Рождество Пресвятої Богородиці, Детальна інформація

Рождество Пресвятої Богородиці.

Почитання Марії й християнство нерозривно пов’язані між собою. Христос, Син Божий, “Сонце” справедливості наділяє свою матір високим достоїнством і особливим блиском у християнстві.

Марія повсякчас стоїть перед нами, як Чиста й непорочна Діва, її почитають як Приснодіву, Вседіву.

Діва Богородиця походить із архієрейського роду. Але батьки Пресвятої Богородиці були більш відомі своїм смиренням та милосердям. Все їхнє життя було присвячено любові до Господа і людей.

Благочестиві Іоаким та Анна довго страждали і плакали, через те, що в них не було дітей. Але Господь, що живе на небесах, бажаючи явитися на землі і пожити з людьми, вибрав саме їх – святих праведників і дарував їм благодать свою: “родити Дочку, через яку буде дане спасіння всьому світові”. Так Бог благоволив, щоб на початку новозавітної благодаті був створений нерукотворний храм – Пречиста, Преблагословенна Діва Марія.

Рождество Твоє Богородице Діво радість возвісти всій вселенній: із тебе бо возсія Сонце Правди Христос Бог наш, і розрушив клятву даде благословеніє і упразднив смерть дарова нам живот вічний.

Преблагословена Діва народилася в невеличкому місті в Назареті, що в перекладі означає цвітуче, увінчане і сокровенне місце. Пам'ятаючи про свою обіцянку принести в дар Богу народжене дитя, батьки берегли Діву Марію як зіницю ока, відаючи за особливм откровенням Божим, що Вона буде світлом для всього світу та обновленням людського єства. Тому Її виховували з особливим благоговінням, любили не тільки як дочку, так довго очікувану дитину, але й поважали як Панну свою, памятаючи ангельські слова, сказані про неї, і провідуючи духом, що повинно над нею звершитись.

Введення в храм.

Коли Пречистій Богоотроковиці, Преблагословенній Діві Марії Богородиці виповнилось три роки, святі праведні батьки її Іоаким та Анна вирішили виконати дану ними клятву – віддати на служіння Богу народжене ними дитя. Введення в храм Божественної Отроковиці повинно було бути достойним Її, тому вона була одягнена в найкращий одяг та прикраси. Попереду Пречистої Діви Марії йшов хор подруг-ровесниць із запаленими свічками, за ними слідувало багато родичів, сусідів і знайомих, тримаючи в руках свічки. Вони оточували Пречисту Діву, як зорі світлий місяць, на подив всьому Єрусалиму.

Іоаким та Анна з благоговійними молитвами поставили Марію на першу сходинку доріжки, що вела до храму. Вього налічувалося 15 великих сходин і трирічна Марія сама, без будь якої допомоги піднялася по цих високих сходах.

Там Первосвященники Захарія зустрів і благословив її, а потім, за наставленням Духа Святого ввів отроковицю в саму скинію, яка називалась Святая Святих. Це було найсвятіше місце в храмі, куди не дозволялося входити не лише жінкам, але й священикам, а міг туди входити Первосвященник, тільки 1 раз в рік. Там первосвященик виділив Пречистій Діві місце для молитви. Дух Святий переконав Первосвященика, що Марія є вибрана Богом і достойна входити до найсвятішого місця. Вона призначена Богом стати Матір'ю Сина Божого, який відкриє людям шлях до Царства Небесного.

Пресвята Діва прожила в храмі 11 років і виросла глиоко благочестивою, у всьому покірною Богу, надзвичайно ск4ромною і працелюбною. Перебуваючи під час молитов у Святая Святих з Ангелами, Пречиста Діва побажала жити в ангельській чистоті і присвятити все життя тільки Богові.

Благовіщення.

Після того, як Пресвята Діва пробула в храмі 11 років і їй виповнилося 14 років, архиєрей і священики почали переконувати її переселитися з храму додому і виходити заміж. Але Вона повідомила всім про свою обіцянку назавжди присвятити своє дівство Богу. Архиєреї здивувалися такій незвичайній відповіді, бо за Законом Мойсея, кожна дівчина повинна була виходити заміж. Тому, приступивши до Кивоту, щиросердно молились і отримали відповідь від Господа: шукати достойного мужа, якому могла би бути довірена Діва під виглядом супруга для збереження її непорочного дівства. А для того, щоб впізнати його, Господь порадив вибрати неодружених чоловіків з роду Давидовогоі поставити їхні палички у вівтарі, - чия палиця розцвіте, тому і повинна бути довірена Свята Діва.

Первосвященик Захарія зібрав 12 мужів, серед яких був і Йосиф, чоловік праведний і вже старший, зібрав їхні палиці і поставив на ніч у святому вівтарі, кажучи: “Господи Боже, яви мужа, достойного одружитися з Дівою!” Зранку знайшли палицю, яка розцвіла, а на ній сиділа голубка. Ця палиця належала йосифу.

Після 4-ри місячного перебування пречистої діви в домі Йосифа, настав час втілення Бога-Слова – час від віку жаданий для всього світу, відколи почалося наше спасіння. І послав Бог Архангела Гавриїла до Пресвятої Діви Марії з радісною звісткою, що Господь вибрав Її бути матір'ю Спасителя світу: “Радуйся, Благодатная, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками! Бо ти знайшла благодать у Бога і народиш Ти Сина, і наречеш його Ісус. Він наречеться Сином Всевишнього і Царству Його не буде кінця”. Марія ж спитала Ангела: “ Як може статися таке, адже я не знаю мужа?” Ангел відповів їй, що все6 звершиться силою Всемогутнього Бога: “Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього осінить тебе, тому народжене Святе наречеться Сином Божим”.

Покров Пресвятої Богородиці.

Повторимо слова святих отців: “Воістину в Святій Діві дивує нас не тільки непорочна і чиста ліпота тілесна, але особливо досконалість Її душі. У неї розум Богом керований і до Одного Бога спрямований”. Її бажання направлені до Єдиного вартого Любові. Ненависть вона мала тільки до гріха. Вона була смиренна серцем, благомудра в розмові, на слова не скора, говорила мало і тільки необхідне, до читання сумлінна, завжди трудолюбива, до всіх ввічлива, і Бог був для неї Вищим Суддею. Для бідних і страждущих Вона була милостива і нікому не відмовляла в допомозі.

Християни з перших часів знали силу заступництва Пресвятої Богородиці, постійно призивали її в молитвах, просили у неї допомоги, завжди прославляли її велич, дякуючи за благодіяння.

Весь християнський світ шанобливо святкує Покрову Пресвятої Владичиці нашої Богородиці Приснодіви Марії, однак яка передісторія цього свята?

У Влахерськім храмі в Царгороді, що був першим Богородичним храмом у світі, 14 жовтня 914 року, правилась вечірня Служба Божа. Храм був вщерть заповнений людьми, які щиро молилися, уповаючи на заступництво Господа, бо престольне місто було в великій небезпеці. Страшні вороги, сарацини, облягли Царгород і місто стояло перед загибеллю. Нізвідки було чекати ні допомоги, ані порятунку. Залишалась єдина надія на Бога та його Пречисту Матір. Серед людей у Влахерському храмі був і великий угодник, святий чоловік Божий Андрій Юродивий та його учень Епіфаній. Під час відправи вечірньої Літургії святий Андрій побачив Пречисту Діву, яка, оточена ангелами, пророками і апостолами, з’явилася над людьми. Осяяна небесною славою, тримала в руках ясний, блискучий омофор, яким немов покривала вірних християн. Народ, довідавшись про з’яву Пречистої Діви Марії, упав на коліна і ще палкіше став благати Небесну Матінку за поміч і порятунок. І Пречиста не залишила вірного народу без помочі. Невдовзі сарацини були розбиті і відступили від столиці. В пам’ять про чудесне визволення від ворогів встановлено свято Покрови.

Свята Церква виявляє і виспівує дитинну любов, беззастережне довір’я в її могучу опіку. “Богородице чиста – Ти велике Заступництво для печальних, Ти скора помічниця для спасіння і укріплення світу, Ти глибина милості, джерело Божої мудрості, для світу покров. Величаймо вірші і славмо невимовно Її світлий омофор. Повна ласки, радуйся, з Тобою Господь, подавай світові велику милість.

Успіння.

Після здійснення Сином Божим спасіння людського роду і вознесіння Його на небо, Пречиста і пре благословенна Діва Марія, Матір Божа жила досить довго серед перших християн. Вона сповнювалася великою духовною радістю, споглядаючи поширення по всій землі Церкви Христової. Для того Господь і залишив на землі свою Пречисту Матір, щоб її присутністю, керівництвом і теплими молитвами до Сина і Бога множилась і утверджувалась Свята Церква.

Одного разу, коли Пресвята Марія молилась на горі Єменській, перед нею постав Архангел Гавриїл, який служив Пресвятій Богородиці з перших днів Її дитинства: він приніс Їй благу вість про народження від Неї Сина, невідступно оберігав Її протягом всього життя на землі. Передав небесний посланець Пресвятій Богородиці радісні для Неї слова Господа, що через три дні вона відійде до Христа Бога.

На знамення торжества Богородиці над смертю, тобто, що над нею не буде мати влади тілесна смерть, і що вона, ніби, заснувши на короткий час, пробудиться і побачить три світлі Лиця Господні безсмертну славу і життя вічне, Архангел вручив Пресвятій Діві райську гілочку: це була сяюча світлом небесної благодаті гілочка фінікової пальми. Її повинні були нести, як сказав Архангел, перед одром Богородиці, коли Пречисте тіло Її будуть нести для захоронення.

В час смерті незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Матір Божа: Сам Господь Ісус Христос, оточений ангелами, з’явився і прийняв її чисту душу.

Через три дні після захоронення Божої Матері апостоли вирішили відвалити камінь від могильної печери, але знайшли в ній лише похоронні пелени. З’явилася Богородиця і сказала: “Радійте! Я з вами у всі дні, і завжди буду молитись за рід християнський перед Богом!!!” Так апостоли переконалися, що Присвята Владичиця була з тілом вознесена на небо.

Хресна дорога

e