Медико-санітарна підготовка, Детальна інформація

1. Пересування по горизонтальному канату (мал.) Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здійснюється або за рахунок поперемінного перехвату руками, коли ноги вільно сковзають по канату, або за раху-

нок згинання у поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук, а потім поперемінного перехвату руками.

2. Стрибки

2.1. Подолання перешкоди стрибком наступаючи (мал. 235). Виконується після короткого енергійного розбігу. Відштовхуючись ногою і посуваючи тулуб вперед, наскочити на перепону, зігнувши махову ногу, не випрямляючись, пронести над перепоною штовхальну ногу, заскочити на неї і продовжити рух.

2.2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу (мал.). Виконується при подоланні перешкод заввишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі зброєю вперед, заскочити на перепону, спираючись на неї лівою рукою і відведеною вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на перепоні, перенести через неї ліву ногу і заскочити на неї, подавши плечі і зброю вперед; приземлившись, продовжити рух.

2.3. Стрибок в глибину із положення сидячи (мал. ).

ae

ae

ae

\x3500ення вису (мал. ). Навчитися цих стрибків можна дотримуючись такої схеми: безопорні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і ногу; стрибки у глибину з положення сидячи і з положення вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.

3. Перелізання

3.1. Перелізання з опорою на руки застосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами, вийти в упор на руки; опертися ногою у верхній край пе-

репони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіскочити і, приземлившись, продовжити рух уперед.

3.2. Перелізання з опорою на стегно застосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, штахетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергійним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною одну ногу, сісти на стегно, потім перенести другу ногу, не затримуючись, зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.

3.3. Перелізання з опорою на груди. Застосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верхній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на перепону грудьми, нахилити тулуб вперед, упершись долонями однієї руки у перепону з протилежного боку та тримаючись другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.

3.4. Перелізання «зачіпом». Застосовується при подоланні дощатих штахетників і стін висотою 2—2,2 м. Треба з розбігу відштовхнутися однією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтягнутися, повиснути на штахетнику лівим боком до перепони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої руки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притиснути до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.

3.5. Перелізання «силою». Застосовується при подоланні перепони висотою 2—2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштовхнутися від землі однією ногою і заскочити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, допомагаючи ногами, вийти в упор; нахилитись уперед так, щоб права рука спиралась на перепону з протилежного боку, а ліва залишилась на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і продовжити рух.

3.6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи виконують удвох: перший — той,

хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопився за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зігнутої ноги до виходу в упор на перепону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається руками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.

3.7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до перепони, одну жердину тримають на опущених руках, а другу — на плечах, віддалених від перепони.

Всі методи перелізання вивчаються послідовно: спочатку по розділах або з допомогою підготовлених вправ, а потім в цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні прийому по розділах спочатку відпрацьовуються поштовх і наскок на перепону з виходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завершення — зіскок і початок руху від перепони.

Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Пролізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізання головою і ногою вперед потребує поєднання нахилу тулубу вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони. При виході з отвору не слід швидко випрямлятися, щоб не вдаритися спиною.

24. Метання гранати в ціль

Виконується: з місця із замахом вверх назад; з місця із замахом вниз назад.

Метання гранати у ціль — це складна щодо координації, цілісна вправа, яка потребує достатнього розвитку швидкісно-силових здібностей юнака.

Перш ніж починати навчатися метання гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м'язів плечового пояса, щоб забезпечити необхідний рівень готовності до виконання метальних рухів.

Протипіхотні гранати метають з місця стоячи, з коліна, із положення лежачи, із траншеї, з люка танка і в русі.

Протитанкові гранати метають із-за укриття (стоячи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.

Спочатку розучується техніка кидка із замахом вверх-назад (за розділами). Юнаки стають в одну шеренгу з інтервалами в 2—3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена вверх назад ліктем уперед, тіло ледь прогнуте в попереку. За командою «Визначити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнувшись правою ногою і нахиливши тулуб уперед, визначають кидок гранати. Після двох-трьох повторень за розділами слід перейти до цілісного виконання рухів, поступово збільшуючи їх швидкість. Потім приступити до метання по рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.

Після цього слід перейти до вивчення метання гранати із замахом по дузі вниз-назад, керуючись запропонованою методикою.