Використання термінології в екологічних матеріалах, Детальна інформація

Використання в пресі словосполучення "аварія на Чорнобильській АЕС" не є правильним. Воно виникло в перші дні після 26 квітня 1986 р., коли радянський уряд усіма засобами намагався применшити наслідки цієї трагедії. Оскільки не тільки наше держава, але й усе людство зазнало величезної шкоди, є численні жертви, мова повинна йти виключно про Чорнобильську катастрофу.

Окрім помилок з екологічними термінами досить часто зустрічається невмотивоване зловживання також і медичними. Проаналізуємо такі приклади.

Авторка статті "Лікування ВІЛ/СНІДу: наркоманів просять не турбувати" в газеті "Дзеркало тижня" від 8 липня 2000 р. залишає без коментарів таку фразу: "Нині у світі існує три класи медпрепаратів, що впливають на ВІЛ: інгібітори оборотної транскриптази (нуклеозидні та ненуклеозидні аналоги) й інгібітори протеаз".

\x02C6

he

®

\x02C6

\x245B\x5C00$\x8460\x02C5\x6467\x0BEAA\x1A00реба було пояснити. І в цих поясненнях варто уникнути нових професійних виразів. Статті, іноді насичені незрозумілою термінологією на зразок складного діагнозу медиків, поставленого саме вам, турбують аудиторію своєю невизначеністю. Наприклад, журналіст газети "День" В.Коверзнєв у матеріалі "Медикаменти не замінять здорового способу життя!" від 12 травня 2000 року веде бесіду з головним лікарем Центральної дитячої поліклініки Харківського району Києва. Текст інтерв"ю насичений термінологією, яка, на жаль, не пояснюється ні лікарем, ні кореспондентом видання. Розглянемо лише частину матеріалу:

"Харківський масив – це не взірець екологічного благополуччя: замість озер – сміттєві звалища, у дворах немає місця дітям для гри, бо вільні місця зайняті автомобілями, бракує зелених насаджень. “Завдяки” заводові “Енергія”, ТЕЦ-5, Бортницькій станції аерації, район виявився сьогодні в екологічній “ванні”, яка нараховує десятки хімічних токсикантів. Нехай концентрація кожного з них навіть не вища за допустимі норми концентрації, однак їхня сукупність впливає не тільки на онтогенез, але й зачіпає геном людини. І як наслідок, виникають нові хвороби, які за клінікою нагадують звичайні пневмонії, гепатити, а насправді це хвиля нової захворюваності, і до неї охорона здоров"я не адаптована".

Читач, який не має спеціальної освіти, не зрозуміє, що таке токсикант, онтогенез, геном, клініка тощо. Їх треба було обов"язково пояснити. А ще краще попросити співрозмовника знайти відповідні синоніми, які добре знайомі читачам. Наприклад, термін "клініка" саме в цьому контексті можна було замінити на "ознаки" або на інший, хоча й теж медичний, але більш відомий, термін – "діагноз". Ще одна поширена проблема – нерозтлумачені абревіатури, які остаточно перетворюють текст на суцільну таємницю.

Як впливає сукупність хімічних речовин на людину та довкілля? Це не зовсім зрозуміло з контексту. Але лікар принаймні звернула на це увагу. Журналісти найчастіше взагалі не аналізують комплексні процеси, їх взаємодію, просто не знаходячи час або вдалі приклади для порівняння. Проте поясненню термінології та пов"язаних із нею явищ треба постійно приділяти увагу, якщо ми намагаємося ставитися з повагою до читача. Наприклад, вищезгадане явище можна пояснити таким чином.

Уявімо, домогосподарка готує певну страву. До неї вона може додати щось із такого переліку: сіль, цукор, лимонна кислота, оцет, олія, гірчиця, перець тощо. Якщо вона візьме не більше ложки якоїсь із цих речовин, це буде достатня і допустима норма концентрації. Якщо ж покладе до страви все, що має, хоча б і у визначеній нами допустимій кількості – по ложці, наслідки можуть бути зовсім інші. Завдяки такому поєднанню і страва не смакуватиме, і здоров"ю зашкодить. Так і хімічні речовини, які потрапляють у довкілля в гранично допустимих концентраціях, окремо є небезпечними, але їх сукупність іноді має небажані наслідки.

Інша ситуація. Журналіст прочитав у звіті, що вміст забруднюючої речовини у воді на узбережжі пляжу, котрий знаходиться за течією нижче хімічного підприємства, становить п"ять гранично допустимих концентрацій (ГДК). Як на цьому факті побудувати подальшу роботу?

Безумовно, будь-яке перевищення ГДК у стандартах стану навколишнього середовища дає привід вимагати відповідних заходів. Проте незрозуміло, наскільки прислухатимуться до такої інформації органи влади або керівництво підприємства. З позиції інформації наведена "цифра в собі" надто змістовно бідною.

Одне з важливих питань, яке необхідно з"ясувати насамперед: наскільки дана концентрація небезпечна для здоров"я населення. Саме значення, виражене в ГДК, про це нічого не говорить. Токсичні речовини мають різний механізм дії. ГДК визначається, ураховуючи різні лімітуючі чинники. Немає і не може бути єдиної шкали для всіх речовин, котра співвідносила б концентрацію, виражену в ГДК, і небезпеку для здоров"я. Наприклад: "5 ГДК – небезпечно, 20 ГДК – надзвичайно небезпечно, 100 ГДК – смертельно". Для того, щоб визначити, наскільки небезпечний для здоров"я вміст конкретної речовини, потрібне звернення до довідників із токсикології, іноді – до експертів. Дуже важливо "прив"язати" забруднення до конкретного підприємства. Перший крок до цього – порівняти концентрацію у воді вище й нижче підприємства. Крім того, корисно зібрати інформацію про виробничий цикл підприємства.

Використовуючи ці відомості, можна:

\xF0B7 визначити, чи певна речовина дійсно потрапляє в довкілля з конкретного підприємства,

\xF0B7 зрозуміти, результатом впливу якого технологічного процесу є та чи інша виявлена хімічна сполука.

Розглянемо також альтернативні міркування, адже за забруднення можуть відповідати інші джерела. Залежно від конкретної ситуації знадобиться й комплексний аналіз впливу підприємства на довкілля. Такий підхід потребує додаткової праці, але саме він зробить позицію журналіста переконливішою, надасть їй гнучкість і свободу дій, базовану на розумінні ситуації. Наведений вище приклад вказує ще на одну проблему роботи з науковою інформацією, якій варто приділити більше уваги.

Проаналізуйте запропоновані публікації в газеті "Дзеркало тижня". За наведеним прикладом розгляньте будь-яке з інших видань та підготуйте доповідь.

Парапсихолог Ю. Батулін: Потрібен закон, який забороняє пропаганду біоінформаційного насильства (6-12 січня 2001 р.).

Журналістка, яка брала інтерв"ю, недостатньо опрацювала матеріал. Вирази на кшталт "необхідність формування наукової парадигми" є типовими для наукових видань, а не газети. Вони не зрозумілі пересічному читачеві, бо у своєму повсякденному житті він не часто користується такими словосполученням. Проблеми, що порушено в цій публікації (небезпечні поховання радіоактивних відходів, руйнування озонового шару Землі внаслідок численних запусків космічних ракет), обов"язково привернули б до себе увагу, але поєднання надто наукового викладу із суцільним текстом без підзаголовків відштовхує читацьку аудиторію.

Енергія з міського звалища (20-26 січня 2001 р.). Проблема утилізації побутових відходів нині вельми актуальна. Нею зацікавилась би не одна людина. Але в публікації вживаються словосполучення "анаеробна переробка", "анаеробне зброджування осаду в метантенках каналізаційних очисних споруд". Ці терміни не пояснено. Вони роблять цікаву публікацію незрозумілою в деяких місцях. Читачі здогадаються, що це якийсь вид переробки, але не зрозуміють самого процесу. Можливо, він і не такий уже й безпечний для довкілля. Але про це не йдеться.

Ліс поле береже (20-26 січня 2001 р.). Хоча матеріал написаний лісником, а не журналістом, почитати його все ж цікаво. Подано різні аспекти проблеми: необґрунтоване збільшення посівних площ; скорочення площ лісів, а через це – збільшення забруднення атмосферного повітря підприємствами і автотранспортом. Також наведено шляхи подолання такої ситуації. Але публікація має певні недоліки. Усім відомо, що український примірник газети "Дзеркало тижня" практично відповідає російському, тобто матеріали перекладає комп"ютер. Через це в матеріалах іноді зустрічаються слова, які не дуже відповідають змісту. Звичайно, якби літредактори уважно вичитували матеріали, то висловів "великорозмірні оброблювані поля" не було б. Його легко б замінили на "оброблюються поля великих розмірів".

Хімічна небезпека та "страусина" політика (27 січня – 2 лютого 2001 р.). Велике нагромадження термінів: алопеція дітей, або так звана чернівецька хвороба; токсикодермія; перинатальна смерть новонароджених тощо. І якщо з чернівецькою хворобою та токсикодермією хоч щось зрозуміло, то термін "перинатальна смерть" і не зрозумілий, і не пояснений у тексті. Невдало вжито й окреме слово: "Діоксиновий скандал збурив населення всієї Східної Європи". Можливо доречніше було б використати слово "сколихнув", "привернув увагу".

Чий інтерес на дні Яворівського кар"єру (3-9 лютого 2001 р.). У тексті: "зверху утвориться зона завглибшки (краще – глибиною) майже 15 метрів. Домоглися оголошення цієї території орнітологічним заказником". Журналісту варто було б пояснити цей термін, оскільки не всі читачі знають, що заказник це теж форма охорони природи, хоча й з дещо іншим статусом ніж у заповідника. "Львівські вчені переконані: відкачку і перекачку вод (варіант: відкачування і перекачування) можна і потрібно негайно припинити. Звичайно, без технічної документації виконувати масштабні екозахисні роботи не можна. Проте їх можна оперативно й недорого виконати своїми силами." Окрім невдало вжитих термінів у невеликому тексту, бачимо надмірне вживання слова "можна".

Глобальне потепління прогресує (3-9 лютого 2001 р.). Цікава тема, подаються можливі шляхи подолання кризової ситуації, але знову-таки трапляється неправильне вживання слів. Так, наприклад, вираз "досягнуто згоди про повсюдне зниження викидів парникових газів" варто було б змінити на "досягнуто згоду, згідно з якою країни на своїх територіях зобов"язуються зменшити кількість викидів газів, які спричиняють парниковий ефект".

НЛО – всі крапки вже розставлено (17-23 лютого 2001 р.). У матеріалі розглянуто гіпотезу про те, що НЛО – продукти згоряння двигунів ракет, якими забруднено навколоземний космічний простір. І у світлі Сонця такі речовини створюють ефект НЛО. Матеріал цікавий, подано новий погляд на природу НЛО, а також порушено екологічну проблематику. Єдиний недолік – багато термінів: метеозонди, турбопауза тощо.

Матеріали на екологічні теми містяться майже в кожному номері газети "Дзеркало тижня". Якщо подивитися на площі, які займають відповідні публікації (половину, дві третини або й цілу полосу), то можна впевнено сказати, що екологічна тематика серед інших тут не на останньому місці. Потрібно лише вдосконалити подачу матеріалів, адже в них багато спеціальних термінів, висловів наукового характеру, русизмів, тавтологій. Крім того, великі тексти варто розбивати на менші частини, можливо з власним підзаголовком. Це полегшує сприйняття інформації читачами.