Способи та методики вивчення власної психологічної готовності до військової служби, Детальна інформація

Уважно прочитайте висловлювання (додаток 6) і оцініть у балах (від 0 до 4) рівень своєї активності в підготовці до служби в армії. На кожне висловлювання знайдіть по горизонталі відповідь, що вам найбільше підходить, і бал, яким вона оцінюється. Підрахуйте загальну суму балів за всі 25 відповідей і відніміть цю суму від числа 100. Ви дістанете у відсотках резервні можливості самовдосконалення, підготовки до служби в Збройних Силах України. Наприклад, ви набрали 65 балів. Тоді: 100 - 65 = 35%. Це свідчить про те, що ви лише на 65 відсотків використовуєте свої можливості в підготовці до служби в армії, а 35 відсотків — ваш резерв.

Об"єктивно оцінюючи рівень своєї активності у підготовці до військової служби і докладаючи зусиль для її підвищення, через 3—6 місяців ви побачите динаміку свого розвитку.

З'ЯСУВАННЯ ХАРАКТЕРУ СТАВЛЕННЯ ДО ВАС ІНШИХ ЛЮДЕЙ

Для оцінки характеру ставлення до вас інших людей, рівня свого авторитету можна використати тест (додаток 7). Потрібно дати відповідь, чи погоджуєтесь ви з твердженнями, наведеними в анкеті. За кожну відповідь, що збігається з правильною відповіддю, нараховуєте собі по 5 балів.

Правильні відповіді: «Так» — твердження 6, 13, 14, 20; «Ні» — решта тверджень.

Підрахуйте суму балів за 20 тверджень тесту.

Тлумачення результатів:

85—100 балів — вас дуже люблять, ви користуєтесь авторитетом;

75—80 балів — вас люблять;

65—70 балів — до вас ставляться добре;

О—60 балів — ви не користуєтесь авторитетом, вас не поважають.

МЕТОДИКИ САМООЦІНКИ ЗАГАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ

Серед багатьох чинників, що впливають на успішність військової служби, важливе місце належить інтелектуальному розвитку особистості, рівню розвитку психічних пізнавальних процесів, наявності знань, навичок, умінь, необхідних для успішного входження у військову службу.

Кожний учень у ході всього навчально-виховного процесу має здійснювати самооцінку знань, навичок з військової, фізичної, медико-санітарної підготовки, цивільної оборони, порівнюючи, зіставляючи свої вміння з вимогами допризовної підготовки, із знаннями і вміннями, якими оволоділи інші учні, враховуючи також оцінки, виставлені викладачем допризовної підготовки.

Методика визначення точності сприйняття розмірів об'єкта

Мета: визначення точності сприйняття довжини об'єкта.

Обладнання: лінійка 10—25 см з міліметровими поділками, пластир або чорна ізоляційна стрічка.

Учень із зворотного боку лінійки позначає стрічкою який-небудь відрізок, відсовує лінійку цим же зворотним боком на відстань 0,5 м і пробує визначити довжину відрізка. Потім перевертає лінійку і за поділками перевіряє точність свого сприйняття довжини. Так само можна визначати розміри будь-якого предмета.

Щоб визначити абсолютну похибку вимірювання, треба відняти від справжньої довжини ту довжину, яку ми сприймаємо: Cg = С — Cj. У нашому випадку:

С — справжня довжина (за поділками), СІ — визна-

чена нами довжина відрізка, ,С2 — похибка. Точність вимірювання довжини визначається за формулою:

Тлумачення результатів визначення точності сприйняття довжини (інших розмірів): Т = 97—99 % — дуже висока; Т = 94—96 % — висока; Т = 89—93 % — достатня; Т = 82—88 % — низька; Т = 76 — 81 % — дуже низька.

Методика визначення точності сприйняття відстані

Мета: визначення точності сприйняття учнем відстані до певного об'єкта.

Обладнання: рулетка, об'єкти на місцевості на певній відстані (100 — 500 м).

Учень «на око» визначає відстань до кількох об'єктів і записує ці результати. Після цього рулеткою, з точністю до 1 м, визначається відстань до цих самих об'єктів. За формулою, запропонованою вище, вираховується точність визначення відстані.

Тлумачення результатів визначення точності сприйняття відстані:

Т = 96—98 % — дуже висока;

Т = 94—95 % — висока;

Т = 88—93 % — достатня;