Структура процесу навчання рухових дій, Детальна інформація
Структура процесу навчання рухових дій
Зрозуміло, що вчитель та учні будуть докладати всіх зусиль для безпомилкового виконання вправ. Проте практика показує, що їм це вдається рідко. В цьому контексті процес навчання можна розглядати як процес проб, помилок і їх виправлення. Отже, вчитель повинен вміти виправляти помилки. Аналіз показує, що всі помилки мають свої причини, а їх виправлення полягає в усуненні причин. Саме на усунення причин помилок і будуть спрямовані ваші зусилля та зусилля ваших учнів.
Що ж заважає учням з першого разу безпомилково виконувати вправи? Які причини помилок при вивченні вправ зустрічаються найчастіше?
До них відносяться:
• нераціональна методика навчання, обрана вчителем (неправильна послідовність вправ, негативна їх взаємодія, недостатній руховий досвід та фізична підготовленість, нераціональні методи навчання, погана організація навчально-виховного процесу тощо);
• нерозуміння учнями поставлених завдань та техніки виконання вправ;
• надмірне збудження або гальмування, що впливає на емоційний стан учнів;
• страх виконувати рухову дію;
• порушення ритму виконання вправи;
• неправильне виконання попередніх фаз рухової дії або попередньої вправи в комбінації вправ;
• невиконання або несвоєчасне виконання окремих рухів в руховій дії;
• неправильний напрям рухів;
• недостатня або надмірна амплітуда;
• надмірна розслабленість або скутість;
• втома, яка при перших спробах наступає раніше, ніж на наступних етапах навчання;
• несприятливі умови виконання рухових дій (метеорологічні умови, неякісне устаткування та прилади тощо);
• надмірне старання, що призводить до м'язового та нервового перенапруження.
Ще раз нагадуємо, що методика виправлення помилок полягає у визначенні причин і підборі прийомів їх усунення. Наприклад, якщо учень боїться, то зрозуміло, що посилена страховка і забезпечення належних безпечних умов буде сприяти правильному виконанню вправи.
Помилки є типові, індивідуальні. Типові — це ті, які допускаються більшістю учнів, їх можна прогнозувати, а, отже, і запобігати. Індивідуальні помилки допускаються окремими учнями або групами учнів і повинні виправлятись персонально. Помилки легше виправляти у процесі, ніж після засвоєння вправи.
Успішне розучування вправи можливе лише за умови достатньої кількості її повторень в одному занятті та кількості занять у тижневому циклі (дивись "Методи навчання").
Урок, присвячений розучуванню вправ, не повинен бути перевантажений іншими завданнями.
Мета, завдання та особливості другого етапу
Метою другого етапу є деталізоване, відносно досконале засвоєння рухової дії.
Завданнями другого етапу є:
І) поглибити розуміння учнями закономірностей виконання рухової дії;
2) уточнити техніку щодо індивідуальних можливостей учнів, посилити самоконтроль;
3) домогтись правильного виконання вправи;
4) створити передумови варіативного виконання вправи.
Реалізація мети і вирішення завдань повинно привести фактично до формування навички (дивись “Характерні особливості навички”). Досягають цього шляхом серійного багаторазового повторення рухової дії, збільшення кількості занять (особливо самостійних). При цьому в ЇЇ виконання вносять необхідні корективи, уточнюють техніку окремих рухів
і вправи загалом та усувають помилки, але не доводять учнів до втоми. Уточнення починають в постійних умовах. Згодом умови виконання вправи змінюються, і в тренування включаються варіанти її техніки, починаючи з вихідних і кінцевих положень. Це особливо характерно для дій, які в майбутньому будуть застосовуватись в умовах, що безперервно змінюються (спортивні ігри, одноборства).
В міру відпрацювання техніки кількість автоматизованих рухів збільшується, що, зрештою, приводить до формування динамічного стереотипу і тонкого м'язового відчуття.
Що ж заважає учням з першого разу безпомилково виконувати вправи? Які причини помилок при вивченні вправ зустрічаються найчастіше?
До них відносяться:
• нераціональна методика навчання, обрана вчителем (неправильна послідовність вправ, негативна їх взаємодія, недостатній руховий досвід та фізична підготовленість, нераціональні методи навчання, погана організація навчально-виховного процесу тощо);
• нерозуміння учнями поставлених завдань та техніки виконання вправ;
• надмірне збудження або гальмування, що впливає на емоційний стан учнів;
• страх виконувати рухову дію;
• порушення ритму виконання вправи;
• неправильне виконання попередніх фаз рухової дії або попередньої вправи в комбінації вправ;
• невиконання або несвоєчасне виконання окремих рухів в руховій дії;
• неправильний напрям рухів;
• недостатня або надмірна амплітуда;
• надмірна розслабленість або скутість;
• втома, яка при перших спробах наступає раніше, ніж на наступних етапах навчання;
• несприятливі умови виконання рухових дій (метеорологічні умови, неякісне устаткування та прилади тощо);
• надмірне старання, що призводить до м'язового та нервового перенапруження.
Ще раз нагадуємо, що методика виправлення помилок полягає у визначенні причин і підборі прийомів їх усунення. Наприклад, якщо учень боїться, то зрозуміло, що посилена страховка і забезпечення належних безпечних умов буде сприяти правильному виконанню вправи.
Помилки є типові, індивідуальні. Типові — це ті, які допускаються більшістю учнів, їх можна прогнозувати, а, отже, і запобігати. Індивідуальні помилки допускаються окремими учнями або групами учнів і повинні виправлятись персонально. Помилки легше виправляти у процесі, ніж після засвоєння вправи.
Успішне розучування вправи можливе лише за умови достатньої кількості її повторень в одному занятті та кількості занять у тижневому циклі (дивись "Методи навчання").
Урок, присвячений розучуванню вправ, не повинен бути перевантажений іншими завданнями.
Мета, завдання та особливості другого етапу
Метою другого етапу є деталізоване, відносно досконале засвоєння рухової дії.
Завданнями другого етапу є:
І) поглибити розуміння учнями закономірностей виконання рухової дії;
2) уточнити техніку щодо індивідуальних можливостей учнів, посилити самоконтроль;
3) домогтись правильного виконання вправи;
4) створити передумови варіативного виконання вправи.
Реалізація мети і вирішення завдань повинно привести фактично до формування навички (дивись “Характерні особливості навички”). Досягають цього шляхом серійного багаторазового повторення рухової дії, збільшення кількості занять (особливо самостійних). При цьому в ЇЇ виконання вносять необхідні корективи, уточнюють техніку окремих рухів
і вправи загалом та усувають помилки, але не доводять учнів до втоми. Уточнення починають в постійних умовах. Згодом умови виконання вправи змінюються, і в тренування включаються варіанти її техніки, починаючи з вихідних і кінцевих положень. Це особливо характерно для дій, які в майбутньому будуть застосовуватись в умовах, що безперервно змінюються (спортивні ігри, одноборства).
В міру відпрацювання техніки кількість автоматизованих рухів збільшується, що, зрештою, приводить до формування динамічного стереотипу і тонкого м'язового відчуття.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021