Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць, Детальна інформація
Релігійні вірування найдавніших мешканців Крилоської гори та її історичних околиць
Із давньослов'янських святилищ до нашого часу збереглося чимало божеств, переважно вирізьблених з каменю і віднайдених в ході археологічних пошуків. До найславетніших скульптур язичницької релігії належить Збручанський ідол, знайдений у 1848 році на Поділлі в річці Збруч. Досліджуючи зображення на божестві, Я. Пастернак прийшов до висновку, що чотиригранна постать вирізьбленого з каменю ідола, яка завершується чотириликою людською головою — це слов'янський Бог Світовид. Збручанський ідол — завершена космогонія давніх язич-ників-слов'ян, виражена в символічних образах, розмішених трьома ярусами. Верхній шар фігур — образ неба з небесними богами, середній — земля, на якій люди ведуть ритуальний танець напроти свого божества, а нижній ярус - підземне царство з пеклом. У найближчих з Галичем-Крилосом околицях археологічній науці відомо три пантеони язичницьких божеств. Біля села Липиця Рогатинського району, на вершині розлогого пагорба з давніх часів стояла кам'яна фігура, що звалася „Бабою". Подібною до Збручанського ідола була поганська фігура із двома ликами божеств у рогатинському селі Лопушна. Про неї розповідають історичні джерела XVIII століття. Воякам — січовим стрільцям у червні 1917 року випала честь відкрити ще один давньослов'янський ідол, який мешканці сусіднього із Рога-тином села Підгороддя назвали „Заклятим Каменем".
Шанованим у ранньослов'янському світі було святилище, що знаходилося на південному сході від Крилоської гори в урочищі „Буйному", поблизу с. Єзупіль. На плитах з пісковику, вимощених вздовж стін печери, і на них самих збереглися вирізьблені образи переплетених зміїв, рисунки солярних сонячних знаків, голови звірів, змії, бика і стилізовані людські постатії.
Із храмовим поганським комплексом ототожнював урочище „Во-лослав'є" дослідник Галича Й. Пеленський. На одній з гірських гряд між Крилосом і сучасним Галичем знаходилося святилище слов'янського бога Велеса — покровителя торгівлі і захисника худоби.
Надзвичайно цінний матеріал до розуміння релігійних вірувань давніх мешканців Крилоської гори напередодні прийняття християнства дали розкопки, проведеш археологами В. Бараном і Б. Томенчуком. Відтворений ними при дослідженні літописної Галичини могили у 1991-1992 роках обряд поховання повністю підтвердив опис арабського мандрівника Ібн-Фадлана, зроблений ним у 921 році в місті Болгар. Засновника Галича, його першого володаря, бойова дружина поховала в дерев'яному човні, а на дорогу в потойбічний світ покладено до могильної ями круглий щит, прикрашений золотою фольгою, бойовий дротик, дві стріли, великий ніж і три сокири.
Можемо сміливо констатувати, що в ході еволюції дохристиянських вірувань населення Крилоської гори та її історичних околиць витворило яскраву і самобутню язичницьку релігію, яка своїми культовими пам'ятками й багатющими обрядами знаходилась на високому духовному щаблі європейського середньовіччя. Тисячолітні „шукання Бога напомацки" (Діяння апостолів 17,27) підготували людину, щоби вона в Богові пізнала свого Творця і Спасителя, а в Христовій Жертві — Відкуплення. Людина на Крилоській горі прагнула прийняти того, хто „вчора і сьогодні, початок і кінець, альфа і омега". Але не тільки Людина шукала Бога, Господь сам сходив на Крилоську гору. Використана література:
Свята земля України (2000 р.)
Автори: Ігор Коваль,
Ярослав Жолоб,
Юрій Осипчук
Шанованим у ранньослов'янському світі було святилище, що знаходилося на південному сході від Крилоської гори в урочищі „Буйному", поблизу с. Єзупіль. На плитах з пісковику, вимощених вздовж стін печери, і на них самих збереглися вирізьблені образи переплетених зміїв, рисунки солярних сонячних знаків, голови звірів, змії, бика і стилізовані людські постатії.
Із храмовим поганським комплексом ототожнював урочище „Во-лослав'є" дослідник Галича Й. Пеленський. На одній з гірських гряд між Крилосом і сучасним Галичем знаходилося святилище слов'янського бога Велеса — покровителя торгівлі і захисника худоби.
Надзвичайно цінний матеріал до розуміння релігійних вірувань давніх мешканців Крилоської гори напередодні прийняття християнства дали розкопки, проведеш археологами В. Бараном і Б. Томенчуком. Відтворений ними при дослідженні літописної Галичини могили у 1991-1992 роках обряд поховання повністю підтвердив опис арабського мандрівника Ібн-Фадлана, зроблений ним у 921 році в місті Болгар. Засновника Галича, його першого володаря, бойова дружина поховала в дерев'яному човні, а на дорогу в потойбічний світ покладено до могильної ями круглий щит, прикрашений золотою фольгою, бойовий дротик, дві стріли, великий ніж і три сокири.
Можемо сміливо констатувати, що в ході еволюції дохристиянських вірувань населення Крилоської гори та її історичних околиць витворило яскраву і самобутню язичницьку релігію, яка своїми культовими пам'ятками й багатющими обрядами знаходилась на високому духовному щаблі європейського середньовіччя. Тисячолітні „шукання Бога напомацки" (Діяння апостолів 17,27) підготували людину, щоби вона в Богові пізнала свого Творця і Спасителя, а в Христовій Жертві — Відкуплення. Людина на Крилоській горі прагнула прийняти того, хто „вчора і сьогодні, початок і кінець, альфа і омега". Але не тільки Людина шукала Бога, Господь сам сходив на Крилоську гору. Використана література:
Свята земля України (2000 р.)
Автори: Ігор Коваль,
Ярослав Жолоб,
Юрій Осипчук
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021