твори , що походять із західних областей Ук-

раїни. Проте вони дають уявлення про основні напрями , течії та етапи

розвитку українського мистецтва цього періоду в цілому.

Експозицію відділу відкривають знайдені під час археологічних розко-

пок зразки ужиткового мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинсь-

кого князівства. Твори давнього станкового чи монументального малярст-

ва західноукраїнських земель до наших днів не збереглися. Про них мож-

на судити лише на підставі скупих даних книжкової мініатюри , литих

бронзових чи різьблених з каменю іконок. Деяке уявлення про стиль та

іконографічно-композиційні особливості цих видів давнього мистецтва

дають представлені в експозиції мініатюрні ікони: різьблені з каменю -

“Микола” з Крилоса (ХІІ ст.) , “Спас” із Звенигорода (ХІІІ – ХІV ст.) ;

литі бронзові – “Спас на престолі” з Поморян (ХІ ст.) , “Благовіщення” з

Жукова (ХІІІ – ХІV ст.)

Дві ікони представляють мистецтво ХІV ст.Від того сповненого триво-

гою і трагізмом часу , коли постійно повторювалися спустошливі татарсь-

кі набіги і не припинялися напади польсько-литовських та угорських фео-

далів , до наших днів дійшло дуже мало пам’яток культури.Серед них од-

не з чільних місць займає ікона “Юрій Змієборець” із Станилі. Її лаконіч-