Релігія первісного суспільства, Детальна інформація

І. Античні мислителі: (Анаксагор, Антифонт, Ксенофан V ст. до н.е.) уявляли, що люди самі створили собі богів за своїм образом і подобою.

(Критій, Полібій) вважали, що люди вигадали богів, щоб наганяти на інших страх і змусити їх коритися.

(Демокріт) - в основі релігії лежить страх перед явищами природи.

(Епікур) - богів створили страх і нікчемність.

ІІ. Епоха середньовіччя - концепція "трьох ошуканців" - за якою християнство, іслам та іудаїзм виникли внаслідок пропаганди вчення Христа, Мухаммеда і Мойсея.

L

A

iaOE»®OF®E•F…F•F…F…F•F®FOxOFOFmfFOFOFmFm

<

3/4

L

N

\x00B8

\x00BA

\x2403\x0A01&\x460B

\x0F03\x3100$\x0F06\x0300\x0324\x2431\x6100\x0324\x1C00.Вольтер, С.Марішель та ін.) розуміли релігію як обман народу.

ІV. Починаючи з XVII - XVIII ст. і до середини ХІХ ст. у європейській культурі створюється філософський аналіз релігії. Слід виділити матеріалістичну тенденцію в філософії, релігії, представником якої був німецький філософ Л.Фейєрбах (1804-1872).

V. Традиційно-будення теорія про релігію як про сукупність легенд, фантастичних вигадок. Релігія - є тільки наслідком уяви, вигадування

(цю теорію використовували для ідеологічної боротьби в СРСР та інших країнах).

VІ. Релігія - є набір абсурдних, примітивних понять, нікчемних уявлень, що властиві людям із низьким рівнем культури та освіти.

Науково-теоретичні пояснення сутності і виникнення

релігії:

VII. Е.Дюркгейм (французький соціолог) вважав, що релігія - явище соціальне, що стимулює суспільний розвиток.

VII. Марксистська концепція. Релігія - це "фантастичне відображення у головах людей...." (негативне значення релігії).

VIII. З.Фрейд - визначав релігію з позицій методології психоаналізу. Релігія - це соіально-культурне утворення, що є ілюзією індивіда. Релігія обов"язково відімре, у неї нема майбутнього. Не треба лише забороняти і переслідувати її.

ІХ. Міфологічна школа (натурміфологічна, натурологічна, астрально-міфологічна - інші назви) ХІХ ст. А.Кун, В.Шварц, М.Мюллер та інші - доводили, що первісні релігійні вірування виникли з обожнення небесних явищ (Сонця, Місяця, Вітру та ін.), яких людина не розуміла, але намагалася пояснити через уособлення (в людському або тваринному образі).

Х. Анімістична теорія походження релігії (Е.Тайнор, Г.Спенсер та ін.). Первісна релігія - це віра в "духовні істоти", в душі, в духів тощо. Неспроможність людини пояснити сон, непритомність, галюцинації, хвороби, смерть привела до появи уявлення про душу як про маленького двійника у тілі людини. Ця віра породила й уявлення про душу тварин, рослин, душі померлих, переселення душі, душі неживих предметів, потойбічний світ та ін.

ХІ. Преанімістична теорія в цілому повторює попередню, але визначає, що існування примітивніших, доанімістичих (преанімісничних) уявлень. До віри в душу (духів) існувала єдина віра в магічну силу самої людини, віра в таємничу силу, магічну силу людей, уявлення про загальне уособлення природи.

Магія

Фетишизм Релігії Старого Єгипту Іудаїзм